Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2217/25
Номер провадження: 2/511/1023/25
05 вересня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Ільяшук А. В.,
секретаря судового засідання Чернеги А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», згідно з яким представник позивача - адвокат Тараненко Артем Ігорович просив стягнути з відповідача:
-заборгованість за Кредитним договором № 960950819 від 10 березня 2020 року у розмірі 43 705,90 гривень;
-судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень;
-витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
10 березня 2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 960950819 (далі - Кредитний договір) на суму 19 550,00 гривень.
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти у розмірі - 19 550,00 гривень.
Поряд із цим, відповідачка порушила свої зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 43 705,90 гривень, право вимоги щодо якої на підставі договору факторингу перейшло до позивача.
Стислий виклад заперечень відповідачки.
ОСОБА_1 вважається такою, що належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов у встановлений судом строк не подавала.
Водночас обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Процесуальні дії у справі.
09 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10 березня 2020 року між Первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір.
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачці кредитні кошти у розмірі - 19 550,00 гривень, що підтверджується витребуваною від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією.
Поряд з цим, відповідачка порушила свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 43 705,90 гривень, з яких:
-19 549,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту;
-24 156,90 гривень - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Водночас відповідно до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року та витягів до нього, право вимоги за Кредитним договором перейшло до позивача.
Статтями 12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
У відповідності до приписів частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки відповідачкою у встановлений судом строк відзив на позов не подано.
Як встановлено, між відповідачкою та Первісним кредитором був укладений Кредитний договір, права вимоги за яким на підставі договору факторингу було відступлено на користь позивача.
З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Разом із цим, частина 1 статті 526 ЦК України регламентує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Велика Палата Верховного Суду (справа №127/15672/16-ц) в постанові від 08 листопада 2019 року зазначила, що для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На підставі викладеного, оцінивши аргументи сторін та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено, між позивачем та адвокатським об'єднанням «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» було укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 (далі - Договір).
Відповідно до додаткової угоди № 25770556674 до Договору, адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу позивачу у справі про стягнення заборгованості з відповідачки за Кредитним договором та відповідно до акту прийому передачі, вартість таких послуг становить 7 000,00 гривень.
Відповідно до диспозиції частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підставі викладеного, враховуючи складність справи, яка є малозначною, критерії реальності адвокатських витрат, відсутність клопотання про зменшення витрат, наявні докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 81, 141, 178, 200, 259, 263-265, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за Кредитним договором № 960950819 від 10 березня 2020 року у розмірі 43 705,90 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43541163, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачці копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, місто Київ.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А. В. Ільяшук