Справа № 523/10568/25
Номер провадження № 2/521/5637/25
"05 " вересня 2025 р. м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Поліщук І.О.,
з участю секретаря судового засідання: Коржеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 215 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 23870,00 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом- 7000,00 гривень та заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі -16870,00 грн. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 30.12.2021 року між ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач, Позичальник, Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831 (далі ТОВ «КОШЕЛЬОК» Позивач, Кредитор), було укладено договір N? 3385606437-564941 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі Договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК». Однак Відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у Відповідача, за Договором N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 р., утворилась заборгованість у загальній сумі 23870,00 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом- 7000,00 гривень та заборгованості за відсотками за користування позикою у розмірі -16870,00 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 02.07.2025 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомленням та участю сторін.
Представник позивача Гурський Г.Ю. в судове засідання не з'явився. Однак, в позовній заяві просив суд провести розгляд даної справи за відсутності представника позивача, у разі неявки відповідача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача.
У визначений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне. Відповідач звертає увагу суду, що з копії договору позики, наданого позивачем, який нібито укладений з ним ( відповідачем) не вбачається, що він був підписаний його особистим підписом, відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис». Окрім цього, позивач не надав достатніх і належних доказів для доведення того, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 8605, для підписання кредитного договору № 3385606437-564941 від 30.12.2021 року, шляхом направлення на номер телефону НОМЕР_2 , (вказаного Позичальником під час реєстрації особистому кабінеті електронного повідомлення СМС-повідомлення". Матеріали справи не містять доказів отримання Відповідачем СМС повідомлення та надання ним Відповідачу одноразового ідентифікатору. Також матеріали справи не містять доказів ознайомлення та погодження Відповідача з Правилами, Тарифами, Заявою, додатками та іншими документами, на які посилається Позивач у своєму позові. За таких умов не можуть бути застосовані положення ст. 634 ЦК України про правові засади договору приєднання, оскільки приєднання можливе лише до відомих і зрозумілих умов. Крім того, згідно з умовами наданого Позивачем кредитного договору, сума нібито наданого кредиту становить 7000 грн, загальні витрати (відсотки) за кредитом складають 3010 грн (п. 3.4. договору). Проте в позивній заяві Позивач вимагає стягнення значно більшої суми відсотків, яка перевищує тіло кредиту майже вдвічі. Згідно п.6 Паспорту споживчого кредиту, наслідком прострочення виконання та / або невиконання зобов'язань за договором є процентна ставка у розмірі 2.2% в день з першого дня прострочення зобов'язання. Цей пункт стосується штрафно процентної ставки, тобто є формою неустойки, а не звичайними процентами за користування кредитом. Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його закінчення будь-які штрафи, пені та інші платежі, передбачені кредитним договором за прострочення, не підлягають сплаті. Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Дію воєнного стану на момент звернення не припинено. Таким чином, дані вимоги Позивача взагалі прямо суперечать діючому законодавству України, та задоволенню не можуть підлягати в будь-якому випадку.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
По справі встановлено, що 30.12.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір N? 3385606437-564941 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики відповідальністю «КОШЕЛЬОК».
Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на момент звернення до суду у Відповідача, за Договором N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 р., утворилась заборгованість.
Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Так, на офіційному веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» (https://koshelok.ua/ru/yuridicheskaya-informacziya/) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «КОШЕЛЬОК», розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме документи:
- Договір кредиту (примирний договір на момент укладення);
- Правила надання грошових коштів (діючи на момент укладення договору);
- Згода на обробку персональних даних;
- Публічна інформація;
- Положення про конфіденційність;
Крім того на веб-сайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Щодо оформлення кредиту за допомогою Веб-сайту судом встановлено наступне:
- клієнт створює заявку на отримання кредиту;
- отримує дзвінок від співробітника ТОВ «КОШЕЛЬОК», проходить перевірку та надає скан копії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID;
- отримує рішення Кредитора щодо можливості надання кредиту;
- при позитивному рішенні щодо надання кредиту, Клієнт отримує доступ до «особистого кабінету»
- «в особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», та відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», включає умови, викладені у правилах споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонуються до укладання клієнту;
клієнт самостійно вносить до інформаційно телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит (відповідно до правил надання кредитів, клієнт повинен володіти відкритим на своє ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи ).
Після прийняття клієнтом оферти, йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору (ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб?єктом електронної комерції що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб?єктом електронної комерції що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв?язку, вказаним під час реєстрації його в системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір);
- Клієнт, в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитора, підписує Кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора;
- після підписання кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційні системі кредитора, в автоматичному режимі направляє примірник кредитного договору, правил та інші супутні документи на електронну пошту вказану клієнтом ( також вони доступні в особистому кабінеті клієнта 24/7);
- інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом;
Відповідно до правил надання кредитів, Клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначені під час укладання договору.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до умов розділу 3 Правил Відповідач акцептувала оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.
Проаналізувавши вищенаведену інформацію, суд прийшов до висновку, що при укладанні договору, Відповідач здійснив дії, які чітко свідчить про його свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином без відповідних дій з боку Відповідача укладання договору було б не можливе.
Щодо позиції відповідача, який категорично заперечує проти укладення кредитного договору, суд наголошує, що повідомлення платіжної системи XPAY Group LLC та довідка банку є належними доказами згідност.81 ЦПК України, оскільки є первинними документами відповідно до Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». У матеріалах справи є доказ, що кредитні кошти було перераховано на картку, вказану при укладенні договору.
Щодо розміру заборгованості, яка підлягає до стягнення за даним судовим рішенням, суд дійшов наступних висновків.
Я зазначалося вище у судовому рішенні, судом беззаперечно встановлено, що 30.12.2021 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір N? 3385606437- 564941 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено , що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Електронний правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змістом.
Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волі сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 8605 -, для підписання кредитного договору N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 року, шляхом направлення Позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Відповідно до вище наведено, суд приходить до висновку, що без отримання SMS-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачеві. (аналогічний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі 127/33824/19).
При цьому суд враховує, що відповідачем в запереченнях на позов не вказується, щодо заволодіння сторонніми особами його мобільним телефоном, або іншим майном, за допомогою якого, від його імені, без його згоди, був підписаний кредитний договір N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 року.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах:
- сума кредиту, становить 7 000,00 грн. ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту);
- початковий строк кредитування, становить 20 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків);
- відсоткова ставка, становить 2,15% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків);
сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 20 днів, становить 10 010,00 грн. (7 000,00 грн. тіло кредиту + 3 010,00 грн.. відсотки за користування позикою за перші 20 днів, р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку N? НОМЕР_3 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3385606437-564941 від 30.12.2021 року.
На підтвердження факту видачі кредиту, позивачем додано до Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів. (копія платіжного доручення, та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).
ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту).
Пунктом 3.6. кредитного договору, за якими позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах визначених п. 3.7. та п. 3.8..
Правомірність застосування відкладальної обставини унормовано частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України, а саме: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 19.01.2022 року до 18.04.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.
Таким чином, на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (7 000,00 грн. тіло кредиту + 3 010,00 грн. відсотки за початковий строк користування позикою + 13 860,00 грн. відсотки за продовжений строк користування позикою) 23 870,00 грн.
Проте суд погоджується з правовою позицією відповідача в тієї частині що п.6 Паспорту споживчого кредиту, наслідком прострочення виконання або невиконання зобов'язань за договором є процента ставка у розмірі 2,2% в день з першого дня прострочення зобов'язання. Цей пункт стосується штрафної процентної ставки, тобто є формою неустойки, а не звичайними процентами, нарахованими за користування кредитом.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 року станом на дату подання позову до суду становить 18410,00 грн., яка складається 3:
- Заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.;
- Заборгованість за відсотками за користування позикою, за початковий строк користування позикою, на 20 днів, становить 3 010,00 грн.. відсотки за користування позикою за перші 20 днів, р. 4. паспорту кредиту;
-Заборгованість за відсотками за користування позикою за період з 20.01.2022 року по 23.02.2024 року, відповідно до п.6 Паспорту споживчого кредиту у сумі - 5390,00 ( 15400-1010) гривень.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 629 К України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, ЦУ України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якщо зобов'язання встановиться строк термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужим грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір процентів за користування чужими грошима коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Суд приймаючи рішення про часткове зволення позову також враховує, що ОСОБА_1 неодноразово користувався послугами кредитування у ТОВ «КОШЕЛЬОК», а саме «2» рази, що свідчить про те що Відповідачу достовірно були відомі всі істотні умови кредитування в ТОВ «КОШЕЛЬОК» та наслідки невиконання умов договору.
У своїх запереченнях на позов, відповідач вказану банком інформацію щодо неодноразового користування послугами, не оспорював, як і категорично не заперечував факт отримання кредитних коштів на суму 7000,00 грн., за договором N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 року.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 18410,00 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» суму заборгованості за Договором № N? 3385606437-564941 від 30.12.2021 року, у розмірі 18410,00 ( вісімнадцять тисяч чотириста десять) грн., яка складається з:
- Заборгованості за сумою кредиту - 7 000,00 ( сім тисяч) грн.;
- Заборгованості за відсотками за користування позикою, за початковий строк користування позикою, на 20 днів - 3 010,00 ( три тисячі десять) грн..
-Заборгованості за відсотками за користування позикою за період з 20.01.2022 року по 23.02.2024 року, відповідно до п.6 Паспорту споживчого кредиту у сумі - 5390,00 ( пять тисяч триста дев'яносто гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять два/ грн. 40.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 05 вересня 2025 року.
Суддя Ірина Поліщук