Справа № 592/9715/25
Провадження № 3/592/2111/25
04 вересня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Катрич Ольга Михайлівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
01.06.2025 о 23 год. 20 хв. в м. Суми, вул. Металургів, 17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП СОР «ОКМЦСНЗ» відмовився. Від керування відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, тому враховуючи положення ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
До суду ОСОБА_1 надав заяву, в якій вказує, що під час складання адміністративного матеріалу щодо нього працівниками поліції було допущено низку порушень, які, на його думку, суттєво впливають на об'єктивність і законність розгляду справи.
01 червня 2025 року, близько 23:00, він, виконуючи службовий наказ як водій, пересувався на автомобілі територією м. Суми, коли був зупинений працівниками поліції. Під час зупинки поліцейські не повідомили йому причину зупинки, хоча така вимога чітко передбачена Законом України «Про Національну поліцію».
Після зупинки вони зажадали пред'явити документи. Він одразу повідомив, що є чинним військовослужбовцем, у салоні з ним перебували також військовослужбовці, і назвав службовий пароль, що регламентує пересування у комендантську годину. Поліцейські заявили, що цього недостатньо. Після цього він пред'явив документи та повідомив свої анкетні дані.
Перевірка документів, як превентивний захід, також регулюється чинним законодавством, і підстав для такої перевірки не було.
Згодом поліцейський, здійснивши перевірку його даних у службовому планшеті, почав ставити питання, які не стосувалися ситуації на місці. Імовірно, у базі містилась стара інформація про випадок добровільної видачі ним знайдених наркотичних речовин кілька років тому. Працівники поліції безпідставно запитали, чи вживав він наркотики і чи перебуває у стані сп'яніння. Він чітко повідомив, що наркотичних речовин не вживав.
Незважаючи на це, вони висунули вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Вимоги щодо проведення таких оглядів чітко регламентовані ст. 266 КУпАП, Інструкцією, затвердженою наказами МВС та МОЗ України, та постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. Згідно з ними, для направлення на огляд мають бути виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю, порушення мови чи координації рухів, неадекватна поведінка тощо.
Жодних таких ознак у нього не було встановлено. Поліцейські не зафіксували ознаки сп'яніння на місці, не проводили первинного огляду та не повідомили, які саме ознаки стали підставою для направлення. Отже, вимога про проходження огляду була необгрунтованою.
Крім того, згідно з чинним законодавством, вимоги працівників поліції повинні бути чіткими, зрозумілими, законними та обґрунтованими. У даному випадку ці вимоги базувалися лише на припущеннях, а не на фактичних ознаках, передбачених Інструкцією.
Поліцейські повідомили, що все спілкування велось із використанням нагрудної камери, однак у мене є сумніви, що запис був повним та безперервним, оскільки наявність фіксованого порушення у відео викликає питання. Крім того, у протоколі вказано, що моя поведінка «не відповідала обстановці», хоча я поводився спокійно та виконував вимоги.
У зв'язку з наведеним вважає, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння було порушено, а вимоги поліцейських не відповідали чинному законодавству. Такі дії не можуть вважатися належними доказами, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях або доказах, здобутих незаконним шляхом.
Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати дії працівників поліції такими, що не відповідали вимогам законодавства, а складений адміністративний матеріал - недопустимим доказом. Прошу врахувати, що відсутні законні підстави для направлення його на медичний огляд, що підтверджується як відсутністю ознак сп'яніння, так і недотриманням процедури з боку поліцейських.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема його вина у вчиненні цього адміністративного правопорушення повністю доводиться: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 348591 від 01.06.2025 (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого в результаті огляду, проведеного поліцейським, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.2); відеозаписом (а.с.5), на якому зафіксовано момент зупинення автомобіля під час комендантської години, відсутність службового наказу, який би підтверджував , що водій перебуває в цей час на службі, поліцейський роз"яснив права та повідомив ознаки наркотичного сп"яніння, натомість поведінка та реакція водія була агресивною, а не спокійною, на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп"яніння, ОСОБА_1 категорично відмовився із власних міркувань та принципів.
Підстав не довіряти вищевказаним доказам у суду немає, вони у своїй сукупності узгоджуються між собою.
З огляду на викладене, проаналізувавши наявні в справі докази, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 року (справа № 702/301/20) зроблено висновок про те, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Катрич