04 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/20832/25
Провадження № 33/820/601/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Муращика О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 10 липня 2025 року об 11 год. 01 хв. на дорозі с. Велика Калинівка - с.Черепівка 1км Хмельницького району, повторно протягом року керував транспортним засобом «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора алкотест «Drager 6810» - результат 0,62 проміле. Указаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
Постановою суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнанийвинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзіособа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що на відеозаписі не зафіксовано повідомлення водієві працівником поліції про причину зупинки, що є прямим порушенням вимог ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Посилається на те, що працівниками поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735), оскільки пунктом 9 даної Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Працівники поліції не роз'яснили йому норми закону, які стосуються наслідків його незгоди на проведення огляду на стан сп'яніння. Відтак, не розуміючи, що працівники поліції складатимуть протокол стосовно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, він відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Вказує, що йому не в повній мірі було роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Крім того, перед та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому не роз'яснено належним чином положення ст. 268 КУпАП.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокатМуращик О.В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Муращика О.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржує доведеність його перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 10 липня 2025 року через порушення поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також безпідставність зупинки автомобіля.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею суду першої інстанції розглянуто повно та всебічно, відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 10 липня 2025 року об 11.01 год. на дорозі с. Велика Калинівка - с.Черепівка 1км Хмельницького району, повторно протягом року керував транспортним засобом "BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора алкотест «Drager 6810» - результат 0,62 проміле.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, ОСОБА_1 факт керування транспортним засобом 10 липня 2025 року об 11 год. 01 хв. не оскаржує. Більше того, він є зафіксованим на відеозаписі, долученому до матеріалів справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, суд першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387054 від 10.07.2025 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1), результат тестування на алкоголь від 10.07.2025 року, здійснений за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», відповідно до якого рівень алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становить 0,62 ‰ (а/с 1); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд водія був проведений зі згоди ОСОБА_1 на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, результат огляду на стан сп'яніння склав 0,62‰, з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а/с 2); відеозаписами, згідно яких ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений поліцейськими, після чого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на місці зупинки водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу, з результатом 0,62‰, результат огляду не заперечував (а/с 9,10); копією постанови Хмельницького міськрайонного суду від 19.09.2024 року у справі 686/24870/24, що підтверджує притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення 04.09.2024, тобто повторне вчинення ним аналогічного правопорушення протягом року (а/с 7).
На переконання апеляційного суду, докази, які містяться у матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції є належними, допустимими й достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для ухвалення рішення.
Відповідно до норм статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, з наступними змінами, вбачається, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
З відеозаписів, наданих правоохоронцями вбачається, щоОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції через порушення ПДР, а саме поза населеним пунктом не було увімкнено ближнє світло фар або денні ходові вогні. Під час спілкування із працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, тому йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» чи у закладі охорони здоров'я. Огляд ОСОБА_1 було проведено за його згодою на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», результат якого склав 0,62 ‰ алкоголю. Результати водій не оспорював, погоджуючись на складання усіх необхідних актів та їх підписання. Акт огляду містять підпис ОСОБА_1 , який підтверджує, що з результатами огляду він погоджується, на пропозицію поліцейського пройти огляд у мед закладі відмовився. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом, при цьому огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я тільки у разі незгоди водія на проведення цього огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами.
Доводи ОСОБА_1 , що йому не було роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, не є слушними та не заслуговують на увагу, оскільки він погодився з результатом,який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу на місці зупинки, тому поліцейський не був зобов'язаний за таких обставин роз'яснювати йому процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
На підставі наведеного, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008.
Об'єктивних даних, які вказували би на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Доводи ОСОБА_1 про неправомірну зупинку поліцейськими транспортного засобу під його керуванням не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом, згідно якого транспортний засіб марки «BMW Х5», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через порушення ПДР, а саме поза населеним пунктом не було увімкнено ближнє світло фар або денні ходові вогні.
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Так, положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який не може бути розширений.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.
Разом з тим, неправомірні дії працівників поліції, які полягали у відсутності причин зупинки транспортного засобу, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені до суду у порядку, передбаченому КАС України, або у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, чого на момент розгляду цієї апеляційної скарги зроблено не було.
Твердження ОСОБА_1 , що йому не було роз'яснено його права та обов'язки є безпідставними та повністю спростовуються матеріалами справи та відеозаписами.
Як вбачається з відеозапису працівником поліції чітко були роз'яснені ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Крім того, з протоколу серії ЕПР1 № 387054 від 10.07.2025 року, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що поліцейські роз'яснили йому права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, адже у відповідній графі протоколу у п.13 наявний особистий підпис ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення його з правами та обов'язками (а/с 1).
Таким чином, доводи апелянта, що всі зібрані докази по справі є недопустимими, оскільки отримані внаслідок порушення працівниками поліції процедури та порядку огляду на стан сп'яніння та складені процесуальні документи щодо ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
Отже, виходячи з досліджених у своїй сукупності доказів, зібраних у цій справі, які є узгодженими між собою та відповідають критеріям належності й допустимості доказів, а також керуючись принципом «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих,чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011року), вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, доведена «поза розумним сумнівом».
Таким чином, в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 2 статті 130 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову суддіХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя