ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17756/25
провадження № 1-кп/753/2079/25
"28" серпня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22025000000000933 від 19.08.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кощіївка Фастівського району Київської області, громадянина України, адвоката Ради адвокатів Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України,
встановив:
Історія провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 22 серпня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22025000000000933 від 19.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2025 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року призначено підготовче судове засідання на 28 серпня 2025 року.
27 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час підготовчго судового засідання захисником заявлено клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, оскільки наразі із стороною обвинувачення тривають перемовини щодо можливого укладення угоди про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні.
Суд дійшов висновку про доцільність відкладення підготовчого судового, однак вбачає необхідність вирішити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Вимоги клопотання та позиції сторін
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, просив його задовольнити, зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України. Прокурор зазначив, що строк, продовжений ухвалою слідчого судді від 22.07.2025, закінчується 30.08.2025, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з наведеним прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на шістдесят днів. Прокурор зауважив, що інші, більш м'які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Захисник також звертав увагу на ставленні обвинуваченого до вчинених правопорушень, його сприяння у розкритті злочинів та щире каяття. Просив врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, а також акцентував увагу на його поважний вік, способі та образі життя, стійких соціальних зв'язках. На підставі наведеного просив суд змінити запобіжний захід або зменшити визначений розмір застави до мінімального із можливих. Окремо захисник також клопотав задля забезпечення суд інформацією, що характеризує особу обвинуваченого, направити ухвалу для складання досудової доповіді стосовно останнього.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою висловив консолідовану позицію із своїми захисниками.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши заявлені клопотання та долучені до них матеріали, а також заперечення на них, дійшов таких висновків.
Мотиви суду
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду цього клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Щодо ризику переховування від суду
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_5 , а саме вчинення кримінальних правопорушень, покарання за які передбачане у виді реального позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; штраф від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (може бути призначене за злочини передбачені ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України, у вчиненні яких він обвинувачується), тож суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Означені покарання в разі визнання ОСОБА_5 винуватим в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
Крім того, ОСОБА_5 є особою, якій станом на зараз вже виповнилось 62 роки, а тому відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу та згідно із Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, відповідно має право на перетин державного кордону навіть під час воєнного стану.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілого
Продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочато та зазначені особи безпосередньо судом не допитані.
Не може залишатися поза увагою те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на інших учасників у кримінальному провадженні.
Отже, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є реальним та зумовлює необхідність запобіжного заходу.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення
Водночас, суд не погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме щодо вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки вимоги клопотання будується лише на твердженнях. Крім цього, суд також враховує особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, є адвокатом із значним стажем.
Отже, враховуючи надані матеріали, суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду та/або незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, тому суд дійшов до висновку про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд вважає, що застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження не буде достатньо дієвим та таким, що зможе в повній мірі запобігти ризикам наведеним прокурором.
Щодо визначення розміру застави
Визначаючись із тим, чи слід визначити обвинуваченому розмір застави, як альтернативу триманню під вартою, суд виходить із такого.
Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.
Як вже зазначалось, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів.
Щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що розмір застави, яку слід визначити ОСОБА_5 має у повній мірі гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі встановлених в ході розгляду клопотання обставин, суд враховує особу обвинуваченого, характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_5 .
Виходячи з вимог статтей 178, 182 КПК України, з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 складає 3 028,00 гривні, суд вважає, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Внесення застави в такому розмірі суд вважає достатнім для гарантування належної поведінки обвинуваченого і виконання ним процесуальних обов'язків, та судом не встановлено обставин щодо непомірності її розміру для обвинуваченого.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що в ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У випадку внесення застави такі обов'язки покладаються на обвинуваченого строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
У зв'язку із застосуванням до ОСОБА_5 запобіжного заходу та встановленням ризиків кримінального провадження таких як переховування від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у висунутому обвинувачені із свідками.
Такі обов'язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_5 .
Окрім цього, згідно з положеннями ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду, при цьому така доповідь складається, окрім іншого, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Отже, у цьому конкретному випадку, з урахуванням висунутого обвинувачення ОСОБА_5 та позиції сторони захисту є всі правові підстави для складання досудової доповіді.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, статтями 177, 182, 183, 314-316 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах «Відділу забезпечення досудового слідства СБУ» на строк 60 днів, тобто до 26 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі вісімдесяти (80) неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у висунутому обвинувачені із свідками.
Роз'яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та його явку за викликом.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Відкласти підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв. 30 вересня 2025 року.
Зобов'язати Дарницький районний відділ Державної Установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області скласти та подати до 19 вересня 2025 року досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 2 ст. 369-2 КК України, який утримуєтьмя під вартою в умовах «Відділу забезпечення досудового слідства СБУ».
Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_6