03 вересня 2025 рокуСправа №160/16076/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 18 184,98 гривень.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 , яка має не заявлений до суду податковий борг в сумі 18184,98 грн. по земельному податку. Податковий боргу у сумі, що заявлений до стягнення, виник внаслідок несплати відповідачем в установлені законом строки нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, інформація щодо оскарження яких у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нараховані грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України та у зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету податкового боргу була сформована податкова вимога, яка направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. Однак, податковий борг відповідачем не сплачений і не списаний, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
04.06.2025 судом здійснено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
25.06.2025 судом було отримано відповідь на запит, в якій Виконавчим комітетом Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16076/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою витребувано у відповідача ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази узгодження податкових повідомлень-рішень №25067-5850-0407 від 27.06.2019; №25068-5850-0407 від 27.06.2019; №1413999-5840-0407 від 06.04.2020; №1414001-5840-0407 від 06.04.2020; №2694592-2412-0407 від 20.04.2021; №1687097-2418-0407 від 16.09.2022; №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023; докази погашення суми податкового боргу (за наявності).
Копія ухвали від 25.06.2025 суду надіслана позивачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена до електронного кабінету (довідка про доставку електронного листа); відповідачу копія ухвали надіслана засобами поштового зв'язку та вручена 05.07.2025 згідно із відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.
За таких обставин, сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Після відкриття провадження судом встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог ст.ст.160, 161 КАС України.
Ухвалою суду від 13.08.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії податкових повідомлень-рішень №25067-5850-0407 від 27.06.2019; №25068-5850-0407 від 27.06.2019 з доказами їх направлення відповідачу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
18.08.2025 позивачем подано заяву про продовження процесуального строку.
20.08.2025 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали з додатками.
Ухвалою суду від 01.09.2025 продовжено розгляд адміністративної справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористалась, витребувані ухвалою суду докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклала своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
За приписами частиною шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків - фізична особа за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 , податкова адреса згідно із даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з 14.08.2017: АДРЕСА_2 .
Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, довідкою-розрахунком боргу станом на 01.04.2025, доданої до позовних матеріалів, та за даними інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 18184,98 грн. за платежем «земельний податок з фізичних осіб», який виник:
26.08.2019 у сумі 2096,39 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №25067-5850-0407 від 27.06.2019, несплаченого по терміну сплати 26.08.2019;
26.08.2019 у сумі 1839,26 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №25068-5850-0407 від 27.06.2019, несплаченого по терміну сплати 26.08.2019;
29.08.2020 у сумі 1839,26 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №1413999-5840-0407 від 06.04.2020, несплаченого по терміну сплати 29.08.2020;
29.08.2020 у сумі 2096,39 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №1414001-5840-0407 від 06.04.2020, несплаченого по терміну сплати 29.08.2020;
29.08.2021 у сумі 1839,26 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №2694592-2412-0407 від 20.04.2021, несплаченого по терміну сплати 29.08.2021;
30.12.2022 у сумі 2956,64 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №1687097-2418-0407 від 16.09.2022, несплаченого по терміну сплати 30.12.2022;
25.02.2024 у сумі 5517,78 грн., донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023, несплаченого по терміну сплати 25.02.2024.
Згідно із відміткою на корінцях копії наступних податкових повідомлень-рішень вручені відповідачу, а саме: податкове повідомлення-рішення №25068-5850-0407 від 27.06.2019 вручено відповідачу 27.06.2019; податкове повідомлення-рішення №1413999-5840-0407 від 06.04.2020 вручено відповідачу 30.06.2020; податкове повідомлення-рішення №1414001-5840-0407 від 06.04.2020 вручено відповідачу 30.06.2020; податкове повідомлення-рішення №2694592-2412-0407 від 20.04.2021 вручено відповідачу 30.06.2021; податкове повідомлення-рішення №1687097-2418-0407 від 16.09.2022 вручено відповідачу 31.10.2022; податкове повідомлення-рішення №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023 вручено відповідачу 27.12.2023.
Відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0013817-1309-0422 від 11.07.2022 на суму 10817,84грн., яка надіслана засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_3 , та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена.
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктами 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
За змістом підпункту 14.1.157. пункту 14.1. статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Порядок листування з платником податків встановлено статтею 42 ПК України.
За змістом пункту пунктів 42.1., 42.2. статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПК України).
Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням підпункту 41.1.1. пункту 41.1, пункту 41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків, податкова адреса місце: Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н., с. Лошкарівка, вул. Дружби, буд. 22, за даними інтегрованих карток платника податків має податкову заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у сумі 18184,98грн.
Позивач у позові зазначив, що також відображено у довідці-розрахунку податкового станом на 01.04.2025 та в інтегрованих картках платника податків, податкова заборгованість у сумі, що заявлена до стягнення, виникла за відповідачем у зв'язку з несплатою у встановлені терміни податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями №25067-5850-0407 від 27.06.2019; №25068-5850-0407 від 27.06.2019; №1413999-5840-0407 від 06.04.2020; №1414001-5840-0407 від 06.04.2020; №2694592-2412-0407 від 20.04.2021; №1687097-2418-0407 від 16.09.2022; №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023.
Суд зазначає, що факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
При вирішенні питання узгодженості податкових повідомлень-рішень є необхідним дослідження питання щодо належного вручення/направлення таких податкових повідомлень-рішень платнику податків за його податковою адресою.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.
Верховний Суд у вказаній виснував, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про прийняття відповідного рішення кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 у справі № 420/26492/21.
Суд установив, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення №25068-5850-0407 від 27.06.2019 вручено відповідачу 27.06.2019; податкове повідомлення-рішення №1413999-5840-0407 від 06.04.2020 вручено відповідачу 30.06.2020; податкове повідомлення-рішення №1414001-5840-0407 від 06.04.2020 вручено відповідачу 30.06.2020; податкове повідомлення-рішення №2694592-2412-0407 від 20.04.2021 вручено відповідачу 30.06.2021; податкове повідомлення-рішення №1687097-2418-0407 від 16.09.2022 вручено відповідачу 31.10.2022; податкове повідомлення-рішення №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023 вручено відповідачу 27.12.2023.
При цьому, докази оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або в судовому порядку матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано.
З огляду на викладене, податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями №25068-5850-0407 від 27.06.2019, №1413999-5840-0407 від 06.04.2020, №1414001-5840-0407 від 06.04.2020, №2694592-2412-0407 від 20.04.2021, №1687097-2418-0407 від 16.09.2022, №7151483-2418-0407-UA12080070000077032 від 21.07.2023 набули статусу податкового боргу.
На виконання положень статті 59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0013817-1309-0422 від 11.07.2022.
В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 16088,59грн. та здійснення всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо його стягнення.
Щодо іншої частини позовних вимог.
Суд зазначає, матеріали справи не містять копії податкового повідомлення-рішення №25067-5850-0407 від 27.06.2019, а також доказів його направлення відповідачу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Не надано позивачем таких доказів і на вимогу суду.
Долучена позивачем до заяви від 20.08.2025 на виконання ухвали суду від 13.08.2025 копія податкового повідомлення-рішення №25067-5850-0470 від 27.07.2019 не враховується судом, оскільки є іншим рішенням контролюючого органу, про що свідчить дата його прийняття.
За встановлених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено факту узгодження з відповідачем податкового повідомлення-рішення №25067-5850-0407 від 27.06.2019.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якою державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано копію податкового повідомлення-рішення №25067-5850-0407 від 27.06.2019, а також докази його направлення/вручення відповідачу, позивачем не доведено його узгодження з відповідачем, а отже наразі відсутні правові підстави вважати, що податкове зобов'язання в сумі 2096,39грн. за вказаним рішенням є саме податковим боргом відповідача, тому в цій частині позовних вимог позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а кошти в сумі 16088,59 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 16088,59грн. (шістнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 59 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова