справа № 631/290/24
провадження № 2/631/157/25
03 вересня 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Мащенко С. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про зменшення розміру аліментів»,
До Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про зменшення розміру аліментів».
Зі змісту позову вбачається, що позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Нововодолазького районного суду від 12.11.2012 року, на утримання дитини - сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини зі всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Зазначена справа зареєстрована за вхідним № 1791/24-вх, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/290/24 (провадження № 2/631/351/24) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, того ж дня передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В..
На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України в день надходження позову суд звернувся до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , відповідь на яку отримав з Державної міграційної служби України лише 29.08.2025 року за вхідними № 5178/25-вх, з яких вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 не встановлене.
При вирішенні в межах строку, визначеного частиною 1 статті 185 та згідно із частиною 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України, питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, судом встановлено, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, що обумовлюють обов'язкові для дотримання позивачем вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також документів, які до неї додаються.
Зокрема, відповідно до положень частини 5 статті 177 вказаного вище нормативно-правового акту позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, з огляду на зміст пункту 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 10 статті 28 вказаного вище кодексу, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Проте, вказані вимоги процесуального закону проігноровані позивачем.
Отже, позивачем у позовній заяві вказано, що останнє відоме місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 . Однак, на підтвердження цього факту не додано жодного доказу.
Стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11.12.2003 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що:
-місцем проживання фізичної особи є житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;
-місцем перебування особи є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Механізм здійснення реєстрації місця проживання та перебування осіб в Україні визначений Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (із змінами та доповненнями).
Так, пункти 3, 7 та 9 вказаних Правил мовлять про те, що реєстрація місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування.
Натомість, Нововодолазький районний суд Харківської області звернувся із запитом до ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 проте за наявною в ДМС інформацією місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встановлено.
Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 177 вказаного вище нормативно-правового акту до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписи частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.
Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 і частиною 1 статті 9 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України, сплачується за місцем розгляду справи і зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, обов'язок позивача справити судовий збір під час звернення із позовом до суду є його процесуальним обов'язком, що має на меті виконання компенсаційної, превентивної та соціальної функції у сукупності.
Відтак, згідно із частиною 1 і абзацом 1 підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менш 0,4 розміру та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Окрім того, відповідно до абзацу 2 підпункту 2 частини 2 статті 4 вказаного вище Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Аналізуючи зміст позовних вимог ОСОБА_1 судом з'ясований предмет його позову, а саме: зменшення розміру аліментів, що ним сплачуються.
Вказане свідчить про те, що позивач має лише одну вимогу в позові, яка ємайнового характеру.
При цьому, пункт 6 частини 1 статті 176 Цивільного процесуального кодексу України роз'яснює, що у позовах про зменшення платежів ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються платежі, але не більше ніж за один рік.
Виконуючи приписи частини 4 статті 177 цивільного процесуального кодифікованого закону України, позивач при зверненні в суд із позовом «Про зменшення розміру аліментів»не додав жодного документа, що підтверджує сплату судового збору.
Окрім того, ним також не вказана ціна позову, хоча цього вимагає імперативний припис пункту 3 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, яким визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Натомість, з наявних додатків до позовної заяви, в тому числі й з довідки, виданої виконувачем обов'язків начальника Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції за вихідним № 2589 від 21.02.2024 року, не вбачається даних про щомісячний розміру сплачуваних позивачем на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини аліментів, а лише зазначається про факт такої сплати та існування заборгованості.
Відтак, виявлені судом недоліки унеможливлюють розв'язування судом питання про відкриття провадження у справі задля справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав ОСОБА_1 шляхом ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вказане повністю кореспондує зі змістом статті 55 Конституції України, яку відповідно до рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, і суд не може відмовити у правосудді, а також у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства.
Одночасно із цим правилами прецедентної практики Європейського суду з прав людини передбачено, що кожна держава - учасниця Конвенції, реалізуючи пункт 1 її статті 6 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, незважаючи на те, що звернення особи до суду є її абсолютним правом, однак воно повинно ґрунтуватись на приписах матеріального та процесуального законів.
Згідно з нормами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про зменшення розміру аліментів» слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Доходячи такого, суд на виконання вимог частини 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України зазначає, що недоліки позову слід усунути шляхом вчинення певних дій, як то:
-подати відповідну заяву у виді окремого письмового документу з усунутими (виправленими) недоліками, вказаними судом у цій ухвалі;
-зазначити ціну позову у позовній заяві, додавши докази на її обґрунтування;
-сплатити судовий збір відповідно до визначеної у заяві ціни позову, додавши платіжний документ на підтвердження цього факту;
-подати відповідні докази щодо знаходження майна відповідача на території, підсудній Нововодолазькому районному суду Харківської області, або докази на підтвердження того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні відповідача ОСОБА_2 є адреса: АДРЕСА_1 .
Нажаль, постановляючи ухвалу, суд позбавлений можливості вказати точну суму судового збору, яку слід сплатити позивачу, бо у нього не вистачає для цього вихідних даних з підстав, наведених вище.
Постановляючи ухвалу, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі; статтями 17, 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); і статтями 3, 4, 14, 15, 17, 18, 43, частиною 1 статті 64, статтями 76 - 80, 89, частиною 3 статті 124, статтями 133, 175 - 177, частиною 1 статті 185, частиною 3 статті 294, пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 і 11 статті 272, частиною 2 статті 352 та частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про зменшення розміру аліментів» залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі виконання ним відповідно до ухвали суду у встановлений нею строк вимог, визначених статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позов буде вважатися поданим в день первісного його подання до суду, інакше - буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко