Справа № 643/7545/25
Провадження № 3/643/2064/25
04.09.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315804, водій ОСОБА_1 23.04.2025 о 10 год 28 хв м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 64, керував транспортним засобом Renault scenic, н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком 916 лікаря-нарколога КНП ХОР «ОКНЛ» м. Харків, вул. Ахієзерів, буд. 18А. Особа двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.130 КУпАП, внаслідок порушення водієм вимог п.2.9а ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, суддя зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності розглядатиметься Салтівським районним судом міста Харкова.
З метою належного виклику ОСОБА_1 до суду, йому направлялась судова повістка (за адресою, вказаною у протоколі), яка повернулась без вручення. Крім того, виклик здійснювався шляхом направлення SMS повідомлень за номером телефону, вказаним у протоколі про адміністативне правопорушення.
Відтак, судом було вжито передбачених законодавством заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права на участь у розгляді справи в суді.
Незважаючи на це, ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку також гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Водночас, згідно з положень ст. 268 КУпАП під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою сторона, що задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 йдеться, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989);
Як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001, обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Також суддя зазначає про функціонування офіційного сайту судової влади, на якому розміщується персоналізована інформація щодо автоматичного розподілу справ та розклад засідань. Використання вказаного інструменту дає можливість добросовісній особі бути обізнаною про розгляд справи за її участю та забезпечує доступу до правосуддя.
Відповідно, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомив адресу свого проживання та засоби комунікації, але з незалежних від суду причин не користується ними, або вони виявились неефективними.
За наведених обставин, суддя вважає можливим розглянути справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підстав наявних у справі доказів.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно із ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно з п. 3, 4, 7, 8 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Аналогічні положення викладені у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.
Суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315804 від 01.05.2025, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
-висновком КНП ХОР «ОКНЛ» № 916 від 30.04.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 23.04.2025 о 10 год 55 хв перебував у стані наркотичного (канабіноїди) сп'яніння;
-копією постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19.02.2025 та від 09.04.2025;
-відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Порушення вимог ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 07.11.2015) при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення - судом не встановлено.
Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно облікових даних «ІПНП» - ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При визначенні адміністративного стягнення, суд дійшов висновку про призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Водночас суд позбавлений можливості застосувати стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Водночас, транспортний засіб Renault scenic, н.з. НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 .
Відомості про наявність у власності ОСОБА_1 інших транспортних засобів - відсутні.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Б.С. Замікула