Справа № 638/16779/25
Провадження № 1-кп/638/2042/25
03 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226240000491 від 01 серпня 2025 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, громадянина Вірменії, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, на утриманні нікого не маючий, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 01.10.2024 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до виплати штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
25 липня 2025 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де також знаходилася потерпіла ОСОБА_4 .
В ході спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт під час якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих відносин із ОСОБА_4 у ОСОБА_3 виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.
Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, знаходячись у положенні стоячи до потерпілої, ОСОБА_3 схопив візок, що стояв поруч на підлозі та наніс ним удар по лівій руці, після чого, наніс другий удар в ділянку тильної поверхні лівої стопи ОСОБА_4 , чим спричинив потерпілій відповідно до висновку судово- медичної експертизи №09-1315/2025 від 14.08.2025 тілесні ушкодження у синців на розгинальній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, на тильній поверхні лівої стопи у ділянці проекції 1-2 плеснових кісток, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви потерпілої, ОСОБА_4 , вона не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Судом встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, громадянин Вірменії, з середньою освітою, офіційно не працюючий, неодружений, на утриманні нікого не маючий, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий 01 жовтня 2024 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до виплати штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення - проступок.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових кримінальних правопорушень.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи вищевикладене відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінального правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальній правопорушень.
Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Так, санкція ч.1 ст. 125 КК України передбачає такі види покарання: штраф, громадські роботи, виправні роботи.
Розглядаючи питання про призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу, суд враховує вимоги п. 2 вищевказаної Постанови щодо врахування майнового стану обвинуваченого, бере до уваги те, що останній не працює.
Тобто, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_3 , буде неспроможний виконати покарання у виді штрафу, а тому такий вид покарання призначити неможливо.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт також неможливо застосувати, оскільки обвинувачений не працює.
Тому, такі види покарання, як штраф та виправні роботи не можуть бути призначеними обвинуваченому.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, її щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді громадських робіт.
Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 01.10.2024 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень, станом на 20 серпня 2025 року штраф не сплатив.
Положення ч. 1 ст. 71 КК України передбачають, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною 3 статті 72 КК України визначено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином вирок від 01.10.2024 Дзержинського районного суду міста Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 850 гривень відносно ОСОБА_3 підлягає самостійному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, 12, 125 КК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1