Житомирський апеляційний суд
Справа №293/10/25 Головуючий у 1-й інст. Проценко Л. Й.
Номер провадження №33/4805/512/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
03 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Шлінчака Івана Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шлінчака Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 01.01.2025 о 10 год 51 хв в с-щі Черняхів по вул. Володимирська (Леніна), керував автомобілем Volkswagen touran, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Шлінчак І.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на необґрунтованість та незаконність постанови. Звернув увагу, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 право на захист, наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та штучно створили ситуацію відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тому, на його думку, поведінка ОСОБА_1 не може вважатися такою, що свідчить про ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння. Також, вказав, що ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої. Надана суду довідка медичного закладу підтверджує, що ОСОБА_1 на час його зупинки в стані алкогольного сп'яніння не перебував, ознак такого сп'яніння у нього бути не могло. Окрім того, зауважив, що до матеріалів справи працівниками поліції не долучено дозвільних документів на використання та копіювання відеозаписів, якими зафіксована зупинка ОСОБА_1 та оформлення матеріалів, а тому вважає наявні копії відеозаписів недопустимими доказами. У апеляційній скарзі захисник послався на правові висновки викладені в постанові Житомирського апеляційного суду від 21.03.2024 № 285/6459/23.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Проте, таке не вирішується, оскільки апеляційна скарга подана у встановлений законом строк.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 210127 від 01.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 01.01.2025 о 10 год 51 хв в с-щі Черняхів по вул. Володимирська (Леніна), керував автомобілем Volkswagen touran, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 210127 від 01.01.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2025 (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» від 01.01.2025 (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с.6); диском відеозапису події (а.с.10).
Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та інші адміністративні матеріали, ОСОБА_1 підписані без зауважень.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Твердження захисника про те, що такий доказ є недопустимим з огляду на відсутність дозвільних документів на його використання та копіювання є безпідставними, оскільки чинне законодавство не вимагає наявності спеціальних дозвільних документів для копіювання та використання відеозаписів у судовому процесі, якщо вони отримані законним шляхом.
З відеозапису та письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, як із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, не зважаючи на те, що йому були роз'яснені наслідки такої відмови. При цьому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, озвучені водію та відображені в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 ознайомлено з його правами та обов'язками відповідно до ст. 268 КУпАП, в тому числі йому роз'яснено право користуватися послугами адвоката. Водій також ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, іншими процесуальними документами без будь-яких зауважень та його відсторонено від керування транспортним засобом.
Будь-яких доказів спонукання ОСОБА_1 до відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння та провокації працівниками поліції вчинення ним адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку довідці про відсутність у ОСОБА_1 алкоголю в крові, така оцінка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині постанови та не потребує додаткового правового аналізу.
Вказане захисником в апеляційній скарзі судове рішення преюдиційного значення для вирішення даної справи не має.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Шлінчака Івана Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич