Справа № 761/2940/21
Провадження № 4-с/761/11/2025
15 липня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Голуб О.А.,
за участю представника скаржника Серпелінової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заінтересовані особи: адвокат Осика Сергій Васильович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення органу державної виконавчої служби в порядку ст.447 ЦПК України, -
У грудні 2021 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заінтересовані особи:адвокат Осика Сергій Васильович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення органу державної виконавчої служби в порядку ст.447 ЦПК України, в якій скаржник просить:
1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. щодо не використання наданих законом повноважень, направлених на забезпечення належної організації примусового виконання рішення, в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1;
2) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП № НОМЕР_1 від 17.11.2021, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л., в межах виконавчого провадження ВП №66976988.
Скарга обґрунтована тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі № 761/2940/21 позовні вимоги адвоката Осики С.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, задоволено, визнано незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про не надання інформації на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04 березня 2020 №3941; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04 березня 2020р. №3941; стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Осики С.В. судовий збір у розмірі 1816,0 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,0 /п'ять тисяч п'ятсот / грн.
Також заявник зазначає, що належним чином завірену копію заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 року у справі №761/2940/21 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надходила.
Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 30.09.2021 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 761/2940/21, виданого 28.09.2021 Шевченківським районним судом м. Києва, відповідно до якого зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 №3941.
01.11.2021 року державним виконавцем на адресу Фонду направлена Вимога виконавця за вих. № НОМЕР_1/7, якою зобов'язав боржника надати до Відділу підтвердження виконання виконавчого листа № 761/2940/21 від 28.09.2021 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва.
10.11.2021 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено заяви, в якій було повідомлено про те, що Фондом подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 року у справі № 761/2940/21, а також про відсутність інформації про дату набрання судовим рішенням законної сили. Крім того, Фонд просив винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій. Однак, дані заяві були проігноровані державним виконавцем та залишені без виконання.
17.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. винесено Постанову про накладення штрафу у ВП № НОМЕР_1, відповідно до якої накладено на боржника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.. Крім того, у вказаній постанові державним виконавцем зазначено, що 01.11.2021 на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов'язано боржника протягом 5 днів з моменту отримання вимоги надати до Відділу підтвердження виконання вимог виконавчого документа, яку боржником було отримано 04.11.2021 року та станом на 17.11.2021 підтвердження виконання рішення суду на адресу Відділу не надходило.
Зазначає, що Фондом на вимогу державного виконавця направлено відповідь за вих. № 60-15510/24 від 10.11.2021, в якій Фондом повідомлено про оскарження рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 від 30.09.2021, дана відповідь на вимогу була отримана Відділом 15.11.2021.
Вказує, що 20.01.2022 Київським апеляційним судом постановлено ухвалу у справі № 761/2940/21 про відмову у прийнятті та повернення скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021, а тому вказане рішення набрало законної сили 20.01.2022, після повернення апеляційної скарги Фонду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2022 вищевказана справа надійшла в провадження судді ОСОБА_2 ..
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.12.2021 скаргу повернуто заявнику без розгляду (суддя ОСОБА_2 ).
Постановою Київського апеляційного суду від 08.11.2022 ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09.12.2021 скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.2022 року вищевказана справа передана судді ОСОБА_2 ..
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді ОСОБА_3, у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , на підставі розпорядження № 01-08-419 від 12.06.2023.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_3 , на підставі розпорядження № 01-08-728 від 21.03.2025.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2025 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Представник заявника у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив задовольнити її з підстав зазначених в скарзі та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення аналогічні викладеним в скарзі.
Державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність та просила в задоволенні скарги відмовити. В поясненнях державний виконавець зазначила, що 17.11.2021 винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн. та встановлено новий 10-денний строк виконання, вказану постанову боржником отримано 22.11.2021. Вказує, що 18.11.2021 на адресу Відділу надійшла заява боржника згідно якої останнім згідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відсутня інформація про дату набрання рішенням Шевченківського районного суду м. Києва №761/2940/21 законної сили. Проте, згідно виконавчого документа, який скріплено підписом судді та гербовою печаткою суду, зазначене вище рішення набрало законної сили 01.07.2021 року. 13.12.2021 на адресу Відділу надійшла заява боржника згідно, якої останнім подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі №761/2940/21. Однак, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень відсутні будь-які судові рішення щодо поновлення боржнику строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду. Таким чином, станом на 20.12.2021 рішення Шевченківського районного суду м. Києва № 761/2940/21 від 28.09.2021 не оскаржено та не скасовано. Зазначає, що державним виконавцем 20.12.2021 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі 10 200,00 грн.. 20.12.2021державним виконавцем на адресу Шевченківського РУГУ у м. Києві направлено повідомлення про вчинення керівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кримінального правопорушення. На адресу Відділу 14.07.2022 надійшла заява Фонду про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення суду. Таким чином, рішення суду виконано боржником 20.06.2022, тобто через дев'ять місяців після відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що 22.08.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім того, державним виконавцем 22.08.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, яку боржником отримано 01.09.2022. Рішенням Київського окружного адміністративного суду № 640/15410/22 від 23.12.2024 визнано протиправною та скасовано постанову Шевченківського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 69702219 від 22.08.2022 з примусового виконання постанови про накладення штрафу № НОМЕР_1 від 17.11.2021. На зазначене рішення Відділом подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі № 761/2940/21 позовні вимоги адвоката Осики С.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, задоволено, визнано незаконним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про не надання інформації на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04 березня 2020 №3941; зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04 березня 2020р. №3941; стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Осики С.В. судовий збір у розмірі 1816,0 /одна тисяча вісімсот шістнадцять/ грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,0 /п'ять тисяч п'ятсот / грн.
30.09.2021 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 761/2940/21, виданого 28.09.2021 Шевченківським районним судом м. Києва, відповідно до якого зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати інформацію на адвокатський запит адвоката Осики С.В. від 04.03.2020 №3941.
01.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направлена Вимога виконавця за вих. № НОМЕР_1/7, якою зобов'язав боржника надати до Відділу підтвердження виконання виконавчого листа № 761/2940/21 від 28.09.2021, виданого Шевченківським районним судом м. Києва.
10.11.2021 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено заяви, в якій було повідомлено про те, що Фондом подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 у справі № 761/2940/21, а також про відсутність інформації про дату набрання судовим рішенням законної сили. Крім того, Фонд просив винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій. Однак, дані заяві були проігноровані державним виконавцем та залишені без виконання.
Так, згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Частина 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Як вбачається з матеріалів справи, з моменту відкриття виконавчого провадження 30.09.2021 по 17.11.2021 рішення суду Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було виконано та не повідомлено державного виконавця про заходи, які вживаються боржником з метою виконання вимог виконавчого документа чи його оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
17.11.2021 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л. винесено постанову про накладення штрафу у ВП № НОМЕР_1, відповідно до якої накладено на боржника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн..
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу державного виконавця направлено відповідь за вих. № 60-15510/24 від 10.11.2021, в якій Фондом повідомлено про оскарження рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 від 30.09.2021 року, дана відповідь на вимогу була отримана Відділом 15.11.2021 року.
20.01.2022 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу у справі № 761/2940/21 про відмову у прийнятті та повернення скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2021 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.05.2021 року (справа № 420/5465/18) зазначив, що у залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для виконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-УІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливлюють або значного ускладнюють виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки. До поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини. Такі обставини мають впливати на волю суб'єкта відповідних правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас скаржником не надано доказів, що державним виконавцем було порушено вимоги закону.
Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що судом не встановлено при вчиненні виконавчих дій порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд приходить до висновку про залишення скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259-261, 447-453 ЦПК України, суд-
Скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заінтересовані особи: адвокат Осика Сергій Васильович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення органу державної виконавчої служби в порядку ст.447 ЦПК України залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Н.В. Сіромашенко