Справа № 761/17619/25
Провадження № 2/761/6762/2025
(заочне)
03 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення франшизи,
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення франшизи.
У своїй позовній заяві просило стягнути з ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 3 200, 00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 17.06.2023 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU-000956 (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 . 10.06.2024 року у м.Київ по вул. Володимирська, буд.55 сталася дорожньо транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Spaceback», д/н НОМЕР_2 яким керував Відповідач. 05.07.2024 року постановою Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортному засобу «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень, а власник зазнав матеріального збитку. Саме дії Відповідача стали причиною скоєння ДТП, внаслідок якої було пошкоджено Застрахований ТЗ. 21.08.2024 року ПрАТ "СК"Євроінс" здійснило страхове відшкодування за даною ДТП з вирахуванням суми франшизи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 травня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
17.06.2023 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU-000956 (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 .
10.06.2024 року у м.Київ по вул. Володимирська, буд.55 сталася дорожньо транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda Spaceback», д/н НОМЕР_2 яким керував Відповідач.
05.07.2024 року постановою Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вищевказаної ДТП транспортному засобу «Nissan Leaf», д/н НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень, а власник зазнав матеріального збитку.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди», вина є основним фактором наявності підстав для відшкодування з відповідача всіх виниклих матеріальних витрат у зв'язку з ДТП, витрат на відновлення здоров'я й моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦКУ, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (ч.1. ст. 1187 ЦКУ, відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦКУ, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
26.06.2024 року до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» із Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9/1/1900-24 звернувся ОСОБА_2 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно з умовами Договору страхування.
03.07.2024 року ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» на підставі Страхового акту № 19244 від 02.07.2024 року, виходячи з Рахунку № ІСзС-0011895 від 18.06.2024 року та враховуючи Звіт про оцінку КТЗ № 34С/06/24 від 01.07.2024 року, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 135 128,92 грн. (сто тридцять п'ять тисяч сто двадцять вісім гривень 92 копійки), що підтверджується платіжним дорученням № 2468 від 03.07.2024 року.
У відповідності до ст. 993 ЦКУ до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217752945. За Полісом ПрАТ «СК «Євроінс» взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу транспортного засобу «Skoda Spaceback», д/н НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-217752945 передбачено франшизу у розмірі 3200,00 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
21.08.2024 року ПрАТ "СК"Євроінс" здійснило страхове відшкодування за даною ДТП з вирахуванням суми франшизи.
Згідно з п. 36. 6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (Відповідачем), має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Отже, Відповідач, має сплатити на користь Позивача суму франшизи передбачену Полісом, а саме 3.200,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач листом вих. № 15/04/8/2/0308-25 від 05.03.2025 року звернувся до Відповідача з проханням сплатити на користь ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» суму франшизи, однак даний лист повернувся.
Станом на 24.04.2025 року відповідачем не здійснено відшкодування розміру франшизи. Разом з тим, всі спроби позивача вирішити дане питання в досудовому порядку виявилися безрезультатними.
Щодо позовних вимог суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення франшизи - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВІДІ-СТРАХУВАННЯ"суму франшизи у розмірі 3 200, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" судові витрати по сплаті суми судового збору в розмірі 2 422, 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ", адреса місця реєстрації - Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 60-А, код ЄДРПОУ: 35429675
ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлений 03 вересня 2025 року.
Суддя: