СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/478/25
ун. № 759/5082/24
03 вересня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000497 від 04.02.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
встановив:
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, яке вмотивовано тим, що ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, наразі продовжують існувати та не зменшились, застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого, з огляду на відомості про його особу, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , просив зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , продовжено до 12 вересня 2025 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
Завершити судовий розгляд до спливу строку дії запобіжного заходу не вбачається можливим (розгляд перебуває на стадії допиту свідків сторони захисту).
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом положень кримінального процесуального законодавства продовження застосування будь-якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді тримання під вартою, може бути зумовлено тим, що заявлені при застосуванні запобіжного заходу ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При вирішенні клопотання прокурора, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який неодружений, непрацевлаштований, утриманців не має, що свідчить про те, що у обвинуваченого відсутні сталі соціальні та сімейні зв'язки, обвинувачений раніше судимий. Окрім того, суд враховує неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_3 , який не виконував покладені на нього обов'язки при застосуванні під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, ухилявся від суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук.
Надаючи оцінку наявності на даний час ризиків, заявлених прокурором у клопотанні, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, який оцінюється судом у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. При цьому, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, раніше судимий.
Таким чином, судом встановлено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які раніше стали підставою для обрання та продовження у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та вони не зменшились, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків,а отже підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
Стан здоров'я обвинуваченого не виключає можливість перебування його під вартою в умовах слідчого ізолятора на час судового провадження.
Також, беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, суд вважає за доцільне залишити попередньо визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
При цьому, суд, керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 01 листопада 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченимм, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали визначити до 01 листопада 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 04.09.2025.
Суддя ОСОБА_1