СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4206/25
пр. № 3/759/2043/25
18 червня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова Іванна Юріївна, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з УПП в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є діючим військовослужбовцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 лютого 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №240731 від 07.02.2025, 07 лютого 2025 року об 11 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Академіка Палладіна, 46/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер. Результат огляду - 1,92 проміле.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими як порушення вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ході судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав у повному обсязі та щиро розкаявся. Вказав, що керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння було зумовлене необхідністю прибути до місця дислокації військової частини з метою негайного відпрацювання документів бойового управління. Враховуючи, що неприбуття за викликом могло потягнути негативні наслідки як для нього особисто, так і для всієї частини та її підрозділів в цілому, він не міг вчинити інакше, а тому, просив закрити провадження щодо нього на підставі ст. 18 КУпАП.
Адвокат Гончаров М.С. підтримав клопотання підзахисного про закриття провадження щодо нього з урахуванням наявності стану крайньої необхідності.
Суддя, вивчивши матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 280 КУпАП закріплюють, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У свою чергу, винуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння встановлюються за результатами оцінки доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наданими суду матеріалами у їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №240731 від 07.02.2025, складеним відносно ОСОБА_1 ; результатом огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820, прилад №ARHK-0524, тест №3752, результат тесту - 1,92 проміле; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів від 07.02.2025, який підтверджує згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду у 1,92 проміле; розпискою ОСОБА_1 про відсторонення його права керування транспортними засобами протягом 24 годин.
Крім того, суддя сприймає долучені до протоколу відеозаписи із нагрудних камер працівників патрульної поліції БК 472729, 472065, з яких вбачається, що 07.02.2025 приблизно об 11 год. 15 хв. ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції. У ході спілкування з водієм поліцейськими були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, а тому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився. За результатами огляду встановлено результат 1,92 проміле. ОСОБА_1 погодився із отриманим результатом, на що поліцейський повідомив, що стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, у ході розгляду даного провадження знайшли своє підтвердження висловлені ОСОБА_1 доводи щодо перебування його у стані крайньої необхідності.
Так, 17 червня 2025 року на електронну адресу суду надійшов лист начальника управління - заступника командира військової частини НОМЕР_2 бригадного генерала ОСОБА_2 , в якому останній вказує, що ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 та 07.02.2025 був викликаний до частини з метою відпрацювання документів бойового управління підпорядкованими підрозділами. ОСОБА_1 був викликаний на службу у свій вихідний день. Водночас, невиконання ОСОБА_1 поставлених завдань могло б призвести до тяжких наслідків для підпорядкованих підрозділів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, востаннє Указом №235/2025 від 15.04.2025 з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язок, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
У свою чергу, приписами ч. 37 Статуту закріплено, що військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Враховуючи, що невиконання ОСОБА_1 задач, поставлених Головнокомандувачем Збройних Сил України, зокрема, відпрацювання документів бойового управління у визначений строк, могли призвести до тяжких наслідків для підпорядкованих підрозділів, що у складний для України час стоять на захисті незалежності, територіальної цілісності та недоторканості нашої держави, утвердженні демократії та недопущенні повалення легітимної влади, суддя доходить висновку, що наявні достатні підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 07.02.2025 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме у стані крайньої необхідності.
В силу ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною.
У постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 686/5225/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Згідно з вимогами п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Суддя, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а тому у відповідності до п. 4 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 9, 17, 18, 130, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв'язку із вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження постанови.
Суддя І.Ю. Єросова