04 вересня 2025 року
м. Київ
справа №340/7381/24
адміністративне провадження № К/990/34977/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 340/7381/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1.1;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1.1;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн без застосування до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028грн. із застосуванням до посадового окладу регіонального коефіцієнту 1.1, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України стосовно забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 01 липня по 30 вересня 2024 року.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 01 липня по 30 вересня 2024 року, врахувавши правовий висновок суду.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області стосовно нарахування і виплати суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 01 липня по 30 вересня 2024 року.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати суддівську винагороду судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 01 липня по 30 вересня 2024 року, збільшивши посадовий оклад на регіональний коефіцієнт 1,1, і виплатити заборгованість.
Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року в адміністративній справі №340/7381/24, в частині незадоволених позовних вимог - скасовано та в цій частині заявлених вимог ухвалено нову постанову про задоволення позову.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028грн., з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028 грн.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року (включно), виходячи з встановленого на 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого складає 3028грн.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року залишено без змін.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про можливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Разом з тим, у касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.
Проте, Суд відхиляє посилання скаржника пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження з огляду на те, що забезпечення надання загального доступу постанови Великої Палати Верховного Суду, на яку посилається скаржник, було здійснено 20 травня 2025 року, а отже апеляційний суд не міг знати про сформовані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини третьої статті 135, пункту 14-3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а відповідно, і застосувати їх.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 340/7381/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько