Справа № 240/11995/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
03 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач 1) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсію за віком.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він, як особа, яка має статус учасника бойових дій та страховий стаж понад 25 років, на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на призначення пенсії за віком у віці 55 років. Однак, відповідачі відмовили йому у призначенні даного виду пенсії у зв'язку з тим, що в долучених до заяви про призначення пенсії довідці від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій та в посвідченні учасника бойових дій від 30.11.1995 серії НОМЕР_1 його прізвище зазначено як " ОСОБА_2 ", в той час як згідно даних паспорта його прізвище " ОСОБА_3 ". Крім того, через те, що на титульному аркуші військового квитка від 11.04.1986 серії НОМЕР_2 його прізвище зазначено як " ОСОБА_3 " (російською мовою), а в паспорті " ОСОБА_4 " (російською мовою) відповідачі не зарахували період проходження ним військової служби з 15.05.1986 по 03.08.1988 до його страхового стажу. Також до страхового стажу не був зарахований період його роботи з 01.07.2000 по 25.02.2004, оскільки згідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ОК-5) за вказаний період відсутня сплата страхових внесків.
Позивач вважає прийняте відповідачами рішення про відмову в призначенні йому пенсії протиправним, оскільки проходження ним військової служби в період з 15.05.1986 по 03.08.1988 підтверджується також відомостями, що зазначені у його трудовій книжці. При цьому, достовірність інформації, вказаної в трудовій книжці не ставляться відповідачами під сумнів, оскільки вказане на її титульній сторінці прізвище відповідає його прізвищу, вказаному в паспорті громадянина України. Також відповідач зазначає, що Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженим Указом Президента України від 30.12.2016 №582/2016, не передбачено не передбачено можливості внесення виправлень/змін до військового квитка у зв'язку з помилковим записом. Більш того, згідно з правовими нормами ч.3 ст.315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. В контексті зазначеного позивач вказує, що законодавством не передбачено можливості внесення виправлення до військового квитка чи можливості встановлення факту належності йому цього військового квитка. Відтак, позивач вважає, що через невірну транслітерацію під час написання його прізвища в різних документах, він не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення, а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції не надав оцінку діям (бездіяльності) Відповідачів, щодо виконання норми ч. З ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За її змістом органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Оскільки, Відповідачі наділені Законом повноваженнями отримувати! та перевіряти отриману інформацію, останні не надали суду жодних доказів здійснення ними відповідного пошуку інформації, у тому числі на спростування факту військової служби та участі у бойових діях, шляхом отримання протилежних відомостей. Таким чином, Житомирський окружний адміністративний суд підтвердив, що підстава для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з відсутністю у Відповідачів інформації за умови наявності документів, що це підтверджують, є формальною, неправомірною та необґрунтованою. При цьому, суд не вказав на те, що Відповідачі оспорюють факт участі позивача у бойових діях, що позбавляє його обов'язку доводити цю обставину, проте утворює обов'язок для Відповідачів обґрунтувати неможливість доведення цієї обставини на підставі поданих ним документів, чого зроблено не було.
Орган, що призначає пенсію, має Право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Такий правовий висновок міститься й у Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 №638/18467/15-а.
Однак, Відповідачами не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, здійснення перевірок, на підставі яких можна було б додатково підтвердити чи спростувати обставини несення позивачем військової служби, чи участі у бойових діях.
30 червня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Обгрнунтовуючи свою позицію управління зазначило, що 27.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказана заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. Відтак, враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії був здійснений структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. За наслідками такого розгляду саме Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення від 04.06.2024 № 064350007373 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з невідповідністю прізвища, вказаного в поданих документах, зокрема документах, які підтверджують участь у бойових діях, паспортним даним заявника. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.06.2024 № 064350007373 є правомірним.
22 липня 2025 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Представником відповідача вказано, що прийняте ним рішення від 04.06.2024 №064350007373 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на умовах, передбачених пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є правомірним. Аргументуючи свою позицію Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вказало, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. При цьому, відповідно до Порядку 22-1 до заяви про призначення вказаного виду пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, а для осіб, яким встановлено статус. Так, за результатами розгляду наданих ОСОБА_1 документів було встановлено, що його загальний страховий стаж становить 25 років 05 місяців 01 день. Водночас, період проходження ним військової служба з 15.04.1986 до 03.08.1988 до страхового стажу зарахований не був, оскільки прізвище вказане у військовому квитку від 11.04.1986 НОМЕР_2 , не відповідає паспортним даним заявника. Також до страхового стажу не було зараховано період роботи позивача з 01.07.2000 до 25.02.2004, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня сплата страхових внесків. Вказані обставини зумовили прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-ІV, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вважає, що діяло правомірно та просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 27.05.2024 звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як особі, яка має статус учасника бойових дій.
Для підтвердження наявності права на призначення даного виду пенсії, до поданої заяви ОСОБА_1 долучив:
- копію військового квитка серії НОМЕР_2 від 11.04.1986;
- копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995;
- копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку).
На виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1) за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
За наслідками розгляду поданої ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення від 04.06.2024 №064350007373, яким відмовило йому у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обґрунтовуючи відмову в призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в своєму рішенні вказало, що відповідно до 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія військовослужбовцям, які брали участь в бойових діях, призначається після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років. При цьому, згідно підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, при призначенні пенсії документом, який засвідчує особливий статус особи, а саме статус учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка про безпосередню участь особи в бойових діях. Однак, заявником надано військовий квиток від 11.04.1986 НОМЕР_2 , довідка від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку) та посвідчення учасника бойових дій від 30.11.1995 НОМЕР_4 , в яких прізвище не відповідає паспортним даним заявника.
Крім того, в рішенні від 04.06.2024 №064350007373 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вказало, що за результатами розгляду наданих ОСОБА_1 документів встановлено, що його страховий стаж становить 25 років 5 місяців 1 день. Водночас, до його страхового стажу не було зараховано: період військової служби з 15.04.1986 по 03.08.1988, оскільки прізвище вказане у військовому квитку від 11.04.1986 НОМЕР_2 не відповідає паспортним даним заявника; а також період роботи з 01.07.2000 по 25.02.2004, оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутня сплата страхових внесків.
Таким чином, зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.06.2024 №064350007373 вбачається, що підставною для відмови в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була невідповідність прізвища, вказаного у: військовому квитку від 11.04.1986 НОМЕР_2 , довідці від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій та в посвідченні учасника бойових дій від 30.11.1995 НОМЕР_4 , із прізвищем позивача, що зазначене в його паспорті громадянина України.
В свою чергу, дії щодо не зарахування періоду проходження ОСОБА_1 військової служби з 15.04.1986 по 03.08.1988 та періоду роботи з 01.07.2000 по 25.02.2004 до його страхового стажу не вплинули на підстави прийняття Головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оскаржуваного рішення від 04.06.2024 №064350007373, оскільки визначений цим управлінням страховий стаж позивача (без урахування періодів з 15.04.1986 по 03.08.1988 та з 01.07.2000 по 25.02.2004) становив 25 років 5 місяців 1 день, що є достатнім для призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення від 04.06.2024 №064350007373, позивача було повідомлено листом Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.06.2024 №0600-0212-8/73533.
Вважаючи відмову у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправною, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами “досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.
Статтею 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), яка визначає право громадян України на державне пенсійне забезпечення, передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 16 Закону №1788-XII військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Зазначена норма кореспондується з пунктом 4 частини 1статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Так, пунктом 4 частини 1статті 115 Закону №1058-IV (в редакції на момент звернення позивача за призначенням пенсії) було встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під
Зміст вищезазначеної норми свідчить, що вона поширюються на:
1) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях;
2) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
3) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків);
4) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
5) дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
6) осіб, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
7) осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
8) осіб з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
10) дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних.
При цьому, визначеними в пункті 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умовами, за наявності яких вищезазначені особи мають право на дострокове призначення пенсії за віком є:
- досягнення чоловіками 55 років, а жінками - 50 років:
- наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Водночас, абзацом 3 частини 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
На виконання названих норм Закону №1058-IV Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову від 25.11.2005 №22-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно положень п. 2.1. розділу IІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637;
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3,4до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком;
7) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку;
8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації).
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.1 розділу IІ Порядку №22-1 документами, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації є:
- документи про проходження військової служби (служби);
- довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації;
- посвідчення учасника бойових дій.
Системний аналіз правових норм пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підпункту 6 пункту 2.1 розділу IІ Порядку №22-1 дає підстави для висновку, що для підтвердження наявності права на призначення дострокової пенсії на умовах пункту 4 частини 1 статті 115 вказаного Закону №1058-IV, особа зобов'язана разом із заявою про призначення пенсії надати документи, які підтверджують її належність до кола осіб, визначених цією правовою нормою.
В спірних правовідносинах для призначення дострокової пенсії за віком, як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, ОСОБА_1 відповідно до вимог підпункту 6 пункту 2.1 розділу IІ Порядку №22-1 був зобов'язаний надати пенсійному органу своє посвідчення учасника бойових дій, документи про проходження ним військової служби (служби), а також довідку про проходження військової служби у складі діючої армії в період бойових дій за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Із матеріалів відмовної пенсійної справи вбачається, що на виконання вимог підпункту 6 пункту 2.1 розділу IІ Порядку №22-1 ОСОБА_1 надав пенсійному органу: копію військового квитка серії НОМЕР_2 від 11.04.1986; копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995; копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку).
Дослідивши під час розгляду справи вказані документи суд встановив, що військовий квиток серії НОМЕР_2 від 11.04.1986 виданий на ім'я " ОСОБА_5 " (російською мовою), посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995 видане на ім'я " ОСОБА_6 " (українською мовою), як і довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній республіці Афганістан.
При цьому, у наявному в матеріалах справи свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_5 від 30.04.1968 прізвище, ім'я та по батькові позивача вказано " ОСОБА_5 " (російською мовою). Водночас, згідно даних паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 від 28.02.1968 прізвищем, іменем та по батькові позивача є " ОСОБА_1 " (українською мовою) та " ОСОБА_7 " (російською мовою).
Таким чином, вказане у паспорті серії НОМЕР_6 від 28.02.1968 прізвище позивача " ОСОБА_3 " (українською мовою) та " ОСОБА_4 " (російською мовою) не відповідає прізвищу особи, на ім'я якої видано військовий квиток серії НОМЕР_2 від 11.04.1986, так як в ньому зазначено " ОСОБА_3 " (російською мовою), та прізвищу особи, на ім'я якої посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995 та довідка від 22.05.2024 №1/338, так як у них вказано " ОСОБА_2 " (українською мовою).
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку наявність розбіжностей у прізвищі позивача, вказаному в його паспорті серії НОМЕР_7 від 28.02.1968, а також у прізвищі, вказаному посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995, військовому квитку серії НОМЕР_2 від 11.04.1986 та довідці від 22.05.2024 №1/338, не дає можливості зробити висновок про належність зазначених документів саме позивачу. Як наслідок, вказані документи не можуть підтвердити наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, тобто обов'язкової умови, необхідної для призначення пенсії відповідно до норм пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, інших документів для підтвердження наявності у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, наданого йому у зв'язку із проходженням військової служби в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній республіці Афганістан позивач до органу пенсійного фонду не надавав.
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що проходження ним військової служби в період з 15.05.1986 по 03.08.1988 підтверджується відомостями, які вказані в його трудовій книжці, то колегія суддів дослідивши наявну в матеріалах справи копію трудової книжки серії НОМЕР_8 від 17.03.1986 встановила, що вона видана на ім'я " ОСОБА_7 " (російською мовою), тобто вказане в ній прізвище відповідає прізвищу позивача, зазначеному в його паспорті громадянина України НОМЕР_6 від 28.02.1968, а відтак належність цієї трудової книжки позивачу не ставиться під сумнів.
У вказаній трудовій книжці серії НОМЕР_8 від 17.03.1986 дійсно наявний запис №4 про проходження ОСОБА_1 військової служби в лавах Радянської Армії в період з 15.04.1986 по 10.08.1988. Однак, суд звертає увагу, що визначальною умовою, яка є необхідною для призначення особі пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є наявність у такої особи статусу учасника бойових дій, а не просто факт проходження цією особою військової служби. Разом з тим, факт наявності у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, інформацією, вказаною в трудовій книжці серії НОМЕР_8 від 17.03.1986, не підтверджується. Відтак, зазначена трудова книжка не є тим документом, який підтверджує наявність у ОСОБА_1 права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Інші документи, які не надавались позивачем пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії, однак були додані ним до позовної заяви, а саме: посвідчення від 16.06.1986 №539, видане військовою частиною НОМЕР_9 , та свідоцтво серії НОМЕР_10 від 01.09.1988, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 , також містять невідповідність у зазначеному в них прізвищі (" ОСОБА_3 " (російськовою мовою)) із прізвищем позивача, вказаним в його паспорті, а тому не можуть бути враховані при вирішенні питання наявності в нього права на призначенні пенсії.
З огляду на те, що документи, які позивач надавав під час звернення за призначенням пенсії, а саме військовий квиток від 11.04.1986 НОМЕР_2 , довідка від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій та посвідчення учасника бойових дій від 30.11.1995 НОМЕР_4 містили невідповідність у зазначеному в них прізвищі, із прізвищем позивача, вказаним в його паспорті громадянина України, суд приходить до висновку, що звертаючись за призначенням пенсії ОСОБА_1 не підтвердив наявність у нього статусу учасника бойових дій, а відтак і не підтвердив наявності права на призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.06.2024 №064350007373 про відмовило у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підставою для прийняття якого була саме вищезазначена невідповідність прізвища, вказаного у військовому квитку, довідці про проходження військової служби та в посвідченні учасника бойових дій, паспортним даним заявника.
Колегія суддів також звертає увагу ОСОБА_1 , що встановлення факту належності йому посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995, військового квитка серії НОМЕР_2 від 11.04.1986 та довідки від 22.05.2024 №1/338 не належить до повноваження адміністративного суду, а відтак на підставі наданих до суду документів, суд не може встановити, що позивач належить до осіб, які мають статус учасника бойових дій, та відповідно мають право на пенсійне забезпечення на умовах пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті розглядаються місцевим загальним судом.
Відтак, належність позивачу посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 30.11.1995 та відповідно наявність у нього вказаного статуту, яка є необхідною для призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", може бути підтверджена шляхом його звернення до місцевого загального суду в порядку статті пункту 6 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Щодо належності позивачу військового квитка серії НОМЕР_2 від 11.04.1986, то правові норми частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що справи про встановлення факту належності особі військового квитка, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Однак, відповідно до роз'яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку видачі військових квитків, Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року №206, видача військових квитків військовозобов'язаним проводиться районним (міським) військовим комісаріатом (станом на даний час територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка (Додаток 1).
Згідно з вимогами пункту 6 розділу І Порядку видачі військових квитків, Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року №206, видача військовозобов'язаним нових військових квитків замість втрачених чи таких, що стали непридатними до користування не з вини власників, а також у разі зміни військовозобов'язаним прізвища, імені та по батькові проводиться на підставі заяви, до якої додаються підтвердні документи, видані компетентними органами.
Таким чином, питання наявності невідповідності у прізвищі позивача, вказаному в його військовому квитку серії НОМЕР_2 від 11.04.1986, із даними, зазначеними в його паспорті може бути вирішене, шляхом звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як органу який видає такі документи.
Аналогічно, шляхом звернення до органу, який видав довідку від 22.05.2024 №1/338 (чи до його правонаступника), може бути вирішене питання щодо невідповідності прізвища позивача, вказаного в цій довідці.
Апеляційний суд також звертає увагу апелянта, що після усунення невідповідності у прізвищі, вказаному у військовому квитку від 11.04.1986 НОМЕР_2 , довідці від 22.05.2024 №1/338 про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій та в посвідченні учасника бойових дій від 30.11.1995 НОМЕР_4 , він не позбавлений можливості повторно звернутися до пенсійного органу для реалізації свого права на призначення пенсії на умовах пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачами під час розгляду справи доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірність рішення від 04.06.2024 №064350007373 про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.