Справа № 600/359/25-а
Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
04 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника позивача: Глоби М. М.
представника позивача: Альди О. О.
представника позивача: Єшілюрт Алпаслан
представника відповідача: Орловської Ю.М.
представника відповідача: Шпиньової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “МАЯДО» (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000522/2 від 21.10.2024року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000523/2 від 21.10.2024року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000530/2 від 28.10.2024року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000607/2 від 24.10.2024року;
- визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000608/2 від 24.12.2024року;
- здійснити розподіл судових витрат.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю “МАЯДО» до Чернівецької митниці, про визнання протиправними та скасування рішень відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.
Представники відповідача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.05.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МАЯДО» (Позивач, Покупець за контрактом) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія "АДОПЕН") (Республіка Туреччина, Продавець за контрактом, надалі за текстом - АДОПЕН) укладено контракт міжнародної поставки №13 (надалі за текстом - Контракт №13).
За умовами Контракту №13 “Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно інвойсів.(п .1.1.).
Відповідно до п.4.1. Контракту №13 Ціна на Товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.
Товар за Контрактом №13 - профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції.
Відповідно п.3.1. Контракту №13 Кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів “Інкотермс 2010».
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 33 902,30 доларів США, згідно інвойсу № Z012024050000142 від 14.10.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару 21.10.2024 року Позивачем через свого представника ТОВ “ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року ) подано електронну митну декларацію за № 24UA408020052195U0. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, які не включені до ціни Товару) на суму 1 523 833,81грн. (33 902,30 доларів США по курсу 41,23 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 126 014,86грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 36 958,63 доларів США (1,69доларів США/кг);
За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформленні товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000522/2 від 21.10.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001622.
Зі змісту якого встановлено, зокрема:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1)вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.
В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 12.10.2024 №1194 та довідці про транспортні витрати від 12.10.2024 №90 зазначена вартість лише міжнародного автоперевезення та експедиційні послуги. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
-в CMR від 14.10.2024 № 002303 перевізником зазначено ТОВ “АГРО- ЛОГИСТИК». Рахунок на оплату від 12.10.2024 №1194 та довідці про транспортні витрати від 12.10.2024 №90 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано.
-Рахунок на оплату від 12.10.2024 №1194 та довідці про транспортні витрати від 12.10.2024 №90 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (800,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (200,00 грн. - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 35 213,00доларів США, згідно інвойсу № Z012024050000138 від 12.10.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару 21.10.2024року позивачем через свого представника ТОВ “ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року) подано електронну митну декларацію за № 24UA408020052207U4. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 577 930,05грн. (35 213,00доларів США по курсу 41,23 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 126 069,89грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 38 270,66доларів США (1,71 доларів США/кг).
За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформленні товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000523/2 від 21.10.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001621.
Зі змісту якого встановлено, зокрема:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ “При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1)вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних(аналогічних)товарів для експорту в Україну; 2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.
В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;
-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 12.10.2024 №1193 та довідці про транспортні витрати від 12.10.2024 №89 зазначена вартість організації міжнародного транспортного перевезення та експедиторських послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
-в CMR від 12.10.2024 A № 002301 перевізником зазначено ТОВ “Агро-Логистик». Рахунок на оплату від 12.10.2024 №1193 та довідка про транспортні витрати від
12.10.2024 №89 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
-рахунок на оплату від 12.10.2024 №1193 та довідка про транспортні витрати від 12.10.2024 №89 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (800,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (200,00 грн. - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 33 152,31доларів США, згідно інвойсу № Y012024000000869 від 21.10.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару 28.10.2024року Позивачем через свого представника ТОВ “ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022 року) подано електронну митну декларацію за № 24UA408020053558U1. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 494 130,36грн. (33 152,31доларів США по курсу 41,31 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 124 492,40грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 36 238,21доларів США (1,61доларів США/кг).
За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю, в результаті чого прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000530/2 від 28.10.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001655.
Зі змісту якого встановлено, зокрема:
- згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ “При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.
В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв'язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз'яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано.
-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 21.10.2024 №1223 та довідці про транспортні витрати від 21.10.2024 №91 зазначена вартість організації міжнародного транспортного перевезення та експедиторських послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
-в CMR від 21.10.2024 A № 002309 перевізником зазначено “MAP TRANS LTD». Рахунок на оплату від 21.10.2024 №1223 та довідка про транспортні витрати від 21.10.2024 №91 виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;
-рахунок на оплату від 21.10.2024 №1223 та довідка про транспортні витрати від 21.10.2024 №91 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (800,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (200,00 грн. - не додані до митної вартості товару). Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 33 974,70доларів США, згідно інвойсу № Y012024000000994 від 18.12.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару 24.12.2024 року позивачем через свого представника ТОВ “ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року ) подано електронну митну декларацію за № 24UA408020062853U6. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 571 292,24грн. (33 974,70доларів США по курсу 41,99 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 146 358,31грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 38 109,67доларів США (1,71доларів США/кг).
За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформленні товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000607/2 від 24.10.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001998.
Зі змісту якого встановлено, зокрема: в гр.9(а) декларації митної вартості декларантом самостійно зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Всупереч вимогам ч.18 ст.58 МКУ, документальне підтвердження того факту, що взаємозв'язок продавця та покупця на ціну товару не вплинув, відсутнє. Декларант в гр.9(б) декларації митної вартості формально зазначив, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула.
В рамках норм частин 12-15 ст.58 МКУ, відповідно до положень статей 54, 335-337 МКУ, під час здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митої вартості товару, застосовано такий вид форми контролю, як контроль співставлення, який полягає в порівнянні даних про вартість товарів, які заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у митного органу на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів.
За результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Так, відповідно до відомостей цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України за період 90 діб до дати подання даної митної декларації рівень митної вартості раніше оформлених схожих товарів “профілі фігурні для вікон та дверей з ПВХ», заявлених за кодом 3916200090 згідно з УКТЗЕД, країна походження Туреччина, безпосередньо за “прямими» (від виробника) контрактами коливається від 2,01 $/кг до 2,75 $/кг.
Тому, є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Додатково про наявність впливу взаємозв'язку продавця та покупця на ціну товару свідчить наступне:
-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат до ціни товару, яка є основною складовою митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
-в CMR від 18.12.2024 A № 002345 перевізником зазначено “MAP TRANS LTD». Рахунок на оплату від 18.12.2024 №1487 та довідка про транспортні витрати від 18.12.2024 №104 виставлені ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано.
-рахунок на оплату від 18.12.2024 №1487 та довідка про транспортні витрати від 18.12.2024 №104 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (800,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (200,00 грн. - не додані до митної вартості товару). Відстань від місця відправлення товару Анталія, Туреччина) до кордону України (п.п. “Порубне/Сірет») становить близько 1800 км., а від кордону України (п.п. “Порубне/Сірет») до місця доставки вантажу (смт. Велика Димерка, Київська обл.) становить близько 600 км. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
На виконання умов Контракту №13 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 34 546,89доларів США, згідно інвойсу № Y012024000000988 від 18.12.2024р.
З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 24.12.2024року Позивачем через свого представника ТОВ “ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року) подано електронну митну декларацію за № 24UA408020062862U1. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 597 016,77грн. (34 546,89доларів США по курсу 41,99 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 146 358,31грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 38 733,59 доларів США (1,69 доларів США/кг).
За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000608/2 від 24.12.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/001999.
Зі змісту якого встановлено, зокрема:
-в гр.9(а) декларації митної вартості декларантом самостійно зазначено, що продавець та покупець пов'язані між собою. Всупереч вимогам ч.18 ст.58 МКУ, документальне підтвердження того факту, що взаємозв'язок продавця та покупця на ціну товару не вплинув, відсутнє. Декларант в гр.9(б) декларації митної вартості формально зазначив, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула.
В рамках норм частин 12-15 ст.58 МКУ, відповідно до положень статей 54, 335-337 МКУ, під час здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митої вартості товару, застосовано такий вид форми контролю, як контроль співставлення, який полягає в порівнянні даних про вартість товарів, які заявляє декларант, з даними про вартість таких товарів, які містяться в інших електронних документах, наявних у митного органу на момент здійснення митного оформлення оцінюваних товарів.
За результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов'язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Так, відповідно до відомостей цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України за період 90 діб до дати подання даної митної декларації рівень митної вартості раніше оформлених схожих товарів “профілі фігурні для вікон та дверей з ПВХ», заявлених за кодом 3916200090 згідно з УКТЗЕД, країна походження Туреччина, безпосередньо за “прямими» (від виробника) контрактами коливається від 2,01 $/кг до 2,75 $/кг.
Тому, є обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Додатково про наявність впливу взаємозв'язку продавця та покупця на ціну товару свідчить наступне:
-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх вище перелічених витрат до ціни товару, яка є основною складовою митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано.
-в CMR від 18.12.2024 A № 002344 перевізником зазначено “MAP TRANS LTD». Рахунок на оплату від 18.12.2024 №1486 та довідка про транспортні витрати від 18.12.2024 №103 виставлені ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано.
-рахунок на оплату від 18.12.2024 №1486 та довідка про транспортні витрати від 18.12.2024 №103 містять відомості щодо вартості експедиційних послуг по ін. території (800,00 грн. - додані до митної вартості товару) та на території України (200,00 грн. - не додані до митної вартості товару). Відстань від місця відправлення товару (Анталія, Туреччина) до кордону України (п.п. “Порубне/Сірет») становить близько 1800 км., а від кордону України (п.п. “Порубне/Сірет») до місця доставки вантажу (смт. Велика Димерка, Київська обл.) становить близько 600 км. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.
Судом також дослідженні додаткові документи, які надані позивачем до митного оформлення, а саме: лист ТОВ “Маядо» від 21.10.2024 №208 з додатками: 1) Виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024: Виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 шт), 20.09.2024, 27.09.2024; Податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; Видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 №№460, 462, 463 - не стосуються поставки даної партії товару; 2) Лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс №Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації №24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію. 3) копія митної декларації країни відправлення від 15.10.2024 № 24341300EX00852647 - в гр.44 декларації зазначено E- Fatura від 15.10.2024 № 24243160110886038466112/1.
Лист ТОВ “Маядо» від 21.10.2024 №210 з додатками: 1) Виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024: Виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 шт), 20.09.2024, 27.09.2024; Податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; Видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 №№460, 462, 463 - не стосуються поставки даної партії товару; 2) Лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс №Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації №24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію. 3) копія митної декларації країни відправлення від 14.10.2024 № 24341300EX00850237 - в гр.44 декларації зазначено E- Fatura від 14.10.2024 №24243160110886038443016.
Лист ТОВ “Маядо» від 28.10.2024 №211 з додатками: 1) Виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024: Виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 т), 20.09.2024, 27.09.2024; Податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; Видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 №№460, 462, 463 - не стосуються поставки даної партії товару; 2) Лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс №Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації №24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію. 3) Копія митної декларації країни відправлення від 22.10.2024 № 24341300EX00874707 - в гр.44 декларації зазначено E- Fatura від 22.10.2024 № 24243160110886038601237.
Лист ТОВ “Маядо» від 24.12.2024 №212 з додатками: 1) Виписка з Документ бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024: Виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 шт), 20.09.2024, 27.09.2024; податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 №№460, 462, 463 - не стосуються поставки даної партії товару; 2) Лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс №Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації №24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію. 3) копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2024 № 24341300EX01049049.
Лист ТОВ “Маядо» від 24.12.2024 №213 з додатками: 1) Виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024: Виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 шт), 20.09.2024, 27.09.2024; податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 №№460, 462, 463 - не стосуються поставки даної партії товару; 2) Лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс №Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації №24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію. 3) копія митної декларації країни відправлення від 19.12.2024 № 24341300EX01046779 - в гр.44 декларації зазначено E- Fatura від 19.12.2024 № 24243160110886039612277.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
За змістом ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.51 МК України).
Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.
Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.
Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.
Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 11.02.2021 по справі №826/8228/16.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З розділу ІІІ “Митна вартість товарів та методи її визначення» МК України видно, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.
Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.03.2020 по справі №809/1858/16.
За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Тобто, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Незазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів встановила, що для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Чернівецької митниці електронні митні декларації № 24UA408020052195U0, № 24UA408020052207U4, № 24UA408020053558U1, № 24UA408020062853U6, № 24UA408020062862U1
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано листи ТОВ “Маядо» з додатками.
Митну вартість товару згідно з поданих митних декларацій визначено за першим методом - за ціною договору.
Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 6 (резервний) метод.
На вимогу митного органу, як свідчать матеріали справи, позивачем не виконано обов'язок декларанта довести об'єктивність вартості зовнішньоекономічної операції, що береться за основу при визначенні митної вартості, а також не надано додаткові документи, передбачені ч. 4 ст. 53, ч. 18 ст. 58 МК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає доведеними відповідачем сумніви в обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару, виходячи з наступного.
Пунктом 1.10 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, прямо передбачено, що декларант або уповноважена на особа самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу.
Ця форма заповнюється самим декларантом, тобто декларант при заповненні ДМВ, вважав що має місце пов'язаність осіб і повідомив цю інформацію митному органу.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Як встановлено зі змісту частин дванадцятої-п'ятнадцятої статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій 58 МК України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 згаданого Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 згаданого Кодексу.
В пункті 22 постанови від 12.03.2019 по справі № 826/1857/16 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: “...позивач заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.
Отже, саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов'язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари, придбані у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, за наявності у нього сумнівів щодо впливу такого взаємозв'язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що цей вплив мав місце, та витребувати додаткові документи, передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України».
Проте, позивач не зміг довести митному органу, що має право декларувати товари, придбані у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту).
При декларуванні товару позивачем не було надано митному органу документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару, ціна товару занижена, що свідчить про надання спеціальних цін позивачу, також колегія суддів звертає увагу, що мало місце ненадання всіх документів, які б підтверджували митну вартість імпортованого товару.
З урахуванням встановлених обставин колегія суддів вважає, що в митного органу були підстави вважати, що позивачем порушено вимоги п.18 ст.58 Митного кодексу, однак застосування другорядного резервного методу для визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є необгрунтованими з огляду на наступне.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару саме за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та без наведення розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.
Згідно з ч.1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).
При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.
Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно до положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
При цьому, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.
В постанові від 30.04.2020 у справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема, також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що митна вартість за МД№UA500500/2024/035400 від 16.10.2024 року (ціна за основу якої була взята для коригування митної вартості) не є відкоригованою, оскільки у гр. 43 ЕМД зазначено цифру «6». Тобто, митна вартість не є тією вартістю, за якою ввезено товар на територію України, підлягала коригуванню, оскільки визначена за шостим (резервним) методом, не зважаючи на те, що цей метод вибраний декларантом, тобто вказаний товар не був ввезений до України за певною вартістю, тобто митним органом не доведено про неможливості застосування основного та другорядних методів, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем необгрунтовано було застосовано другорядний резервний метод та прийняті рішення про коригування митної вартості товару з порушенням вимог Митного кодексу, у зв'язку з чим є протиправними.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 № 826/28024/15.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обов'язок декларанта при визначенні митної вартості оцінюваних товарів за першим методом з дотриманням п.18 ст.58 Митного кодексу обумовлює визначення ціни товару митним органом саме шляхом порівняння.
Відповідно до ст.59 Митного кодексу разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
В свою чергу, з урахуванням встановлених у справі обставин митний орган застосовує 6 (резервний) метод визначення митної вартості товарів, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 64 Митного кодексу митний орган, на вимогу декларанта або зобов'язаний письмово поінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
При коригуванні митної вартості митний орган повинен довести, що в митній декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, така ціна товару хоча й відкоригована, проте відповідає усім параметрам товару, який підлягав розмитненню у спірних правовідносинах.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" судовий збір у розмірі 18168,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією (т.2 а.с.5).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року скасувати.
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000522/2 від 21.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000523/2 від 21.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000530/2 від 28.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000607/2 від 24.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості UA408000/2024/000608/2 від 24.12.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 18168,00 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім гривень) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 04 вересня 2025 року
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.