Дата документу 03.09.2025Справа № 554/12456/25
Провадження № 1-кс/554/10441/2025
03 вересня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви від 08.08.2025 року,
21.08.2025 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 про зобов'язання уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 08.08.2025 року.
З матеріалів скарги убачається, що 08.08.2025 року ОСОБА_3 направив до ТУ ДБР у м. Полтаві заяву від 08.08.2025 року про вчинення кримінального правопорушення, яку ТУ ДБР у м. Полтаві отримав 11.08.2025 року згідно з трекінгом поштового відправлення № 6420700113630.
Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги. У скарзі вказав про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримує.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, в тому числі, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Згідно з матеріалами скарги, 08.08.2025 року ОСОБА_3 направив до ТУ ДБР у м. Полтаві заяву від 08.08.2025 року про вчинення кримінального правопорушення, яку ТУ ДБР у м. Полтаві отримав 11.08.2025 року згідно з трекінгом поштового відправлення № 6420700113630.
У заяві від 08.08.2025 року ОСОБА_3 виклав наступні обставини вчинення кримінального правопорушення:
«Я, ОСОБА_3 , 1987 р.н., моя дружина ОСОБА_4 1986 р.н. та син ОСОБА_5 2014 р.н. проживаємо в приватному домоволодінні моєї матері ОСОБА_6 1954 р.н. за адресою АДРЕСА_1 , так як вона потребує постійного догляду.
27.06.2025 р., близько 27.06.2025 р., близько 16.30 год. троє невідомих, на той час людей в поліцейській формі (як потім з'ясувалося - це поліцейські офіцери громади ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), проникли на приватне домоволодіння моєї матері ОСОБА_6 , на якому я і знаходився, в спецмасці варив металоконструкцію. Двоє підбігли до мене, скрутили заду руки і сказали: “От ти і попався», на що я запитував: “Хто ви такі, представтесь та надайте для ознайомлення ваші документи». Відповіді на мої прохання від незнайомців не було, мене скрученого тягнули із двору, тому я покликав матір і дружину. Матір і дружина теж вимагали від чоловіків представитись, показати документи та повідомити, на якій підставі вони самовільно проникли на приватне домоволодіння, на що ті не відповідали та штовхнули мою матір, що та впала. Після цього третій працівник почав допомагати ОСОБА_7 і ОСОБА_10 витягувати мене з двору. Витягнувши з двору, мене кинули на заднє сидіння автомобіля, що стояв, приблизно, за 50 м від двору, тут підійшла матір, яка говорила: “ Що ви робите? ОСОБА_11 син хворий на епілепсію!», на що її силою заштовхали в автомобіль. На цї події збіглось багато людей, знімали на телефони, вимагали їхні документи, але проти їх застосували газові балончики, розбили телефон. Дружина теж намагалась знімати, тому їй заламали руки і тримаючи голову запшикали газовим балончиком в очі, рот, ніс. Нас з матір'ю теж забризкали в очі, в рот, нічим було дихати, душили.Я був у критичному стані. Є припущення, що один із поліцейських був у стані алкогольного сп'яніння, бо я відчував сильний запах алкоголю, а сусіди зазначали про його неадекватну поведінку. Після приїзду швидкої поліцейські офіцери громади заборонили лікарю оглядати мене та матір і тільки після слів лікаря, що “... самі будете відповідати за потерпілих...», вони дозволили лікарю провести огляд, не знімаючи наручники. Після цього швидка повезла мене в лікарню. Дружині заборонили супроводжувати мене і, навіть, надавати документи, що посвідчують мою особу, документи про підтвердження мого діагнозу ( виписки з лікарні), медичну карту та документи з ТЦК, а саме: висновок ВЛК та копію заяви про відстрочку з відміткою ТЦК про отримання. В швидкій мене оглянув лікар видав довідку про побої та оформив на стаціонар. В цей час приїхали дружина і матір. Дружині зняли завдані ушкодження, матір через важкий стан поклали на стаціонарне лікування. Коли оглядали дружину з матір'ю, мене викрали поліцейські офіцери громади і повезли в ТЦК, нехтуючи наданими мною документами. Є звернення дружини та лікаря з лікарні про викрадення зареєстроване в ІП “ЄО» ІКС ІПНП під № 7415. І друге звернення про побиття, отруєння зареєстроване ІП “ЄО» ІКС ІПНП № 7388. Але ні одне звернення не було зареєстроване в ЄРДР. Проте, як з'ясувалося пізніше в поліції відкрили кримінальну справу та внесли до ЄРДР № 12025221080000323 від 27.06.2025 за попередньою кваліфікацією передбаченою ч.2 ст. 342 КК України. У відповіді № 68 від 23.07.2025 р. на заяву дружини до Ізюмського районного Управління поліції відділ поліції №1, з приводу відкриття справи по зверненню зареєстрованому в ІП “ЄО» ІКС ІПНП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області № 7388, було повідомлено, що керівництвом слідчого відділення розглянуто звернення №7388, встановлено данні, що вказують на наявність кримінального правопорушення. Однак, його не внесли до ЄРДР, а приєднали до кримінального провадження проти мене. Хоча звернення дружини було зафіксоване раніше, ніж те, що внесено до ЄРДР під № 12025221080000323 від 27.06.2025 в чому вбачається використання поліцейськими службового становища у власних цілях та наклеп».
Прохав прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення кримінальних правопорушень, а саме про: протиправне проникнення на приватну територію, заподіяння шкоди здоров?ю йому, його матері та дружині, викрадення його з лікарні та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.
Відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Як убачається з матеріалів наявного провадження, у заяві ОСОБА_3 зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто вказане повідомлення за формальними вимогами відповідає п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у зв'язку із чим слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданої скарги із зобов'язанням уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 08.08.2025 року.
Керуючись статтями 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР у м. Полтаві в порядку ст. 303 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення згідно заяви ОСОБА_3 від 08.08.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12