Дата документу 02.09.2025Справа № 554/10310/25
Провадження № 2/554/4245/2025
02 вересня 2025 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави
у складі: головуючого - судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання: Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивач ОСОБА_1 у липні 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення донькою повноліття.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем має спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір'ю та повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, іншим особам аліменти не сплачує.
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.07.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надав.
Вказані обставини дають суду право розглядати справу на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надавши належну правову оцінку доказам, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження (а.с.3).
Відповідно до матеріалів справи, відповідач є працездатним, інших утриманців, окрім неповнолітньої доньки, не має.
Разом з тим, звертаючись з позовом до суду позивач, як на підставу для його задоволення, вказувала, що відповідач фактично не бере участі у вихованні та утриманні дитини, хоча вказаний обов'язок відповідача, як батька, передбачений ст. 180 СК України.
Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.
При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із з положеннями ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у частці заробітку (доходу) батька, матері має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити їй не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала при сумісному проживанні з обома батьками.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини (стаття 12 Закону).
Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
В судовому засідання встановлено, що донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні (а.с.6 - витяг).
З огляду на викладене, суд вважає, що з урахуванням всіх обставин справи, матеріального становища обох сторін, матеріальних потреб дитини, обов'язку другого з батьків також утримувати дитину, стану здоров'я платника аліментів, який є чоловіком працездатного віку, а відомості про незадовільний стан його здоров'я відсутні, розмір стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін - належить встановити в частці від заробітку (доходу).
Враховуючи вимоги діючого законодавства, зокрема положення ст. 182 Сімейного кодексу України, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2025 року і до досягнення дочкою повноліття.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання ОСОБА_2 обов'язку по утриманню власної дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1 211,20 грн.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 10, 180, 182, 184, 192, 193 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2025 року і до досягнення дочкою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір в розмірі 1 211,40 гривень.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя А.М.Чуванова