Дата документу 03.09.2025Справа № 554/4258/23
Провадження № 1-кп/554/152/2025
03.09.2025 р. м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Семенівка Полтавської області, громадянин України, раніше не судимий, з професійно-технічною освітою, проходить військову службу за призовом під час мобілізації у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , має на утриманні одну неповнолітню дитину, одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 36 від 24.02.2022, старшого солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , на всі види забезпечення.
В подальшому, наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №135 від 15.06.2022 старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, штаб-сержант ОСОБА_6 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу призваним під час мобілізації.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-1X від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
21.04.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 №259/2022 до 25.05.2022 року.
22.05.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/22 на 90 діб.
15.08.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб до 21.11.2022 року.
18.11.2022 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.11.2022 №757/2022 на 90 діб.
07.02.2023 Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 № 58/2023 на 90 діб.
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України штаб-сержант ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов' язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Згідно зі ст. 31 внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти, - для військовослужбовців рядового, сержантського старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" далі виконує його.
Військовослужбовець зобов?язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов?язок підлеглого - їх виконувати.
Відповідно до п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення), право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам органів військового управління, з?єднань, військових частин, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Однак, старший солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби в складі 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 18.02.2023 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинити непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
Так, 18.02.2023 заступник начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальник сектору комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 полковник ОСОБА_7 , перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , довів стрільцю-помічнику гранатометника 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_2 старшому солдату ОСОБА_5 наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №6-рс від 16.02.2023 про призначення ОСОБА_5 на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що старший солдат ОСОБА_5 поставив особистий підпис на звороті витягу із зазначеного наказу.
Цього ж дня, будучи невдоволеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 6-рс від 16.02.2023, старший сержант ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ та повідомив, що відмовляється виконувати вказаний наказ у зв?язку з проблемами зі здоров' ям.
Після чого, особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_4 вирушив виконувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №6-рс від 16.02.2023 р., а старший сержант ОСОБА_5 не відбув до розташування ІНФОРМАЦІЯ_6 для прийняття посади, на яку був призначений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №6-рс від 16.02.2023 р., залишився на території Полтавської області, де до цього часу проходить військову службу.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а саме, непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони зазначені вище у вироку суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до медичної характеристики згідно ВЛК має діагноз хронічний парапроктит, обмежено придатний до військової служби. Відповідно до службової характеристики зарекомендував себе з позитивної сторони. На період вчинення злочину мав статус обмежено придатний. Крім того, пішов до лав Збройних сил України у перші дні війни, а на даний час продовжує нести військову службу у військовій частині ВЧ НОМЕР_1 ,
Обставиною, які пом'якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та продовжує служити в лавах ЗСУ.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено,
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України і покладає обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою військовослужбовця ОСОБА_5 покласти на командира військової частини, в якій ОСОБА_5 проходить військову службу.
У випадку звільнення ОСОБА_5 з військової служби контроль за його поведінкою покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1