Справа № 541/2332/25
Номер провадження3/541/790/2025
04 вересня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09 червня 2025 року близько 15 години 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно висловлював погрози нецензурною лайкою в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає в АДРЕСА_1 , разом з ним, чим завдав шкоду психічному здоров'ю дружини, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину не визнав, обставини викладені в протоколі заперечував. Пояснив, що дійсно 09.06.2025 року між ним та дружиною ОСОБА_2 виникла сімейна суперечка, погроз в її сторону не висловлював, насильницьких дій не вчиняв та просив справу стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що 09.06. 2025 року у неї відбувся конфлікт з чоловіком на емоціях, а зять викликав поліцію. Зазначила, що в шлюбі з чоловіком 26 років, і за цей період перший раз виникла сімейна суперечка. Крім того, зазначає, що претензій до чоловіка ОСОБА_1 не має, шкоди фізичному або психічному здоров'ю відносної неї не було завдано, та наполягала на закритті провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, думку захисника, вивчивши та оцінивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, який набрав чинності 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Надаючи оцінку доказам, долучених до матеріалів справи, посадовою особою, уповноваженою на складення протоколу, суд вважає, що вони є недостатніми для встановлення вини у діях ОСОБА_1 . Висновок посадової особи про вчинення адміністративного правопорушення ґрунтується лише на основі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 398028 від 09.06.2025 (а. с. 1); копією рапорту помічника чергового Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Данилейченка В.О. від 10.06.2025 року (а.с. 2); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.06.2025 року (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 09.06.2025 року (а.с. 4, 5), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.06.2025 року (а.с. 6) та матеріалами справи в їх сукупності.
Суд, зазначає, що вказані вище докази не є достатніми для підтвердження події та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.
У даному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Матеріали справи не містять пояснень свідків та жодних інших відомостей, які б підтверджували факт вчиненням ОСОБА_1 домашнього насильства.
Більше того, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що 09.06.2025 року у неї відбувся конфлікт з чоловіком на емоціях, а зять викликав поліцію. Зазначила, що в шлюбі з чоловіком 26 років, і за цей період перший раз виникла сімейна суперечка. Крім того, зазначає, що претензій до чоловіка ОСОБА_1 не має, вони помирилися, шкоди фізичному або психічному здоров'ю відносної неї не було завдано, та просила закрити провадження стосовно ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства, а відтак вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП не слід вважати доведеною.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тому суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2 , 221, 247, 268 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду і шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя О. А. Морозовська