Справа № 541/2327/25
Номер провадження3/541/786/2025
04 вересня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08 червня 2025 року о 00 годині 24 хвилин в м. Миргород по вул. Анатолія Карбана, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального приладу Alcotest Drager 6810. Результат становить 1,40 проміле (тест № 1526). Водій від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кулькін А.О. не з'явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи, належним чином.
28.07.2025 від захисника адвоката Кулькін А.О. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Дане клопотання обґрунтовано ти, що відповідно до ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Їх огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Якщо такий огляд проведений з порушенням вимог цієї статті, то він вважається недійсним. В матеріалах справи знаходиться акт огляду на стан алкогольного сп'яніння складений працівником поліції всупереч вимог ст. 266-1 КУпАП. Окрім того, не зрозуміло коли та де цей акт було складено. ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серія НОМЕР_3 за спеціальністю - водій. Згідно з наказом № 4 командира в/ч № НОМЕР_4 від 20.04.2022р. ОСОБА_1 зарахований до військової служби на посаду водія відділення (безпілотних летальних апаратів) взводу (безпілотних авіаційних комплексів) батареї управління та артилерійської розвідки. Згідно довідки в/ч № НОМЕР_4 № 288211 від 17.10.2022р. солдат ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. На даний час ОСОБА_1 , згідно довідки в/ч № НОМЕР_4 №1645/5/3678 від 18.06.2025р. перебуває на військової службі за мобілізацією в в/ч № НОМЕР_4 приймати участь у судових засіданнях при розгляді цієї справи не має можливості. Керування транспортним засобом ОСОБА_1 пов'язана з виконанням службових обов'язків, а тому відсутність такого права позбавить його належним чином виконувати свої службові обов'язки водія у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Виконування ним посадових обов'язків безпосередньо пов'язані саме з керуванням транспортним засобом, необхідністю прибуттям на різні об'єкти, які розташовані в різних локаціях. На вимогу працівників патрульної поліції ОСОБА_1 , 08.06.2025 року пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою ганалізатора Drager Alcotest 6810. Крім того, у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права. Беручи до уваги вищенаведене, у разі якщо судом гр-на ОСОБА_1 , буде визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, з урахуванням особи вважаю за можливе призначити стягнення, без застосування до особи стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП
Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя вважає, що справу можна розглянути за відсутності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кулькін А.О. за наявними у справі доказами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази суд дійшов наступних висновків.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пунктом 6 (розділ І) Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) встановлено, що Огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7, розділ І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 08 червня 2025 року о 00 годині 24 хвилин в м. Миргород по вул. Анатолія Карбана, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального приладу Alcotest Drager 6810. Результат становить 1,40 проміле (тест № 1526).
Також складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що результат огляду 1,40 проміле та долучено чек з тестом №1526 Alcotest Drager-6810.
Дослідивши адміністративні матеріали, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додані до матеріалів справи, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Зокрема, при досліджені відеозапису подій, які сталися 08.06.2025 року, диски з яким наявній у матеріалах справи (а.с. 7), зафіксовано рух транспортного засобу SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_2 , його зупинку поліцейськими та згоду водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проведення поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, який підтвердив перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Результат 1,40 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. З даних відео файлів вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював своїх заперечень стосовно результатів огляду та не наполягав на проведенні огляду у закладі охорони здоров'я після проведення поліцейськими її огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
Що стосується доводів захисника про те, що огляд на стан сп'яніння мав бути проведений на підставі ст. 266-1 КУпАП та протокол складено невповноваженою особою, слід зазначити наступне.
Так, адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до правопорушень, вчинених, зокрема, під час керування транспортними засобами.
У свою чергу, ст. 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за ст. 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків (ст. 44, ч.2,3 ст. 123, ст. 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185, 185-7 КУпАП).
Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329 затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбаченні статей 172-10-172-20 КУпАП.
Крім того, у п. 3 Постанови КМУ № 32 від 12 січня 2024 року зазначено, що огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такі положення також узгоджуються із нормами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, відповідно до якої огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто із системного аналізу наведеного законодавства слідує, що Військова служба правопорядку є належним органом по складанню протоколу відносно лише тих військовослужбовців, які безпосередньо в момент вчинення (припинення або виявлення) правопорушення виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Таким чином, з врахуванням вищезазначених положень та встановлених обставин, працівники поліції є належним суб'єктом складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно військовослужбовця ОСОБА_1 у даному випадку доводи захисника є помилковими.
Отже, при фіксуванні факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння поліцейськими дотримані законодавчі вимоги щодо проведення відповідного огляду, передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
В частині призначено покарання суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире каяття винного.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України.
Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
Так, 17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).
Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02 листопада 2004 року "Трегубенко проти України").
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте, діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При прийнятті рішення суддя враховує вказані захисником Кулькін А.О. обставини та надані ним письмові докази, які є актуальним в період введеного в Україні воєнного стану.
Так, під час розгляду справи встановлено, що солдат ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серія НОМЕР_3 за спеціальністю - водій. Згідно з наказом № 4 командира в/ч № НОМЕР_4 від 20.04.2022р. ОСОБА_1 зарахований до військової служби на посаду водія відділення (безпілотних летальних апаратів) взводу (безпілотних авіаційних комплексів) батареї управління та артилерійської розвідки. Згідно довідки в/ч № НОМЕР_4 № 288211 від 17.10.2022р. солдат ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф. На даний час ОСОБА_1 , згідно довідки в/ч № НОМЕР_4 № 1645/5/3678 від 18.06.2025р. перебуває на військової службі за мобілізацією в в/ч № НОМЕР_4 .
Відтак позбавлення солдата солдат ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що вимагає санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП фактично призведе до неможливості виконання конституційного обов'язку щодо захисту держави.
Статтею 17 Конституції України передбачено, що Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року №478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відтак, на думку судді, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом позбавить його можливості виконувати важливу місію у важкий для нашої країни час, де йде війна у зв'язку з військовою агресією рф.
Також суддя враховує, що дії вчинені ОСОБА_1 не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам. Крім того, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.
Враховуючи вищевикладені обставини, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, а також той факт, що тяжких наслідків від правопорушення не настало, з урахуванням дії ст. 61 Конституції України як норми прямої дії, суддя дійшла висновку, що останньому слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами.
Так, виходячи з принципу справедливості, який є одним із основних принципів правосуддя, вирішальним у визначенні як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права є пропорційність відповідальності вчиненому правопорушенню, суддя вважає, що адміністративного стягнення у виді штрафу є достатнім для критичного усвідомлення ОСОБА_1 протиправності свого вчинку, а також в достатній мірі слугуватиме його вихованню та запобігатиме вчиненню ним нових, в тому числі аналогічних правопорушень у сфері дорожнього руху. Саме таке стягнення, суддя вважає буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В зв'язку з вищенаведеним на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, 130, 221, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без позбавленням права керування транспортними засобами.
Рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA048999980313050149000016001, назва отримувача коштів - ГУК Полтавської обл./Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя: О. А. Морозовська