Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/944/25
Провадження №2/382/561/25
04 вересня 2025 року Яготинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Чепіль А.А.
розглянувши в судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів,
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що провадження у справі відкрито за позовом
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, тому, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ст.46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено воєнний стан.
Статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено військовий обов'язок. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
З копії сповіщення сім'ї від 26.04.2024 № 2/2919 та довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18 зворотня сторона, 42) вбачається, що солдат ОСОБА_4 зник безвісти 15.04.2024 року під час виконання військового обов'язку в районі населеного пункту Очеретин Донецької області.
Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжиті всі заходи для з'ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.
Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».
Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб; початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.
Проте, позивач не посилається в позові на відомості щодо розшуку ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» поширюється на суспільні правовідносини, пов'язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв'язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа, зникла безвісти за особливих обставин - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Статтею 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Згідно з п.7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30 листопада 2016 року, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Отже, ОСОБА_4 є безвісті зниклою особою, і, як наслідок, в позові відсутні дійсні дані чи має він на даний час цивільну правоздатність.
З метою захисту інтересів держави враховуючи, що предметом позову є стягнення аліментів з грошового забезпечення ОСОБА_4 , яке здійснюється на підставі наказів командирів військових частин, беручи до уваги те, що безвісти зниклий військовослужбовець проходив військову службу у військовій частині, позивачу слід визначитись щодо залучення даної частини до участі у справі та Міністерства оборони України, оскільки рішення у справі може вплинути на права і обов'язки останніх.
Відповідно до розділу 6 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» №280 від 15.09.2022 у разі загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування в нейтральній державі або зникнення безвісти військовослужбовця, командир військової частини зобов'язаний організувати не пізніше наступного після загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти військовослужбовця дня повідомлення засобами зв'язку та письмово керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім'ї (близьких родичів) військовослужбовця, дату і причину його загибелі (смерті), обставини захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до положень ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, позивачу необхідно визначити коло учасників справи, які можуть бути залучені до участі у справі з врахуванням їх юридичного інтересу.
На підставі викладеного вище, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідній кількості учасників справи, в якій визначити всіх учасників справи, зазначивши відомості про них.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.
При цьому, надання позивачу строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя, а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Зважаючи на викладене, та враховуючи вимоги ст.ст.10, 185, 175, 177 ЦПК України, суд приходить до висновку щодо необхідності надання строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд
Позивачу надати строк для усунення недоліків по справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів, протягом п'яти днів позивачу з дня отримання копії даної ухвали, запропонувавши привести позов у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виправити недоліки позову, які зазначено в мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до п.8 ч. 1 ст.257 ЦПК України залишається без розгляду.
Суддя Кисіль О.А.