Єдиний унікальний номер: 379/1297/25
Провадження № 3/379/683/25
04 вересня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, громадянина України, українця, посвідчення водія НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Таращанського районного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №390256 від 13.07.2025 водій ОСОБА_1 о 12 год 02 хв за адресою: вул. Видна, 50, м. Тараща, Таращанська ОТГ керував транспортним засобом ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук звужені поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Діїї ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання двічі 07.08.2025 та 04.09.2025 не з'явився, повідомлявся належним шляхом направлення судової повістки на адресу проживання, зазначену у протоколі та шляхом розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 на офіційному сайті Таращанського районного суду Київської області, а також у розділі списку справ, призначених до розгляду тобто, в загальному доступі для усіх зацікавлених осіб та учасників судового розгляду. З будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі й про відкладення розгляду справи, до суду не звертався, а з огляду на вичерпання судом наданих законом повноважень з повідомлення/виклику вказаної особи в судове засідання в порядку ст.277-2 КУпАП, подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За наведених вище обставин вважаю можливим здійснити розгляд цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки у матеріалах справи наявні дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статтей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст.251 КУпАП).
Так, відповідно до положень ч. 1ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП. Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025 та набрали чинності 04.07.2025.
Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з пунктом 2 Інструкції №1452/735 та пунктом 2 Порядку № 1103 огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У пункті 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з пунктами 3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я проводиться лікарем з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння.
Відповідно до пунктів 7-8 розділу ІІІ вказаної Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ вказаної Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.
Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові (п. 9 розділу III в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 338/825 від 16.05.2025).
Пункти 11 та 12 розділу ІІІ Інструкції у редакції, чинній з 16 травня 2025 року, передбачають наступне: «Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук» (п. 11), а також «Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу» (п. 12). Отже, кров є допустимим альтернативним біологічним середовищем для дослідження, якщо інші зразки (зокрема, сеча, слина) не можуть бути взяті.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390256 від 13.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння. У протоколі зазначено, що водій категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Разом з тим, згідно з відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, які містяться у матеріалах про адміністративне правопорушення, вбачається, що на диску зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , його зупинка, (12:02 файл «clip2»). Після зупинки транспортного засобу зафіксовано опитування водія про вживання останнім наркотичних засобів, оскільки у нього спостерігаються ознаки наркотичного сп'яніння, далі поліцейський пропонує водію проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, водій погодився ( період часу з 12:02 по 12:10 файл «clip0»). Далі на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 разом з працівниками поліції приїжджає до медичного закладу. В подальшому, у медичному закладі лікар пропонує йому здати біоматеріал (сечу) для проведення лабораторного дослідження (12:29:23 файл «clip0») ОСОБА_1 повідомляє, що на даний час він не може здати сечу: «Організм не потребує» (12:29:31 файл «clip0») та пропонує почекати на що поліцейський відповідає «…чекати ми не будемо..» при цьому зазначає, що діє згідно Інструкції №1452/735 (12:29:53 файл «clip0»).
В подальшому відеозапис ведеться аж до моменту складання протоколу та його вручення правопорушнику.
Отже, з відеозапису із нагрудних камер поліцейських, які містяться у матеріалах про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Однак, з фізіологічних потреб він не зміг здати аналіз сечі.
Після неможливості здати сечу, ОСОБА_1 не було запропоновано здати альтернативні біологічні матеріали для дослідження, чітко передбачені чинною на той момент Інструкцією, а саме: слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також не було запропоновано провести забір крові. Навпаки, неможливість здати саме сечу було кваліфіковано як відмову від проходження огляду.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проведено з грубим порушенням Інструкції, зокрема, з порушенням пунктів 11 та 12 розділу ІІІ Інструкції, яка чітко вказує на перелік допустимих біологічних середовищ та можливість взяття крові у разі неможливості інших зразків. Це означає, що поліцейські не забезпечили належного порядку проведення огляду, передбаченого чинним законодавством.
Отже, висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння щодо ОСОБА_1 вважається недійсним відповідно до приписів пункту 22 Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Київського апеляційного суду від 03.04.2025 року у справі за №379/1533/24 та від 25.07.2025 у справі за №940/1002/25.
Більше того, поведінка ОСОБА_1 , що виразилася у добровільному прибутті до медичного закладу та висловленні готовності надати інші біологічні матеріали, свідчить про відсутність умисної відмови від проходження огляду. Він не ухилявся від процедури огляду, а лише не зміг надати один конкретний вид біологічного матеріалу через об'єктивні фізіологічні причини. Натомість, поліцейські не виконали своїх обов'язків щодо забезпечення можливості здачі інших, передбачених Інструкцією, зразків.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у частині відмови від проходження огляду.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суди мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може ґрунтуватися на сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ознак чи неспростовних презумпцій (наприклад, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.)
Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» покладається на сторону обвинувачення, а будь-який обґрунтований сумнів повинен тлумачитися на користь обвинуваченого. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зокрема, ЄСПЛ підкреслює, що неконкретність обвинувачення розглядається як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України (КСУ) у своєму Рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо конституційності статті 368-2 КК України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким усі сумніви щодо вини особи повинні тлумачитися на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу. У мотивувальній частині Рішення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 КСУ також вказав, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, зумовлених визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4). Таким чином, принцип презумпції невинуватості, який застосовується не лише в кримінальному, але й в адміністративному провадженні, означає, що будь-які сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи повинні тлумачитися на користь цієї особи, а недоведеність цих обставин прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наявні істотні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушення працівниками поліції процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння, - суд приходить до висновку про те, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відтак, провадження у даній справі підлягає закриттю.
За наведених обставин суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 51, 130, 247, 264-266, 283, 284, 290, 291 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області
Суддя
Таращанського районного суду
Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА