Єдиний унікальний № 371/1378/25
Номер провадження № 2/371/948/25
про залишення позовної заяви без руху
"03" вересня 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,-
встановив:
27.08.2025 на адресу Миронівського районного суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії в розмірі 21 817, 20 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Кириленко М.О.
01 вересня 2025 року на запит суду в порядку ч.5 ст.165 ЦПК України надійшли відомості з Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, згідно яких ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою майнового характеру (стягнення переплати пенсії). При цьому позивачем зазначено ціну позову у розмірі 21 817, 20 грн.
Частиною 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028, 00 грн.
В порушення зазначених вимог представником позивача не додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, жодних документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону також не додано.
При цьому в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить судові витрати за подання позовної заяви покласти на відповідача.
Між тим, ст.3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що судовий збір має бути сплачений саме позивачем, покладення даного обов'язку на відповідача чинним законодавством не передбачено, а розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.ст.141,142 ЦПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.75 року. Відтак, у кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У рішенні ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. (Заява №28249/95), суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, позивачу необхідно або сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 3 028, 00 грн., або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно положень ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Всупереч вказаним вимогам, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.
Окрім того, ч.5 ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, оскільки при оформленні додатків до позовної заяви не було виконано вимоги ст. 95 ЦПК України, зокрема, додатки, які долучені до позовної заяви не завірені належним чином.
Другий екземпляр позовної заяви не містить підпису позивача або його представника, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, що суперечить вимогам ч.2 ст.175 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Кириленко