Справа № 367/4466/22
Провадження №1-кп/369/726/25
04.09.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
за участю потерпілого ОСОБА_6
за участю захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
за участю обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строків запобіжних заходів у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Червона Поляна Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Донецьк Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, -
установив:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 125 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_12 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 днів, починаючи з 08 липня 2025 року до 05 вересня 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. Крім того, обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 продовжено строк дії обов'язків, покладених на останніх при застосуванні до них запобіжного заходу у виді застави, строком на два місяці, тобто до 08 вересня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , без визначення розміру застави та клопотання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при застосуванні до них запобіжного заходу у виді застави. Свої клопотання прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна. Вважає, що існують ризики того, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вказує, що застосування іншого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні не є можливим. Крім того, прокурор просить у своїх клопотаннях уточнити обов'язок покладений на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , щодо утримання від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме зазначивши цей обов'язок в редакції «утриматись від спілкування зі всіма, без винятку, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, в тому числі через третіх осіб, близьких родичів».
Потерпілий підтримав клопотання прокурора в частині продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при застосуванні до них запобіжного заходу у виді застави. В той же час, потерпілий поклався на розсуд суду в частині клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_9 з приводу заявленого клопотання заперечував з підстав відсутності доведених ризиків, на які посилається прокурор в своєму клопотанні та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 із застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Захисник зазначає, що визначений судом розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, а саме у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є завідомо непомірним для ОСОБА_12 , оскільки він має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей та у його сім'ї відсутня така значна сума коштів для внесення застави у сумі 605 600 грн. Крім того, захисник вказує на тривалість строку перебування ОСОБА_12 під вартою, а саме понад три роки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 з приводу заявленого клопотання заперечував та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, посилаючись на відсутність доведених ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 з приводу заявленого клопотання заперечував, з підстав відсутності доведених ризиків, на які посилається прокурор в своєму клопотанні та просив зменшити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_10 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачені підтримали думку свої захисників.
Вислухавши думку учасників судового засідання суд приходить до наступного.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Також згідно з п. 6.2 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024, «застосування за частиною шостою статті 176 КПК під час дії воєнного стану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки, людства та міжнародного правопорядку, за наявності ризиків, визначених статтею 177 Кодексу, є потрібним засобом для забезпечення ефективності розслідування цих злочинів і виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану, що обумовлено потребою посиленого захисту суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України».
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 289 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.
На даному етапі судового розгляду обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 показань суду не давали і судом продовжується дослідження доказів, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому суд вважає доведеними існування ризиків, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 можуть вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі переховуватися від суду.
Крім того, суд бере до уваги, що під час допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , останні повідомили суду про здійснення обвинуваченими на них тиску під час досудового розслідування з метою відмови їх від своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими, яку вони подали до правоохоронних органів після деокупації села Михайлівка-Рубежівка Київської області.
З урахуванням пред'явленого обвинувачення, зважаючи на положення ч.6 ст. 176 КПК України та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Крім того, суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд також бере до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_12 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_12 на строк 60 днів, починаючи з 04 вересня 2025 року до 02 листопада 2025 року включно, а також суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строк дії обов'язків, покладених на них при застосуванні застави строком на два місяці до 04 листопада 2025 року включно.
Також згідно з п. 6.3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 № 7-р(II)/2024, «відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); «під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України“ (абзац восьмий частини четвертої статті 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід».
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням зазначених положень, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_12 , тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, одночасно для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_12 з урахуванням його особи, зокрема, усвідомлення останнім серйозності кримінальних правопорушень у яких він обвинувачуються, тривалість його перебування під вартою та інших обставин кримінального провадження, враховуючи положення ч.4 ст.182 КПК України, у співставленні з існуючими ризиками, суд вважає за необхідне зменшити визначену обвинуваченому ОСОБА_12 заставу попередньою ухвалою суду на заставу у розмірі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 100*3028 грн., що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вважає розмір застави визначений ОСОБА_12 , як альтернативний запобіжний захід, а саме 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ними обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню. Крім того, клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при застосуванні до них застави підлягають частковому задоволенню, а саме суд не вбачає підстав для зміни редакції покладеного на обвинувачених обов'язку, щодо утримання від спілкування з потерпілими і свідками у кримінальному провадженні на обов'язок «утриматись від спілкування зі всіма, без винятку, потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, в тому числі через третіх осіб, близьких родичів», оскільки визначена прокурором редакція не відповідає вимогам КПК України та не містить чіткого кола осіб на кого має розповсюджуватись даний обов'язок.
Керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 331, 376, 392 КПК України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, починаючи з 04 вересня 2025 року до 02 листопада 2025 року включно, з альтернативою внесення застави у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Застава повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі №367/4466/22 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Офісу Генерального прокурора та Києво-Святошинський районний суд Київської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За умови внесення застави покласти на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при застосуванні до них застави - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, покладених на нього при застосуванні застави строком на два місяці, тобто до 04 листопада 2025 року включно, а саме:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії обов'язків, покладених на нього при застосуванні застави строком на два місяці, тобто до 04 листопада 2025 року включно, а саме:
- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;
- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків, якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомлені, не з'являться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомлять про причини своєї неявки, або якщо порушать інші, покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти в цій частині на Офіс Генерального прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, в решті - ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3