Справа № 369/9413/25
Провадження № 2/369/7804/25
27.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся представник позиваса ОСОБА_1 - адвокат Сисоєва К.М. із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 11 січня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 31, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Представник позивача зазначає, що стосунки між сторонами розладилися, зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Кожна зі сторін живе окремим життям та своїм інтересам. Фактично сім'я припинила своє існування. На цей час позивач та відповідач спільного сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2025 року по цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, при цьому останній подав до суду заяву у якій просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явилася, однак подала до суду заяву у якій просить суд розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі та не заперечувала щодо їх задоволення. Окрім того, ОСОБА_2 просить після розірвання шлюбу повернути їй дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 січня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 31, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони дітей не мають.
За результатами розгляду справи суд встановив, що спільне життя подружжя не склалося у зв'язку з тим, що зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Кожна зі сторін живе окремим життям та своїм інтересам. Фактично сім'я припинила своє існування. На цей час позивач та відповідач спільного сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують.
Відповідно до ст. 51 Конституції України і ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
У частині 3 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження або припинення згідно з частиною 4 цієї ж статті є неприпустимим як порушення права дружини і чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи викладене суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим і суперечитиме інтересам ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .
Як унормовано ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.
Зазначені вище витрати у даній справі складаються лише з суми судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Як унормовано ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні на підставі ч. 1 ст. 142 цього Кодексу у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
До початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, про що зазначив у своїй заяві. З урахуванням такої позиції відповідача і обставин справи суд задовольняє позов у повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 605 грн 60 коп., а 50 відсотків, що становить 605 грн 60 коп., - стягнути на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 11 січня 2019 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 31, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого під час подання позову згідно з квитанції № 5857-0214-9256-7481 від 16.01.2025 року, що становить
605 грн 60 коп.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ірина КОЗАК