Справа № 754/8042/25
Провадження №2-з/367/134/2025
Іменем України
04 вересня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року про передачу даної справи за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Одночасно з даною позовною заявою до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на 1/2 частину об'єкта нерухомого майна (будинку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 973235032109), право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 , заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо 1/2 частини об'єкту нерухомого майна (будинку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 973235032109), право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 .
Заява про забезпечення позову передана судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. 04.09.2025 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тривалий час знаходилися у відносинах від яких народилось двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що на початку 2010 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією спільно придбати будинок для їх проживання, а також проживання дітей, коли ОСОБА_1 приїздить до України, крім того дана пропозиція була обумовлена і тим, що у дітей різна стать, а отже кожному з них краще мати свою власну кімнату.
Стверджує, що ОСОБА_1 повністю підтримав пропозицію ОСОБА_3 , при цьому він не наполягав на тому, щоб зареєструвати своє право часткової власності на будинок, проте для нього було важливо, щоб ОСОБА_3 виконала кілька істотних умов щодо подальшого використання будинку.
Вказує, що 22 червня 2019 року на виконання попередньої домовленості ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 24 000 євро для оплати придбання будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказана сума становила 1/2 вартості будинку, що підтверджується розпискою, складеною ОСОБА_3 .
Зазначає, що істотними умовами, на яких ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти були наступними: будинок призначений для проживання у ньому лише ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , коли він приїздить до України з метою спільного проведення часу з дітьми, та для їх дітей.
Стверджує, що на пропозицію ОСОБА_1 щодо добудови за його власні кошти на даху будинку тераси з «зимовим садом» для збільшення вільного простору та можливості ОСОБА_6 тимчасово проживати там, щоб не заважати ОСОБА_3 , відповідач відмовила та зазначила про те, що при виході в будинок буде створена окрема гостьова кімната, якою ОСОБА_1 буде користуватися, а дах вона не хоче забудовувати бо хоче мати простір.
Наголошує на тому, що ОСОБА_3 зобов'язувалась узгоджувати зі ОСОБА_1 будь-які питання пов'язані з відчуженням, передачею будинку в оренду, заставу, оформлення кредиту чи проживання у ньому третіх осіб до моменту повноліття обох дітей, що передбачено розпискою.
Зазначає, що в подальшому ОСОБА_3 придбала будинок відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 допомагав при проведенні ремонтних робіт, однак в серпі 2020 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 про те, що вона хоче «передомовитись» по будинку та відносно питань подальшого виховання дітей, а попередні домовленості по будинку та дітям вважає недійсними.
Крім того, представник зазначає, що ОСОБА_3 проінформувала ОСОБА_1 про те, що вона прийняла рішення щодо того, що в будинку крім неї та дітей буде проживати третя особа зі своїми дітьми, таким чином ОСОБА_3 в односторонньому порядку порушила взяті на себе зобов'язання та дозволила проживання в будинку третіх осіб, які проживають в ньому і на момент звернення з даним позовом, без будь-якого погодження зі ОСОБА_1 .
Стверджує, що з того моменту ОСОБА_1 не має доступу до будинку, позбавлений можливості навіть проводити в ньому час зі своїми дітьми та змушений забирати та віддавати дітей ОСОБА_3 під парканом будинку для того, щоб не травмувати дітей з'ясуванням відносин з останньою, ОСОБА_1 також не відомо в яких умовах проживають діти, таким чином, на даний момент склалась ситуація, коли ОСОБА_1 профінансував половину коштів на придбання будинку, а ОСОБА_3 порушує зобов'язання, які вона взяла на себе при отриманні коштів для його придбання.
Звертає увагу суду на те, що основним завданням ОСОБА_1 є збереження будинку до повноліття дітей, оскільки метою його придбання було саме поліпшення житлових умов для дітей, проте він не має можливості впливати на рішення ОСОБА_3 щодо можливого відчуження будинку, а отже стягнення коштів, які він передав відповідно до розписки є єдиною можливістю захисту прав дітей.
Зазначає, що у випадку задоволення позову та стягнення коштів на користь ОСОБА_1 останній має намір їх витратити на придбання житла для дітей.
Враховуючи вищевикладене, вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, а тому просить заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване за ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Статтею 13 Конвенції гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
На переконання суду, подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) євро.
Згідно з копією розписки від 22 червня 2019 року долученої до позовної заяви, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) євро для оплати купівлі будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, предметом спору по даній справі є стягнення коштів, підставою позову позивач зазначає порушення умов розписки від 22 червня 2019 року щодо надання коштів для купівлі будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 липня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Дмитром Васильовичем, ОСОБА_3 прийняла у власність (купила) житловий будинок під номером АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 973235032109). За домовленістю сторін продаж житлового будинку вчиняється за 1 358 392 (один мільйон триста п'ятдесят вісім тисяч триста дев'яносто дві) гривні 00 копійок, що за домовленістю сторін еквівалентно 53 000 (п'ятдесят трьом тисячам) доларів США.
Разом з тим, представник позивача не долучила до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо актуального власника об'єкта нерухомості, на 1/2 частину якого просить накласти арешт.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до наданої на запит суду відповіді №1739643 від 04.09.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником житлового будинку, загальною площею 104, 6 кв.м, житловою площею 43,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер:973235032109, є інша особа, яка не є учасником справи - ОСОБА_7 , на підставі договору дарування від 11.04.2025.
Таким чином, у заяві про забезпечення позову представник позивача просить суд накласти арешт на нерухоме майно, яке не є безпосереднім предметом спору у даній справі, а також належить на праві власності іншій особі, яка не є учасником справи.
Представником позивача не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення, враховуючи, що власником об'єкта нерухомості є інша особа.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-154, 157 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кравчук