Справа № 367/9870/24
Провадження №2/367/1818/2025
Іменем України
04 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних платежів та інфляційних витрат,-
Державна іпотечна установа звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних платежів та інфляційних витрат, в якій просить стягнути з відповідачів три відсотки річних та інфляційні втрати, а всього у розмірі 212 429,37 грн за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року у справі № 759/1361/22 та покласти на відповідачів судові витрати у розмірі 3186,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник/Відповідач-1) укладено Кредитний договір №433/П/99/2007-840 (далі - Кредитний договір). Згідно з п. 1.1. Кредитного договору, якого Банк надав Відповідачу-1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 152 790,00 (сто п?ятдесят дві тисячі сімсот дев?яносто) доларів США. Згідно п.п.1.3.1. Кредитного договору, відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,49 % (дванадцять цілих сорок дев?ять сотих) річних. Відповідно до підпунктів 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Кредитного договору відповідач зобов?язався щомісячно до 23 (двадцять третього) числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 1755,04 дол. США. 21.05.2020 року між Банком та Установою укладено Договір відступлення прав вимоги. Згідно п.1 Договору відступлення права вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору/іпотекодержателю/заставодержателю належні Банку, а Новий кредитор/іпотекодержателю/заставодержателю (Установа) набуває права вимоги Банку до заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів та/або майнових поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників, за договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору (п. 158 додатку №1). У зв?язку з невиконанням Відповідачем-1 зобов?язань за Кредитним договором Позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. 17.07.2023 заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №759/1361/22, позов Установи до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором 3433/11/99/2007-840 від 23.08.2007, яка становить 2 821 745,94 грн. (два мільйони вісімсот двадцять одна тисяча сімсот сорок п?ять гривень 94 копійки), в тому числі: суму основного боргу - 1 712 644,09 грн.; прострочені відсотки за користування кредитними коштами - 1 109 101,85 грн. Таким чином, станом на день звернення з цією позовною заявою, зобов?язання за заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2023 по справі №759/1361/22 не виконані ні в добровільному, ні в примусовому порядку.
Ухалою суду від 28.10.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухалою суду від 23.05.2025 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_3 , в якій просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримала та не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідачі по справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що стверджується оголошеннями на сайті «Судова влада України» про виклик відповідачів до суду. Поштова кореспонденція, яка направлялась відповідачу ОСОБА_1 за адресою його місця реєстрації, повернулась до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Поштова кореспонденція, яка направлялась відповідачу ОСОБА_2 за адресою її місця реєстрації, повернулась до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 433/П/99/2007-840, право вимоги за яким відступлено Державній іпотечній установі на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2020 року у справі № 910/19158/16 та договору про відступлення прав вимоги від 21.05.2020 року, укладеного між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».
Згідно п.п.1.3.1. Кредитного договору, відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,49 % (дванадцять цілих сорок дев?ять сотих) річних. Відповідно до підпунктів 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 Кредитного договору відповідач зобов?язався щомісячно до 23 (двадцять третього) числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 1755,04 дол. США.
ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2023 року у справі №759/1361/22 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Кредитним договором №433/П/99/2007-840 від 23.08.2007, яка становить 2 821 745,94 грн. (два мільйони вісімсот двадцять одна тисяча сімсот сорок п?ять гривень 94 копійки), в тому числі: суму основного боргу - 1 712 644,09 грн.; прострочені відсотки за користування кредитними коштами - 1 109 101,85 грн., а також судовий збір в розмірі 42 326,19 грн. (сорок дві тисячі триста двадцять шість гривень 19 коп.).
Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 17.08.2023 року.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).
У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі мають перед позивачем грошове зобов'язання, яке виникло з кредитного договору 23.08.2007 року, що підтверджується заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2023 року у справі №759/1361/22 про солідарне стягнення з з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитора заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 821 745,94 грн.
Отже, судовим рішенням від 17.07.2023 року у справі №759/1361/22 підтверджено наявність грошового зобов'язання позичальника перед банком у розмірі 2 821 745,94 грн та його порушення, яке виникло на підставі кредитного договору.
Даних про добровільне або примусове виконання цього судового рішення матеріали справи не містять.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і три проценти річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19).
Таким чином, суд вважає, що у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання, підтвердженого заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2023 року у справі №759/1361/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.
Згідно ч. ч. 1 -2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ІПС «LIGA 360» наведені позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 136 242,23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 76 187,14 грн., суд дійшов висновку про їх правомірність, обґрунтованість та арифметичну вірність, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачів три відсотки річних та інфляційих втрат за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року у справі № 759/1361/22 у загальному розмірі 212 429,37 грн., є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що пред'явлений позов задоволений повністю, суд вважає, що з відповідачів підлягає солідарно до стягнення сума судового збору в розмірі 3186,44 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 13, 18, 137, 141, 263, 261, 264, 265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, суд, -
Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних платежів та інфляційних витрат - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Державної іпотечної установи (код ЄДРПОУ: 33304730, місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 34, м. Київ, 01133) суму заборгованості, яка становить 212 429,37 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 37 копійок), з яких: 3% річних - 136 242,23 грн.; інфляційні втрати - 76 187,14 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Державної іпотечної установи (код ЄДРПОУ: 33304730, місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 34, м. Київ, 01133) судовий збір в розмірі 3 186,44 грн. (три тисячі сто вісімдесят шість гривень 44 копійки).
Копію рішення направити сторонам до відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Я.В. Шестопалова