справа № 361/1754/25
провадження № 2/361/584/25
14.08.2025
(Заочне)
Іменем України
14 серпня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого суддіПетришин Н.М.,
за участю секретаряКасян Г.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції позивача.
У лютому 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог зазначається, що 26 травня 2024 року між сторонами укладено кредитний договір № 26.05.2024-100000443, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 13 000 грн., строком на 140 днів, зі сплатою процентів у встановленому договором розмірі. Відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом. Однак, всупереч нормам закону та умовам договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, тому станом 12.10.2024 має заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» у загальному розмірі 25 998,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9 920,10 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 9637,95 грн., комісії у розмірі 460,88 грн., неустойки у розмірі 5 980 грн. З огляду на викладене, ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у загальному розмірі 25 998,93 грн., а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Заяви, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання представник ТОВ «Споживчий центр» не з'явився. У прохальній частині позовної заяви зазначене прохання щодо розгляду справи без участі представника позивача, позовні вимоги представник підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Відзив не подала, причини неявки суду невідомі.
Обставини справи, що встановлені судом.
Судом встановлено, що 26 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.05.2024-100000443, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 13 000 грн., строком на 140 днів.
Згідно п. 3.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4731-21XX-XXXX-4759.
У п. п. 5.-8 договору сторони погодили, що процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.87% = (15895.61 / 13000)/140 ? 100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 2600 грн.
У паспорті споживчого кредиту сторони погодили загальну вартість кредиту на суму 28 895,61 грн.
Згідно квитанції № 2467275251 від 26.05.2024, позивач належним чином виконав умови договору, перерахувавши суму кредиту за договором № 26.05.2024-100000443 у розмірі 13 000 грн.
Проте, ОСОБА_1 умови договірних зобов'язань не виконала, про що свідчить надана позивачем Довідка-розрахунок про стан заборгованості за вищевказаним кредитним договором. У зв'язку з цим у відповідача утворилася заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» у загальному розмірі 25 998,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 9 920,10 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 26.05.2024 по 12.10.2024 у розмірі 9 637,95 грн., комісії у розмірі 460,88 грн., неустойки у розмірі 5 980 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уклала вищезазначений договір, за умовами яких відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вищевказаний Договір № 26.05.2024-100000443 від 26.05.2024 прирівнюється до укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 01.08.2023-100003279 від 27.10.2023 не сплатила, жодних заперечень щодо заявлених вимог відповідачем не надала, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 9 920,10 грн., процентів у розмірі 9 637,95 грн., комісії у розмірі 460,88 грн., що в загальному розмірі становить 20 018,93 грн.
Щодо стягнення неустойки, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині з огляду на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, а також те, що позивачем заявлено вимогу щодо стягнення неустойки у розмірі 5 980 грн., нарахованої у період дії в Україні воєнного стану, то суд вважає такі вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Споживчий центр» та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 01.08.2023-100003279 від 27.10.2023 у загальному розмірі 20 018,93 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до платіжної інструкції № СЦ00004525 від 17 лютого 2025 року, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 865,25 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 273, 274, 280-283, 352 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.05.2024-100000443 від 26 травня 2024 року у розмірі 20 018 (двадцять тисяч вісімнадцять) гривень 93 копійки та судовий збір у розмірі 1 865 (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять) гривень 25 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит», код ЄДРПОУ - 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ПЕТРИШИН