25 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14296/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 ( суддя Златін С.В.) в адміністративній справі №160/14296/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про забезпечення адміністративного позову , яка подана х позовною заявою,-
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправними та скасувати:
наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов позивача на військову службу під ас мобілізації, в особливий період, та направлення для проходження військової служби до військової НОМЕР_3 ;
наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.04.2025 року № 98-РС про призначення солдата позивача на посаду водія у міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 ;
наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій службі) від 10.04.2025 року № 104 в частині зарахування солдата позивача з 10.04.2025 року до списків особового складу військової частини;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти наказ про звільнення позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини.
До позовної заяви представник позивача додав заяву про забезпеченння позову, у якій просить заборонити Військовій частині НОМЕР_2 в особі її посадових осіб після проходження базової військової підготовки вчиняти дії щодо позивача, переміщувати, переводити, відряджати за межі Військової частини НОМЕР_2 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або іншого місця служби до набрання законної сили рішенням суду.
На думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння відповідачем шкоди позивачу як перепони реалізації права позивача права на відстрочку за обставини призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача відправки до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військових частин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16травня 2025 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану увалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є, зокрема, протиправність дій відповідачів, коли станом на 08.04.2025 при особистому зверненні ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою видачі військово-облікового документу в паперовій формі позивач був примусово доставлений для проходження ВЛК та в подальшому мобілізований для проходження військової служби. Вподальшому, 09.04.2025 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , про що прийнятий відповідний наказ начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.04.2025 року № 365 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу".
Позивач вважає дії відповідачів протиправними, оскільки він є заброньованим ТОВ «Сінема Тім».
В заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити військовій частині НОМЕР_2 , вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до набрання законної сили рішення суду, крім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, зміст заяви позивача про забезпечення позову та предмет позову, колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Станом на момент звернення із позовом та з цією заявою, існують підстави стверджувати, що відповідачем здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, попри того, що позивач має бронювання до 28.02.2026 року.
Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Необхідно звернути увагу, що застосування заходів забезпечення позову у даній справі матиме наслідком лише відтермінування мобілізації позивача до лав Збройних Сил України.
Водночас, невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки в разі його мобілізації, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, у зв'язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, буде зведено нанівець.
Застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення у справі
Крім того, судом встановлено, що рішенням Дніропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року було частково задоволено адміністративний позов: визнано протиправним та скасувано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.04.2025 №365 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.04.2025 року №98-РС про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду водія 3 міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 ; визнати протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 100 від 10.04.2025р. про зарахування ОСОБА_1 до списків частини; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.04.2025 №104 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 з 10 квітня 2025 року до списків особового складу військової частини. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В силу частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, зміст заяви позивача про забезпечення позову та предмет позову, колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням вищевикладеного та встановлених судом фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що для належного захисту прав позивача, позов має бути забезпечено шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 в особі її посадових осіб після проходження базової військової підготовки вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , переміщувати, переводити, відряджати за межі Військової частини НОМЕР_2 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/14296/25.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 в адміністративній справі №160/14296/25 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Військовій частині НОМЕР_2 в особі її посадових осіб після проходження базової військової підготовки вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , переміщувати, переводити, відряджати за межі Військової частини НОМЕР_2 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/14296/25.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Повний текст судового ршіення складено 29 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова