27 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10312/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 ( суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/10312/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 22 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період з 22 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01 березня 2018 року по 27 березня 2020 року різниці-індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн в місяць.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 березня 2020 року різницю-індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення , відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму неоплаченої індексації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У період проходження служби з 22 липня 2017 року по 27 березня 2018 року йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення не в повному обсязі. Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та виплатити йому за відповідний період індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року . Листом № 5909 від 30.10.2024 відповідач відмовив у зазначеній вище виплаті. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 22 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року в належному розмірі.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 22 липня 2017 року по 28 люте 2018 року відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та здійснити виплату нарахованої індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 27 березня 2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 березня 2018 року по 27 березня 2020 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 4098,51 грн. з розрахунку на місяць, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Так, скаржником зазначено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України - не було. Також Порядок № 1078 не передбачає механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки. Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку командування вч НОМЕР_1 стосовно позивача допущено не було. Щодо розрахунку індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.03.2020 включно у фіксованій величині 4426,48 в розрахунок також не проводився в зв'язку з тим, що відповідно до закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 такого поняття як «фіксована сума індексації» не існує. Зазначений термін використовувався у додатку 4 « Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (спірний період по справі 01.03.2018 року по 27.03.2020 рік). Звідси, позовні вимоги позивача в даній частині є безпідставними та не законними.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Зазначена обставина не заперечується учасниками справи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.03.2018 №81 на підставі наказу Командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу №50-РС від 27.03.2020) позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Позивач вважає, що під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 у період з 22.07.2017 по 27.03.2020 йому не в повному обсязі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме: у період з 22.07.2017 по 27.03.2020 не нарахована та не виплачена поточна індексація, а у період з 01.03.2018 по 27.03.2020 не нараховувалась та не виплачувалась “індексація-різниця» (фіксована індексація) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Вищенаведене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 статті 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення», статтею 1 якого передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Положеннями ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення»).
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Абзацом 8 п. 4 Порядку №1078 передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Положеннями п. 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Як вірно вказано судом першої інстанції, з аналізу викладених норм висновується, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Так, враховуючи положення Порядку №1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №1294) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294,
Згідно з абзацом 5 п. 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Поряд з цим схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Відтак, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно із п. 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Так, відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Відтак, зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09.02.2005 №024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Зважаючи на наведене визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації її грошового забезпечення за період липня 2017 року по лютий 2018 року.
Відтак, враховуючи протиправність дій відповідача щодо не нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період у повному обсязі, суд першої інстанції правильно вказав, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з липня 2017 року по лютий 2018 року із врахуванням базового місяця січня 2008 року та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
Також, колегія суддів зазначає, що вказане стосується і періоду з березня 2018 року по березень 2020 року, проте лише в частині нарахування та виплати індексації позивачу за цей період, оскільки судом встановлено вище, що в цей період індексація не нараховувалася та не виплачувалася взагалі.
Щодо наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу за інші спірні періоди суми так званої "фіксованої" індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд першої інстанції вірно зазначив, що у період існування спірних правовідносин Закон №1282-XIIі Порядок №1078 такого поняття як "фіксована" сума не містили, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Відтак, відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
З встановлених обставин справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 до звільнення з військової служби. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Слід зазначити, що сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 6 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 9 травня 2023 року по справі №400/12702/21.
Відтак, за умови застосування січня 2008 року, як місяця підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по до 28.02.2018 величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по грудень 2015 року становить 167,1%. Звідси проіндексований дохід позивача в межах прожиткового мінімуму у сумі 1378 грн. на грудень 2015 року мав становити суму індексації у грудні 2015 року 2302,64 грн. (прожитковий мінімум 1378 грн.Х167,1% коефіцієнт індексації). Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30% (постанова Верховного Суду від 22.06.2023 по справі № 520/6243/22). Із огляду на запровадження із грудня 2015 року єдиних правила нарахування індексації грошового забезпечення у тому числі для всіх військовослужбовців відповідно до Порядку № 1078 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 №1013, то при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 слід врахувати як правові висновки, так і встановлені обставини як докази преюдиційного значення викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 по справі №520/6243/22, зокрема, що величина приросту індексу споживчих цін станом на березень 2018 року становить 253,30%. У справі №520/6243/22 Верховний Суд погодився із правильністю висновків та встановлених судом першої інстанції обставин, про те, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн.*253,30%/100 = 4463,15 грн.). Отже, розмір індексації для всіх військовослужбовців станом на березень 2018 року має становити 4463,15 грн. Однак, індивідуально має визначатись розмір індексації - різниці із березня 2018 року.
Відповідно до Довідки про суми грошового забезпечення та індексації, нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 27.03.2020, розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 року становив 7244,80 грн, а в березні 2018 року - 7609,44 грн, отже, розмір грошового забезпечення позивача з березня 2018 року збільшився на 364,64 грн (7609,44 грн - 7244,80 грн).
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за період з лютого 2008 року по березень 2018 року наведений судом вище.
Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) наростаючий індекс споживчих цін визначається у розмірі 353,3%.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: дорівнює 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
За формулою, визначеною абзацом 5 п. 4 Порядку № 1078, сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року складає 4 463,15 грн (1762 грн х 253,30%/ 100).
Оскільки розмір доходу позивача у місяці підвищення його посадового окладу у березні 2018 року (364,64 грн), розрахований відповідно до Постанови № 704, не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (4 463,15 грн), суд дійшов висновку, що, починаючи з березня 2018 року, позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, у розмірі 4098,51 грн (4 463,15 - 364,64 грн = 4098,51 грн) з розрахунку на місяць, до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що починаючи з березня 2018 року індексація - різниця у сумі 4098,51 грн з урахуванням абзацу 4, пункту 5 Порядку №1078 мала б нараховуватись та виплачуватись позивачу до дня звільнення з військової частини, оскільки у період із березня 2018 року до дня звільнення з військової частини не відбувалось підвищення посадових окладів військовослужбовців на законодавчому рівні і такий, із огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення виплачувався позивачу із розрахунку прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з одночасним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
З приводу позовних вимог про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає про таке. Так, згідно пункту 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Так, відповідно до пунктів 2-6 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відтак, здійснивши аналіз наведених вище норм Порядку №44 суд першої інстанції зробив вірний висновок, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як вже було зазначено, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Тому, з урахуванням наведеного правового регулювання суд першої інстанції вірно вказав, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44 (відповідає правовому висновку який викладений у постанові Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі №380/813/22).
Враховуючи все викладене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 в адміністративній справі №280/10312/24залишити без змін.
Повернути Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) надміру сплачений судовий збір у розмірі 2180,16 грн, згідно платіжного доручення № 1290 від 14.03.2025.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 серпня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 серпня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко