04 вересня 2025 року справа №200/3060/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року (повне судове рішення складено 02 червня 2025 року) у справі № 200/3060/25 (суддя в І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача) та неправильному проведенні індексації пенсії;
- зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1,0796, та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, та перерахувати пенсію позивачу з урахуванням вказаних показників з моменту призначення пенсії (27.01.2022).
Ухвалою окружного суду від 19 травня 2025 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у якості другого відповідача (далі - відповідач-2).
20 травня 2025 року позивачем подана суду уточнена позовна заява, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача) та неправильному проведені індексації пенсії. Зобов'язати відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,197, 1.0796, та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 10846,37 (за 2021, 2020, 2019) та перерахувати пенсію позивачу з урахуванням показника 1,197 - з 01 березня 2023 року, з урахуванням показника 1.0796 - з 01 березня 2024 року, з урахуванням показника 1.115 - з 01 березня 2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при розрахунку призначеної пенсії не застосувало коефіцієнт 80 відсотків відповіднодо до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - розмір пенсії позивача складає 14268,66 грн. При розрахунку пенсії відповідачем застосовано наступні показники - 26716.93 * 0.51500 (де 26716.93 - заробітна плата (дохід), визначена відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 0.51500 - коефіцієнт стажу). Зважаючи на те, що на момент звернення заявою про призначення пенсії, у позивача наявний підземний стаж за Списком 1 у розмірі 28 років, позивач вважає вказаний розрахунок відповідача необґрунтованим, у зв'язку з незастосуванням коефіцієнту 0,8, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не застосування приписів ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 27.01.2022 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що пенсію ОСОБА_1 призначено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22) та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (справа № 200/6802/24). Зобов'язання щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI в вищезазначених документах відсутнє.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
27.01.2022 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №052530003128 від 04.02.2022, позивач звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року (справа № 200/4740/22), визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 052530003128 від 04.02.2022 про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 27.01.2022, зарахувавши до пільгового стажу періоди: з 26.05.1995 по 25.07.1995 період навчання в учпункті на роботі в якості учня гірничого робітника з повним робочим днем в шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова; з 09.01.1996 по 18.11.1996 період навчання в учпункті та роботи в якості учня електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті та електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова; з 20.11.1996 по 03.05.1998 період проходження строкової військової служби; 21.07.1998 по 03.05.1999 період роботи гірничим майстром з повним робочим днем у шахті, на шахті ім. А.Г. Стаханова; з 05.03.2008 по 22.09.2012 період роботи гірничим майстром підземним, з повним робочим днем у шахті, учнем гірничого підземного з повним робочим днем у шахті, ГРОЗ на ТОВ Краснолиманське; з 23.11.2017 по 31.08.2018 період роботи на посаді помічника начальника дільниці підземним з повним робочим днем в шахті, на ТОВ Управління Донбасспецстрой;з 01.09.2018 по 27.12.2019 період роботи на посаді помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті, на ТОВ Шахтопроходчиське управління Гірник.
На виконання вказаного рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянуло заяву позивача про призначення пенсії.
Рішенням від 20.04.2023 №052530003128 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу за Списком 1.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (справа № 200/4400/23), визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 20.04.2023 №052530003128. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи з 08.11.2012 по 31.12.2012 в ТзОВ «Донремсервіс», з 02.01.2013 по 20.11.2013 в ТзОВ «ДРС Плюс», з 01.02.2014 по 29.06.2015 в ПрАТ «Укрвуглебуд», з 02.07.2015 по 07.04.2017 в ТзОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», з 06.07.2021 по 09.11.2021 в ТзОВ «Укрвуглездобич», з 12.11.2021 в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», з 26.02.2020 по 30.04.2020 в ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» та із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи 01.02.2014 по 29.06.2015 в ПрАТ «Укрвуглебуд» та з 06.07.2021 по 09.11.2021 в ТзОВ «Укрвуглездобич».
На виконання Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року (справа № 200/4400/23), відповідачем повторно розглянуто заяву про призначення пенсії та прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 08 квітня 2024 року № 052530003128. У оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що пільговий стаж позивача складає 20 років 5 місяців 12 днів.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, (справа № 200/6802/24) «зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення (27.01.2022), із зарахуванням до пільгового стажу позивача періодів роботи: з 31.08.2017 по 01.09.2017, 16.10.2017 та періоду навчання з 01.09.1992 по 25.05.1995 та з 26.07.1995 по 08.01.1996, з урахуванням кратності, що дає право на зарахування кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення - за 9 місяців та застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.
Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI).
Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, абзацом 3 частини 1 якої визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №392/17/17.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.
Отже, головною умовою для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI до обчислення розміру пенсії є наявність стажу на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Наявність пільгового стажу за Списком № 1 не є предметом спору між сторонами та не заперечується відповідачем. Другий відповідач у відзиві зазначає, що зобов'язання щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI у рішенні суду відсутнє.
Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років, а отже, на позивача поширюється положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності дій другого відповідача, яка полягає в неправильному розрахунку розміру пенсії, а саме не застосуванні ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків заробітної плати (доходу) позивача), та як наслідок наявність підстав щодо зобов'язання другого відповідача обчислити пенсію позивачу з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки протиправні дії вчинені другим відповідачем, а не першим, щодо першого відповідача місцевий суд вірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
В іншій частині судове рішення окружного суду не оскаржено.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі № 200/3060/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 04 вересня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук