04 вересня 2025 року справа № 640/20265/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу № 640/20265/18 за позовом Установи « 28 управління начальника робіт» до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування постанов,
03.12.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Установа « 28 управління начальника робіт» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (далі відповідач), в якій просить скасувати постанови заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівського С. М. від 20.11.2018 № КВ1307/57/АВ/СП/ФС-607 та № КВ1307/57/АВ/3Б/ФС-608 про накладення штрафів за порушення трудового законодавства.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказав, що постановою від 20.11.2018 № КВ1307/57/АВ/СП/ФС-607 застосовано штраф за порушення вимог ст. 259 КЗпП України, оскільки документів, необхідних для проведення перевірки, не було надано; постановою № КВ1307/57/АВ/3Б/ФС-608 за порушення ст. 34 Закону України «Про оплату праці застосовано штраф, оскільки не була виплачена компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги при звільненні ОСОБА_1 .
Щодо штрафу за ненадання документів, то державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Куліш Н.І. та Бершацький Д.М. про інспекційне відвідування не повідомляли, прибули 26.10.2018 до Установи в час відсутності начальника Установи ОСОБА_2 , у зв'язку з чим направлення про проведення інспекційного відвідування від 11.10.2018 №1307 керівнику не надавалось та не реєструвалось в діловодстві Установи, службові посвідчення не пред'являлись, отже було порушено порядок інспекційного відвідування та права позивача.
Щодо несвоєчасної виплати коштів ОСОБА_1 , то штраф накладено без врахування фактичних обставини, а саме: на дату звільнення ОСОБА_1 31.05.2018 в Установі була вакантна посада головного бухгалтера, що унеможливило своєчасне обчислення та сплату коштів. Отже відповідачем не враховано відсутність вини позивача.
Також акти інспекційного відвідування від 26.10.2018 не містять підписів уповноважених осіб суб'єктів перевірки.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, поданому до Окружного адміністративного суду м. Києва 21.12.2018, вказав, що штрафи застосовані відповідно до вимог законодавства, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 05.12.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розглядати справу вирішив за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2024 № 03-19/2597/24 “Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ справа № 640/20265/18 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Згідно з супровідним листом від 07.01.2025 № 01-19/93/25 Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав справу до Черкаського окружного адміністративного суду.
Справа № 640/20265/18 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 22.01.2025 (вхідний № 3115/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 справа розподілена судді Руденко А. В.
Ухвалою Черкаськогоокружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду суддею Руденко А.В. ухвалено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи. суд встановив такі фактичні обставини.
На адресу Головного управління Держпраці у Київській області надійшла заява ОСОБА_1 про невиплату заробітної плати при звільненні.
На підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №3742 від 10.10.2018 та направлення на проведення інспекційного відвідування №1307 від 11.10.2018 Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведено інспекційне відвідування Установи « 28 управління начальника робіт», за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КВ1307/57/АВ від 26.10.2018 (далі - акт інспекційного відвідування).
Актом інспекційного відвідування встановлено, що позивачем звільнено ОСОБА_1 31.05.2018 з посади головного механіка. Згідно наданої бухгалтерської довідки розрахункові кошти виплачено ОСОБА_1 12.10.2018 у сумі 16024,71 грн, з порушенням вимог частини 1 статті 116 КЗпП України.
Компенсація працівнику ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку. встановленому чинним законодавством, не проведено, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Згідно наданої головному бухгалтеру вимоги №1307 від 16.10.2018 документи, перелічені з п. 1 по п. 18 у вимозі не надано.
На підставі акта інспекційного відвідування відповідачем були прийняті:
- постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.11.2018 № КВ1307/57/АВ/СП/ФС-607, якою за порушення ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою .кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 за ненадання документів, необхідних для проведення перевірки, на позивача накладено штраф, передбачений абз. 6 частини 2 статті 265 КЗпП України, у розмірі 11 169,00 грн.
- постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ1307/57/АВ/3Б/ФС-608, якою за порушення статті 116 КЗпП України та статті 34 Закону України «Про оплату праці» на підставі абз. 3 частини 2 статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 11 169,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними постановами про накладення штрафів позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції, на час виникнення спірних правовідносин: державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).
Згідно пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно пункту 5 Порядку №265 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Згідно пункту 8 Порядку №265 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Згідно пункту 9 Порядку №265 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Пунктом 11 Порядку №295 передбачено право інспекторів праці ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
Згідно пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктами 19, 20, 21 Порядку №265 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Судом встановлено, що за зверненням ОСОБА_1 було проведено інспекційне відвідування позивача, та актом інспекційного відвідування встановлено, що згідно наданої головному бухгалтеру вимоги №1307 від 16.10.2018 документи, перелічені з п. 1 по п. 18 у вимозі не надано.
Як вбачається з копії вимоги про надання документів від 16.10.2018 №1307 інспекційне відвідування позивача проводилось з 16 год. 05 хв 16.10.2018 по 15 год. 00 хв. 17.10.2018, від одержання вимог, яка була надана 16.10.2018, головний бухгалтер Гайова В.І. відмовилась.
Доказів надання документів, вказаних у вимозі від 16.10.2018 №1307, позивач не надав.
Отже позивачем не виконано обов'язок щодо надання на вимогу відповідача документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, внаслідок чого порушено пункт 12 Порядку №295.
Проте суд бере до уваги, що підставою для призначення інспекційного відвідування слугувала заява колишнього працівника позивача ОСОБА_1 щодо непроведення з ним розрахунку при звільненні.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V)/
Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 1 cтатті 6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Також як зазначено вище пунктом 11 Порядку №295 передбачено право інспекторів праці ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
Як вбачається з вимоги про надання документів №1307 від 16.10.2018 у переліку документів були зазначені документи, які стосувались дотримання позивачем законодавства про працю, натомість документи щодо здійснення розрахунків з ОСОБА_1 у вимозі не зазначені. Вказане свідчить, що відповідач вимагав у позивача надати документи, які не стосувались предмета перевірки
Водночас позивач під час проведення інспекційного відвідування надав довідку головному державному інспектору з питань праці ГУ Держпраці у Київській області Куліш Н.І. про виплату звільненому ОСОБА_1 заробітної плати, яка була здійснена 12.10.2018, про що зазначено в акті інспекційного відвідування.
Згідно абз. 6 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Тобто штраф застосовується у разі недопущення до проведення перевірки або створення перешкод у її проведенні.
Згідно пункту 16 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Отже створенням перешкод у проведенні інспекційного відвідування є, зокрема, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, що підтверджується актом про неможливість проведення інспекційного відвідування, який є належним доказом на підтвердження перешкод у створенні інспекційного відвідування та застосування штрафних санкцій.
Суд бере до уваги вказані обставини та доходить висновку, що ненадання позивачем документів, зазначених у вимозі №1307 від 16.10.2018, не створило перешкод у проведенні інспекційного відвідування, факт створення перешкод не підтверджується актом про неможливість проведення інспекційного відвідування, а тому постанова про накладення штрафу №КВ/1307/57/АВ/3Б/ФС-607 від 20.11.2018 в розмірі 11 169,00 грн прийнята за відсутності законних підстав і підлягає скасуванню.
Щодо постанови про накладення штрафу №КВ/1307/57/АВ/3Б/ФС-608 від 20.11.2018 в розмірі 11 169,00 грн суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Підстави та порядок компенсації втрати частини доходів передбачені Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III.
Згідно статті 1 Закону №2050-111 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно статті 2 Закону №2050-111 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення.
Статтею 4 Закону №2050-111 передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений 31.05.2018 з посади головного механіка. Згідно наданої бухгалтерської довідки розрахункові кошти виплачено ОСОБА_1 12.10.2018 у сумі 16024,71 грн. Отже позивачем порушено вимоги частини 1 статті 116 КЗпП України.
Також компенсація працівнику ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в день виплати заробітної плати 12.10.2018 в порушення статті 4 Закону №2050-111 позивачем не була виплачена, чим порушено статтю 34 Закону України «Про оплату праці».
Згідно абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Враховуючи, що позивачем порушено строк виплати всіх сум при звільненні ОСОБА_1 , а також не виплачено компенсацію втрати частини доходів, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування штрафу. передбаченого абз. 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, а тому постанова №КВ1307/57/АВ/3Б/ФС-608 про накладення штрафу у розмірі 11 169,00 грн. прийнята на законних підставах і скасуванню не підлягає.
Щодо доводів позивача про відсутність його вини у порушенні строків розрахунку при звільненні ОСОБА_1 внаслідок відсутності головного бухгалтера, то згідно акту інспекційного відвідування головний бухгалтер ОСОБА_3 була призначена на посаду головного бухгалтера з 29.08.2018, а виплата заробітної плати ОСОБА_1 була здійснена 12.10.2018.
Також стаття 116 КЗпП України не ставить виплату в день звільнення всіх сум, належних працівнику, від можливості роботодавця здійснити таку виплату.
Отже доводи позивача є безпідставними.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №КВ/1307/57/АВ/3Б/ФС-607 від 20.11.2018 в розмірі 11 169,00 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1777,00 грн. згідно платіжного доручення №557 від 30.11.2018.
Отже на відповідача покладаються витрати у розмірі 50% сплаченого судового збору, що становить 888,50 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу №КВ/1307/57/АВ/3Б/ФС-607 від 20.11.2018 в розмірі 11 169,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Київській області ( вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, ЄДРПОУ 39794214) на користь Установи « 28 Управління начальника робіт» (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 24967480) судові витрати за судовим збором у сумі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) гривень 50 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 4 вересня 2025 року.
Суддя Алла РУДЕНКО