про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2025 року справа № 580/9674/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9674/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ не зазначає) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
27.08.2025 вх.№43355/25 представник позивача - адвокат Назаренко Л.А. у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до Золотоніського РУП ГУНП в Черкаській області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Золотоніський РУП ГУНП в Черкаській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення Кожуховського до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Верховний Суд наголошує, що з'ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, що оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі №522/1611/17, 31.03.2021 у справі №640/21611/19, від 28.09.2021 у справі №802/350/17-а).
Наприклад, у справі № 712/9347/24 ЄДРСР 122180989 позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно постанови від 26.07.2024 № 442 про накладення штрафу за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, складеної в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він не зміг пред'явити військово облікові документи у зв'язку з його відсутністю про що подав відповідну заяву про видачу військо-облікового документа, чим порушив Правила війського обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС Україниу позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Згідно із ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Представник позивача формує позовні вимоги щодо Золотоніського РУП ГУНП, який відповідно до позовної заяви не є учасником справи.
Позивач має визначитись із складом учасників справи, зазначивши належного відповідача та/або уточнити позовні вимоги, враховуючи повноваження Комісії.
Згідно з ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Позивач зазначає третьою особою ГУНП в Черкаській області, проте обгрунтованого клопотання до суду не надає.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права, повідомлення, з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, уточненої позовної заяви із визначеним суб'єктним складом та позовними вимогами у вирішенні публічно-правового спору.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві,
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА