Справа № 560/19205/24
04 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Центр пробації" в якому просить зобов'язати Державну установу "Центр пробації" нарахувати та виплатити позивачу мінімальну заробітну плату в розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" за кожен місяць затримки з 09.12.2022 по 01.03.2024.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України через подання до суду: - заяви про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду докази, які відповідні обставини підтверджують; - уточненої редакції позовної заяви із позовними вимогами, які відповідають дійсним обставинам справи та їх обґрунтуванню.
На виконання вказаної ухвали суду від 24.12.204 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В поданій заяві вказано, що позивач звернувся до суду вчасно, та вважає, що посилання в ухвалі суду на ч.5 ст. 122 КАС України, якою визначено, що звернення до суду у правах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячним строком, вважає помилковим, з огляду на те, що даною статтею врегульовано питання, які виникають з трудових правовідносин в процесі проходження даної служби або в разі звільнення з неї, а в даному випадку суть позовних вимог полягає в порушенні фінансових зобов'язань і в наслідках несвоєчасного проведеного розрахунку при звільненні, тобто, санкції за несвоєчасно проведений розрахунок.
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернуто позивачеві, оскільки останній не усунув недоліків позовної заяви.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року зазначено, що колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав про задоволення клопотання щодо поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та повернув адміністративний позов не надавши позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших обґрунтувань поважності причин такого пропуску, чим порушив вимоги ст.123 КАС України.
Тобто, підставою для скасування ухвали суду від 08 січня 2025 року про повернення позовної заяви було те, що суд не надав позивачу можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших обґрунтувань поважності причин такого пропуску.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, з огляду на таке.
Згідно п. 4, ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
В позовній заяві позивач просить нарахувати та виплатити позивачу мінімальну заробітну плату в розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" за кожен місяць затримки з 09.12.2022 по 01.03.2024, однак в обґрунтування до позовних вимог зазначає про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений зі служби 09.12.2022 відповідно до наказу Державної установи "Центр пробації" від 06.12.2022 №681/к.
При цьому, позивач вказує, що остаточний розрахунок з ним здійснений лише 01.03.2024 року, однак позовна заява подана до суду 20.12.2024.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вказана правова позиція судді узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
Отже, за усталеною судовою практикою вказаний місячний строк обчислюється з моменту проведення остаточного розрахунку із звільненою особою.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2022 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу), серед іншого, зазначив, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Тобто, звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України) обмежене строком, який, з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у ч. 5 ст. 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Суд також вказує на те, що після фактичного розрахунку за зобов'язаннями з виплати грошового забезпечення 01.03.2024 позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення на підставі ст. 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця, з дня фактичного розрахунку.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22.
Суд зазначає, що з цим позовом до суду позивач звернувся 20.12.2024, а тому пропустив місячний строк звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
На виконання вимог ухвали суду від 24.12.2024 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В поданій заяві вказано, що позивач звернувся до суду вчасно, та вважає, що посилання в ухвалі суду на ч.5 ст. 122 КАС України, якою визначено, що звернення до суду у правах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячним строком, вважає помилковим, з огляду на те, що даною статтею врегульовано питання, які виникають з трудових правовідносин в процесі проходження даної служби або в разі звільнення з неї, а в даному випадку суть позовних вимог полягає в порушенні фінансових зобов'язань і в наслідках несвоєчасного проведеного розрахунку при звільненні, тобто, санкції за несвоєчасно проведений розрахунок.
Суд зазначає, що згідно матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений зі служби 09.12.2022 відповідно до наказу Державної установи "Центр пробації" від 06.12.2022 №681/к та остаточний розрахунок з ним здійснений лише 01.03.2024 року, однак позовну заяву подано до суду 20.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
Суд також враховує, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати Державну установу "Центр пробації" нарахувати та виплатити позивачу мінімальну заробітну плату в розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" за кожен місяць затримки з 09.12.2022 по 01.03.2024, при цьому в обґрунтування до позовних вимог зазначає про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок.
Крім того, позивачем не виконано вимог ухвали суду від 24 грудня 2024 року, а саме не уточненої редакції позовної заяви із позовними вимогами, які відповідають дійсним обставинам справи та їх обґрунтуванню зазначеному у позові.
Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені обставини у заяві на усунення недоліків поданої позивачем не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та при цьому позивачем не усунуто недоліків усіх позовної заяви.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено, та вказати у ній інші підстави пропущення такого строку звернення до суду, а також надати належні докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами, а також уточненої редакції позовної заяви із позовними вимогами, які відповідають дійсним обставинам справи та їх обґрунтуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.П. Шевчук