Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 вересня 2025 року справа № 520/4104/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,
Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі по тексту - позивач, АТ «Харківобленерго») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача зі складання оскаржуваного припису від 29.11.2021 № 2529 та прийняття постанови від 97 02.2022 № 5;
- визнати протиправним та скасувати припис від 29.11.2021 № 2529, складений посадовими особами Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області на підставі Акта перевірки суб'єкта господарювання від 27.01 2022;
- скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 07.02.2022 № 5.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає спірні рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Від відповідача засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяви, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Відповідно до статуту Акціонерне товариство «Харківобленерго» є юридичною особою, основною діяльністю якого є розподіл електричної енергії та надання послуг комерційного обліку. Згідно з Положенням про Салтівське районне відділення АТ «Харківобленерго» районне відділення є виробничим структурним підрозділом АТ «Харківобленерго». Пунктом 7.1.2. Положення передбачено, що начальник районного відділення несе відповідальність, зокрема, за невиконання приписів Державної інспекції з енергонагляду, Державної служби з надзвичайних ситуацій України та інших органів Державного нагляду особисто та підлеглим персоналом.
З Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області є територіальним органом Держпродспоживслужби України та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг (п.п.8) пункт 4 Положення). Згідно з пунктом 6 Головне управління має право, зокрема, здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.
У період часу з 11.11.2021 по 23.11.2021 ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області проводилася позапланова перевірка АТ «Харківобленерго» з питань, зазначених у зверненні громадянки ОСОБА_1 , відповідно до вимог статтей 17, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ.
Під час перевірки АТ «Харківобленерго» надало пояснення (лист від 17.11.2021 вих. №06-56к/06-7624) з питань, зазначених у направленні на перевірку від 01.11.2021 №2529, та копії необхідних документів. Зокрема, у листі зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору про користування електричною енергією від 24.01.2009. З 12.04.2017 та по теперішній час звернень щодо відновлення електропостачання за вказаною адресою від споживачів не надходило.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області за результатами проведених позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 23.11.2021 №2529 та встановлено, що припинення енергопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , є неправомірним, без належного повідомлення споживача, і дії щодо припинення постачання електричної енергії обмежують права мешканців будинку. Акт підписаний начальником Салтівського РРЕ Логвіним Р.О. з зауваженнями та отримано останнім 23.11.2021.
ОСОБА_3 надав відповідачу письмові пояснення до акту перевірки, де зазначив, що посадовими особами відповідача при перевірці не було з'ясовано, яке відношення має громадянка ОСОБА_1 до домоволодіння за вказаною адресою. Відповідачем не встановлено, що існують договірні відносини між громадянкою ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго» або будь-якою іншою особою (споживачем). З текстом Акту про недопуск споживач ОСОБА_2 (на якого відкритий рахунок) був ознайомлений та попереджений про наслідки ненадання доступу, тобто про відключення. 25.11.2021 було направлено запит до АТ «Укрпошта» для усунення сумніву щодо отримання ОСОБА_2 рекомендованого листа з Актом недопуску.
Судом встановлено, що 29.11.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області на підставі Акту перевірки від 23.11.2021 №2529 складено припис №2529 з вимогою усунути порушення, виявлені під час перевірки, а саме - забезпечити безоплатне відновлення електроживлення електроустановок споживача (електропостачання) за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків, електроживлення яких припинено 12.04.2017.
Листом (вих. від 08.12.2021 №56рре-02/19-8100) за підписом заступника комерційного директора з експлуатації та обліку товариство повідомило, що на вимогу припису ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області від 29.11.2021 персоналом Салтівського району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» здійснено виїзд за адресою: провулок 1-й Механізаторський, будинок 32, місто Харків. Під час технічної перевірки виявлено відсутність приладу обліку №308885 типу СО-ЄА05М1 та фасадної шафи обліку, які були встановлені на фасаді домоволодіння, викликано представників національної поліції для реєстрації правопорушення. Будь-яких дій для приєднання споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії після відключення 12.04.2017 здійснено не було. Оскільки відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії споживання (використання) електричної енергії відбувається тільки на підставі укладеного договору, громадянці ОСОБА_1 направлено рекомендованого листа з роз'ясненнями щодо необхідності укладення договору на розподіл електричної енергії з АТ «Харківобленерго» у порядку, визначеному Правилами. На момент виконання припису скаржницею не надано документів, що підтверджують право власності чи користування домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 . Товариство, у зв'язку з викладеними обставинами, просило продовжити строк виконання припису до моменту укладення договору із споживачем у відповідному порядку.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області 27.01.2022 на підставі направлення №44 від 06.01.2022 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання припису на усунення порушень вимог законодавства було складено акт №44 від 27.01.2022.
В Акті №44 від 27.01.2022 зазначено, що при проведенні перевірки стану виконання припису №2529 від 29.11.2021 щодо спрямування дій суб'єкта господарювання АТ «Харківобленерго» на усунення порушення законодавства, виданого за результатом проведеної перевірки (акт №2529 від 23.11.2021) встановлено, що припис не виконано.
Посадовою особою 27.01.2022 Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №5 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого.
Головним управлінням Держпродспоживслужби у Харківській області 07.02.2022 прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №5 від 07.02.2022, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами 7 та 8 статті 7, абз. 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Вказану постанову позивач отримав 07.02.2022.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-XII (далі по тексту - Закон України №1023-XII), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди (частина третя статті 5 Закону України №1023-XII).
Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 26 Закону України №1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон України №877-V).
Приписами статті 1 Закону України №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України №877-V припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Положеннями статті 12 Закону України №877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексу КупАП) ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у такій формі: ухилення від своєчасного виконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів. Даний склад правопорушення є формальним.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першої, другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З досліджених судом матеріалів та пояснень сторін судом встановлено, що перевірка АТ «Харківобленерго» на предмет дотримання вимог закону у сфері захисту прав споживачів здійснювалась у зв'язку зі зверненням до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із скаргою громадянки ОСОБА_1 , розгляд якої у подальшому був скерований до відповідача та за погодженням Держпродспоживслужби України відповідачем був проведений відповідний позаплановий захід державного нагляду (контролю).
Проте, як вбачається з копії скарги ОСОБА_1 дана особа не зазначила, чи є вона власницею домоволодіння АДРЕСА_1 , або підставу, на якій вона користується (володіє) вказаним нерухомим майном. У скарзі зазначається, що на початку лютого 2017 року представниками АТ «Харківобленерго» самовільно безпідставно відключено її домоволодіння від електричної енергії. Проте, документів (додатків) до скарги, які б підтверджували право власності або право користування домоволодінням ОСОБА_1 у 2017 році, остання не надала. Відповідач під час розгляду справи та разом з відзивом вказаних документів також не надав.
У досліджуваних Актах перевірок відповідача від 27.01.2022 №44 та від 23.11.2021 №2529 не зазначено про ОСОБА_1 як про споживача, якого не було попереджено про відключення, а констатується про порушення вимог у частині повідомлення споживача ОСОБА_1 , з яким, як встановлено судом, укладалися договори про користування електричною енергією 17.09.2002 та 24.01.2009 (копії договорів містяться у матеріалах справи).
Після проведення перевірки відповідачем складено припис на усунення порушень. Позивач повідомив, що зазначений припис неможливо виконати у повному обсязі і своєчасно без попереднього оформлення договірних відносин між АТ «Харківобленерго» та громадянкою ОСОБА_1 , оскільки інші фізичні особи, які б могли бути споживачами послуг, після припинення електропостачання за вказаною адресою не звертались до АТ «Харківобленерго».
Відповідно до пункту 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - Правила), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відтак, посадова особа Салтівського РРЕ АТ «Харківобленерго», виконуючи припис відповідача, діяла у межах вимог діючого законодавства, оскільки в іншому випадку відновлення електропостачання фізичній особі (споживачу) без договірних відносин з такою особою у розумінні Правил буде прямим порушенням вимог таких Правил.
Таким чином, у суду відсутні підстави розцінювати дії позивача як ухилення від своєчасного виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів.
Доказів або достовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 є або була протягом 2017-2021 років побутовим споживачем електричної енергії в розумінні Правил користування електричною енергією, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України «Про захист прав споживачів» суду не надано.
Також, не знайшли свого підтвердження обставини порушення позивачем вимог щодо виконання припису, оскільки позивач діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог законодавства, що регулює електропостачання.
Відтак оскільки постанова визнана судом протиправною та скасована, це означає, що вона втратила свою юридичну силу і не створює правових наслідків з моменту її прийняття. Це означає, що вона стає недійсною, і всі дії чи вимоги, які ґрунтувалися на ній, також втрачають свою силу, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині скасування припису.
З огляду на викладене, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутні такі елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 188-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як об'єктивна сторона та суб'єктивна сторона, тобто умисел. За таких обставин відсутні підстави для притягнення уповноважених осіб до адміністративної відповідальності.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вулиця Плеханівська, будинок 149, місто Харків, Харківська область, 61037, код ЄДРПОУ: 00131954) до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області (проспект Науки, будинок 40, місто Харків, Харківська область, 61166, код ЄДРПОУ: 40324829) про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 07.02.2022 № 5.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 04.09.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА