Справа № 520/19555/25
Україна
про повернення позовної заяви
"04" вересня 2025 р. м. Харків
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати відмову військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставина на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
25.08.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зокрема зазначено, що листом командира військової частини НОМЕР_1 № 1553/900, датованим 20.01.2025 року, позивачу надано відповідь про те, що до рапорту не надано належних документів, які підтверджують неможливість здійснення догляду сестрою позивача ОСОБА_2 . Вказаний лист командира військової частини на прохання позивача був наданий позивачу лише на початку липня 2025 року. До цього часу ця відповідь позивачу під підпис не надавалася та іншими засобами поштового або електронного зв'язку не направлялася.
Таким чином до початку липня 2025 року позивачу не було відомо про прийняте рішення від 20.01.2025 року, і у зв'язку з чим не було можливості оскаржити в судовому порядку рішення та дії Військової частини НОМЕР_1 в місячний строк, тобто до 20.02.2025 року.
Розглядаючи заяву представника позивача, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Предметом цього позову є оскарження відмови військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, яка оформлена листом №1553/900 від 20.01.2025 року.
Відтак, строк звернення до суду за вирішенням даного спору щодо звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже було зазначено в ухвалі суду від 28.07.2025, листом командира військової частини НОМЕР_1 № 1553/900 від 20.01.2025 року надано відповідь про те, що до рапорту не надано належних документів, які підтверджують неможливість здійснення догляду сестрою позивача ОСОБА_2 , а перебування її закордоном відповідно до закону не позбавляє можливості та обов'язку здійснення постійного догляду за ОСОБА_3 .
Тобто фактично позивачу було відмовлено в задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, засобами поштового зв'язку, 18.07.2025 року тобто поза межами місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
При цьому доказів неможливості звернення до суду в більш стислі строку суду не надано.
Крім того суд не приймає до уваги посилання на те, що лист військової частини НОМЕР_1 № 1553/900, датований 20.01.2025 року, на прохання позивача був наданий лише на початку липня 2025 року. До цього часу ця відповідь позивачу під підпис не надавалася та іншими засобами поштового або електронного зв'язку не направлялася, оскільки вказаним листом було розглянуто рапорт позивача, а отже позивач не міг не знати про те, що за наслідками подання рапорту, відповідач повинен прийняти певне рішення.
Крім того позивачем не надано суду доказів того, що вказаний лист вперше ним було отримано лише на початку липня 2025 року.
Також суд зазначає, отримання позивачем листа № 1553/900 від 20.01.2025 року в липні 2025 року не свідчить про початок перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах, а є лише свідченням вчинення позивачем активних дій спрямованих на захист (потенційно) порушених прав.
Таким чином суд дійшов висновку, що поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем як під час звернення до суду з даним позовом так і в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не надано.
Крім того суд зазначає, що виключно перебування на військовій службі в особливий період не створює перешкод позивачу для своєчасного звернення до суду з позовною заявою.
Таким чином, вказані доводи не є об'єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, який пропущено майже на п'ять місяців.
Крім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною позовною заявою в межах строку звернення через адвоката уклавши договір про надання професійної правничої допомоги та, як наслідок, здійснити реалізацію своїх прав та обов'язків, з дотриманням вимог КАС України.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №160/14919/22.
В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 28.07.2025 року позивачу роз'яснено про те, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом строку звернення до суду є подання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Жодних доказів, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду позивачем не надано.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Оскільки вказані представником позивача в заяві про поновлення строку від 21.08.2025 року підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, то відсутні підстави для поновлення процесуального строку звернення до суду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачеві разом з позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.