Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
(додаткове)
04 вересня 2025 року Справа № 520/15409/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №520/15409/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (надалі за текстом - ТОВ «ТАРВЕЛ», декларант, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (надалі за текстом - Чернівецька митниця, митний орган, відповідач), в якому просило суд:
визнати противоправним та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №/2025/000021/2 від 24.01.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000068 від 24.01.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі №520/15409/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задоволено.
Судом вирішено:
"Визнати противоправним та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №/2025/000021/2 від 24.01.2025 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000068 від 24.01.2025.
Стягнути з Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл.,58023, код ЄДРПОУ 43971359) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5851 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 18 копійок.".
Представник позивача адвокат Єрьоміна О.Ю. 01.09.2025 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з заявою в порядку ст.252 КАС України про ухвалення додаткового судового рішення відносно вирішення питання про судові витрати, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАРВЕЛ" (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Тарасенка Георгія, будинок 63, офіс 305-А, код ЄДРПОУ 42428078) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн..
Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України 02.09.2025 через систему "Електронний суд" подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в якому зазначив, що витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн. не відповідають складності справи, гонорар адвокату за надану правову допомогу у розмірі 12000,00 грн. є завищеним, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та спів розмірності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.
Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити саме з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Такий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження надання адвокатом позивачу правничої допомоги до суду надано: Договір про надання правової допомоги № 10-06/25 від 10.06.2025, Додаткову угоду № 1 від 10.06.2025 до Договору про надання правової допомоги № 10-06/25 від 10.06.2025, Платіжну інструкцію № ТР-00871 від 17.06.2025.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дослідив надані представником позивача докази та встановив, що представництво інтересів позивача у суді здійснювалось адвокатом: Єрьоміною О.Ю..
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що Адвокатським бюро «Ольги Єрьоміної», в особі адвоката Єрьоміної Ольги Юріївни, на підставі Договору про надання правової допомоги №10-06/25 від 10.06.2025 надається правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ».
Відповідно до п. 1.2. Договору за цим Договором Адвокатське бюро надає Клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта під час оскарження в судовому порядку Рішення Чернівецької митниці Державно митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA 408000/2025/000021/2 від 24.01.2025 р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2025/000068 від 24.01.2025.
Згідно з п. 3.1 Договору Порядок оплати послуг Адвокатського бюро з надання правової допомоги Клієнту (гонорар) в межах цього Договору, визначається Сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
10.06.2025 р. між Адвокатським бюро «Ольги Єрьоміної» та ТОВ «ТАРВЕЛ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №10-06/25 від 10.06.2025.
Відповідно до п.п.1.1.1 п.1.1 Додаткової угоди №1 від 10.06.2025 Сторони дійшли згоди, що розмір гонорару за надання Адвокатським бюро Клієнту правової допомоги, визначеної в п.1.2 Договору про надання правової допомоги №10-06/25 від 10.06.2025 р., складає: в суді першої інстанції - 12000,00 (дванадцять тисяч) грн..
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Відповідач в правовій позиції заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу, оскільки сума 12000,00 грн. є надмірною.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, принципу співмірності та враховуючи, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи та відноситься до справ незначної складності, суд приходить до висновку, що розмір витрат 12000,00 грн., понесених на професійну правничу допомогу позивачем, є суттєво завищеним.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 4000,00 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, оцінивши рівень витрат позивача на правничу допомогу, а також те, що їх сума була неспівмірною зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн..
Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №520/15409/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58023, код ЄДРПОУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58023, код ЄДРПОУ 43971359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРВЕЛ» (вул. Георгія Тарасенка, буд. 63, оф. 305-А,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ 42428078) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст (додаткового) рішення складено та підписано 04.09.2025.
Суддя Супрун Ю.О.