Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття до провадження заяви про збільшення позовних вимог
04 вересня 2025 року справа № 520/20470/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліденка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Карапетян М.О.,
представника позивача - Пономаренко Г.О.,
представника відповідача - Гаєвської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 01.09.2025р. про збільшення позовних вимог по адміністративній справі №520/20470/25 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, ГУ, Управління) про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 3.262.285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 3.262.285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аргументуючи позовні вимоги зазначив, що: 1) наказ ГУ ДПС в м.Києві №3409-п від 08.05.2025 про проведення фактичної перевірки винесено в порушення вимог ст. 80 ПК України, зокрема, без фактичних підстав для проведення перевірки позивача, оскільки не зазначена інформація, яке саме звернення якого покупця про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій зумовила призначення перевірки; 2) в ході проведення фактичної перевірки перевіряючими неправильно було визначено об'єм та вартість товару, що знаходився в торговому закладі на момент проведення перевірки; 3) контрольна розрахункова операція, яка могла б свідчити про факт порушення платником податків Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», проведена 15 травня 2025 року посадовими особами ГУ ДПС у м.Києві в порушення порядку та способу, які встановлені нормами чинного законодавства.
За викладеними у позові твердженнями, у період з 09.05.2025р. по 18.05.2025р. на підставі Наказу ГУ ДПС в м.Києві №3409-п від 8.05.2025 року працівниками ГУ ДПС у м.Києві було проведено фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 , розташованому за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до складеного ГУ ДПС у м.Києві акту фактичної перевірки №41513/Ж5/26/15/07/2676007342 від 18.05.2025, перевіряючими зроблені висновки про порушення позивачем п.291.6 ПКУ та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме ненадання форми обліку товарних запасів та копій видаткових накладних на залишки товару в місці продажу на запит контролюючого органу від 15.05.2025, в зв'язку з чим на підставі видаткових накладних №42 від 1.03.2025, №43 від 15.03.2025 та складеному контролюючим органом в ході перевірки опису товарних запасів встановлено, що в період з 9 по 18 травня 2025 р. в бутіку на реалізації знаходилося товару на суму 3 262 285,6 грн.
Із посиланням на складений ГУ ДПС у м.Києві акт фактичної перевірки №41513/Ж5/26/15/07/2676007342 від 18.05.2025 ГУ ДПС в Харківській області (як терорганом системи ДПС України за місцем реєстрації платника податків) було винесено податкове повідомлення-рішення №00286990707 від 13.06.2025 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 3 262 285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025 р. прийнято на підставі акту фактичної перевірки, складеного Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2025р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 04.09.2025р. о 10:00 год та витребувано докази.
Представник позивача 01.09.2025р. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в заявив вимоги: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 3 262 285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25 серпня 2025 року, зареєстроване за №5267/20-40-24-03-05, про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платникiв єдиного податку фiзичної особи - пiдприємця Олексiєнко Тетяни Самуiлiвни; 3) зобов'язати відповідача внести фiзичну особу - пiдприємця Олексієнко Т.С., р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , до Реєстру платників єдиного податку з 1 липня 2025 року.
Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що після відкриття провадження за результатами акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області було винесено 25.08.2025 р. рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (№5267/20-40-24-03-05), отримане 28.08.2025 р. Рішення ґрунтується на камеральній перевірці від 30.07.2025 р. № 302/20-40-24-03-05/2676007342, яка, у свою чергу, базується на висновках акту фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві №41513/Ж5/26/15/07/2676007342 від 18.05.2025. У акті зазначено, що платник єдиного податку здійснює продаж товарів за сертифікатами та не перейшов на сплату інших податків у разі застосування іншого способу розрахунків, що підпадає під п. 291.6 ПКУ. За результатами акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00286990707 від 13.06.2025 р. та рішення від 25.08.2025 р. про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Позивач вважає, що, не змінюючи предмету та підстав позову, доцільним є збільшити позовні вимоги, зазначивши додаткові предмет та підстави позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про збільшення позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, наведеною нормою передбачено, що позивач має право або змінити предмет позову, або підстави шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж до закінчення підготовчого засідання.
Окрім того, позивач може збільшити позовні вимоги шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж до закінчення підготовчого засідання.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову ч.1 ст.47 КАС України не передбачена.
При цьому, суд вважає, що зміна предмету позову повинна стосуватись виключно тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду, тобто існували у дійсності станом на календарну дату подачі первісного позову.
Окремо суд зважає, що уникнення судом надмірного формалізму та уникнення судом надмірної гнучкості у даному конкретному випадку означає, що ані зміна предмету позову, ані збільшення позовних вимог не повинно призводити до фактичної подачі нового адміністративного позову поза межами правил розподілу судових справ за ст.31 КАС України.
Суд відмічає, що у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У розумінні п.п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; 62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу; 62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.
Як то указано у п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За визначенням п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
За визначенням п.п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За визначенням п.п.75.1.3 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За викладеними у тексті поданого стороною позивача процесуального документу твердженнями, рішення ГУ ДПС у Харківській області 25.08.2025 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платникiв єдиного податку фiзичної особи - пiдприємця Олексiєнко Тетяни Самуiлiвни, зареєстроване за №5267/20-40-24-03-05 було винесено на підставі акту камеральної перевірки від 30.07.2025 року №302/20-40-24-03-05/2676007342 та акту фактичної перевірки ГУ ДПС у м.Києві №41513/Ж5/26/15/07/2676007342 від 18.05.2025 (зареєстрований 19.05.2025р.).
Однак, таке твердження спростовується самим змістом рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.08.2025р. №5267/20-40-24-03-05, де чітко указано, що підставою для прийняття цього рішення є саме складений ГУ ДПС у Харківській області за наслідками проведення окремого заходу податкового контролю у формі камеральної перевірки акт камеральної перевірки від 30.07.2025р. №302/20-40-24-03-05/2676007342.
Тож підставою для прийняття окремого індивідуального рішення суб'єкта владних повноважень у формі рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.08.2025р. №5267/20-40-24-03-05 є складений за наслідками проведення окремого самостійного заходу податкового контролю у формі камеральної перевірки акт камеральної перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2025р. №302/20-40-24-03-05/2676007342.
Натомість, підставою для прийняття окремого індивідуального рішення суб"єкта владних повноважень у формі податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00286990707 від 13.06.2025 р. є складений ГУ ДПС у м.Києві за наслідками проведення окремого самостійного заходу податкового контролю у формі фактичної перевірки акт фактичної перевірки №41513/Ж5/26/15/07/2676007342 від 18.05.2025р.
ГУ ДПС в Харківській області (як терорганом системи ДПС України за місцем реєстрації платника податків) було винесено податкове повідомлення-рішення №00286990707 від 13.06.2025 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі 3 262 285,62 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Отже, у даному конкретному випадку - різними самостійними контролюючими терорганами системи ДПС України проводились різні окремі та самостійні заходи податкового контролю, за наслідками яких було прийнято різні окремі та самостійні індивідуальні акти суб"єкта владних повноважень.
Відтак, поданий стороною позивача процесуальний документ із найменуванням "Заява про збільшення позовних вимог" у дійсності є новим адміністративним позов, позаяк призводить до зміни предмету позову, виникнення нових вимог, які мають відмінний від первісного позову предмет спору та підстави, тобто обставини, які обґрунтовують новий предмет позову, що виключає можливість прийняття її до провадження у межах справи №520/20470/25.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про відсутність підстав для прийняття до провадження у межах справи №520/20470/25 заяви сторони позивача від 01.09.2025р.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 47, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
ухвалив:
1.Заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 01.09.2025р. - залишити без задоволення і повернути заявнику без розгляду.
2. Роз"яснити, що ухвала виготовлена у порядку ч.7 ст.243 КАС України - 04.09.2025р.; набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко