Справа № 640/21892/18
04 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 №00619551206.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було складено податкові накладні/розрахунки коригування №6 від 22.03.2016, №8 від 23.03.2016, №4 від 21.03.2016, №2 від 21.03.2016, №7 від 22.03.2016, №3 від 21.03.2016, №5 від 22.03.2016.
Всі податкові накладні/розрахунки коригування були зареєстровані позивачем 10.05.2016, проте відповідачем було застосовано штраф в розмірі 30% за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на строк від 33 до 35 днів.
Однак, позивач вказує на те, що контролюючим органом безпідставно застосовано штрафні санкції за реєстрацію податкових накладних 10.05.2016, оскільки ним було допущено протиправну бездіяльність, а саме не надіслано у встановлений законодавством строк підписаний Договір від 01.04.2016 №010420161 про визнання електронних документів, який 01.04.2016 у зв'язку із зміною керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Неоклеус та Довбенко" було направлено в електронному вигляді до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Зазначає, що відповідно до квитанції №2, документ було підписано та прийнято лише 10.05.2016.
Крім того, позивач двічі, а саме: 14.04.2016 та 06.05.2016, звертався до ДПІ з вимогами розглянути надісланий 01.04.2016 Договір №010420161 про визнання електронних документів від 01.04.2016, проте ДПІ залишено без відповідного реагування дані звернення.
Вказує, що наведені обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2017 у справі № 826/17820/16, яка набрала законної сили 11.09.2017, та є преюдиційними для даної справи.
Також зазначає, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за реєстрацію податкових накладних №2 від 26.01.2016 та №5 від 28.12.2017, оскільки в діях позивача відсутня вина, як обов'язкова складова порушення статті 120-1 Податкового кодексу України, та як порушення строків реєстрації даних накладних було допущено у зв'язку із технічними збоями в мережі Інтернет.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду від 28.12.2018 відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14.02.2019 до суду від Головного управління ДФС у м.Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "ЮК"Неоклеус та Довбенко" за січень 2016 - грудень 2017 року, якою встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (акт від 10.07.2018 № 11395/26-15-12-06-16/40049303).
В акті перевірки зазначено, що згідно з даними ЄРПН встановлена несвоєчасна реєстрація ТОВ "ЮК" Неоклеус та Довбенко" податкових накладних за січень 2016 - грудень 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м.Києві винесено ППР від 14.09.2018 №0619551206 у розмірі 277974,32 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
25.02.2019до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем в позовній заяві наведено ряд підстав вважати, що податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Серед таких підстав, із детальним викладенням правової позиції щодо кожної, було зазначено наступні:
відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за реєстрацію податкових накладних 10.05.2016, оскільки ним було допущено протиправну бездіяльність, а саме не надіслано підписаний договір про визнання електронних документів у встановлений законодавством строк;
відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за реєстрацію податкових накладних 14.12.2016 та 16.12.2016, оскільки ним вчинено протиправні дії щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів;
відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції за реєстрацію податкових накладних №2 від 26.01.2016 та №5 від 28.12.2017, оскільки в діях позивача відсутня вина, як обов'язкова складова порушення статті 120-1 ПК України.
В свою чергу відповідачем не зазначено жодної підстави вважати невірною позицію позивача щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення, та, фактично визнано усі наведені позивачем обставини та підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Статтями 1, 2 Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами Тернопільський окружний адміністративний суд визначено для розгляду справи №640/21892/18.
Матеріали адміністративної справи №640/21892/18 надійшли на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 27.02.2025 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд головуючому судді Осташу А.В.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 (суддя Осташ А.В.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/21892/18. Замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011). Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
У зв'язку із поданням заяви про відставку та звільненням з посади судді Тернопільського окружного адміністративного суду Осташа А.В., на підставі розпорядження керівника апарату від 31.03.2025 №26 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №640/21892/18.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №640/21892/18 передано на розгляд судді Баб'юку П.М.
Ухвалою судді від 07.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/21892/18. Постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за матеріалами справи, без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 29.07.2025 зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві подати до суду пояснення, а саме: в який період та з яких підстав був призупинений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Неоклеус та Довбенко" Договір №010420161 про визнання електронних документів від 01.04.2016.
На виконання вимог вказаної ухвали від Головного управління ДПС у м.Києві 04.08.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначив, що в інформаційних ресурсах міститься інформація щодо укладення Договору про визнання електронних документів від 01.04.2016 №010420161 між ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та ТОВ "Андреас Неоклеус Енд Ко. Україна" (Код ЄДРПОУ 40049303), а також припинення його без зазначення причин.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Головним управлінням ДФС у м.Києві винесено податкове повідомлення рішення від 14.09.2018 №0619551206, яким на підставі акта перевірки № 11395/26-15-12-06-16/40049303 від 10.07.2018, за звітний період січень2016-грудень2017, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201, та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано до позивача:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 44233,98 грн, штраф в розмірі 10 % у сумі 4423,40 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 520631,07 грн, штраф в розмірі 20 % у сумі 104126,23 грн;
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 564748,95 грн, штраф в розмірі 30 % у сумі 169424,69 грн;
Загальна сума штрафу становить 277974,32 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).
Відповідно до пункту 5 Порядку, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 10-14 Порядку, Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:
електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку:
електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:
електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Щодо застосування штрафних санкцій за реєстрацію податкових накладних 10.05.2016.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем було складено податкові накладні/розрахунки коригування №6 від 22.03.2016, №8 від 23.03.2016, №4 від 21.03.2016, №2 від 21.03.2016, №7 від 22.03.2016, №3 від 21.03.2016, №5 від 22.03.2016.
Всі наведені податкові накладні/розрахунки коригування були зареєстровані Позивачем 10.05.2016 року.
Щодо дати реєстрації саме 10.05.2016 суд зазначає наступне.
01.04.2016 року у зв'язку із зміною керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Неоклеус та Довбенко" направлено до Контролюючого органу в електронному вигляді Договір №010420161 про визнання електронних документів від 01.04.2016 року, що підтверджується квитанцією №1, відповідно до якої було призначено реєстраційний номер: 9048844911.
Водночас, відповідно до квитанції №2, документа було підписано та прийнято лише 10.05.2016 року, тобто із порушенням вимог щодо терміну обробки договору.
Крім того, позивач двічі, а саме: 14.04.2016 та 06.05.2016, звертався до відповідача з вимогами розглянути надісланий йому 01.04.2016 Договір №010420161 про визнання електронних документів від 01.04.2016, проте відповідачем залишено без відповідного реагування дані звернення позивача.
Вищевказані обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2017 у справі № 826/17820/16, яке набрало законної сили 11.09.2017, та є преюдиційними для даної справи, з огляду на ч.4 ст.78 КАС України.
Тому, зважаючи на те, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №6 від 22.03.2016, №8 від 23.03.2016, №4 від 21.03.2016, №2 від 21.03.2016, №7 від 22.03.2016, №3 від 21.03.2016, №5 від 22.03.2016 сталося не з вини ТОВ "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко", а у зв'язку із бездіяльністю контролюючого органу у направленні Позивачу квитанції №2 про прийняття договору №010420161, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення терміну їх реєстрації.
Щодо застосування штрафних санкцій за реєстрацію податкових накладних від 14.12.2016 та 16.12.2016.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем було складено податкові накладні/розрахунки коригування №14 від 31.10.2016, №13 від 20.10.2016, №12 від 19.10.2016, №8 від 14.11.2016, №7 від 14.11.2016, №10 від 14.11.2016, №6 від 09.11.2016, №5 від 09.11.2016, №4 від 08.11.2016, №3 від 04.11.2016, №2 від 03.11.2016, №1 від 01.11.2016.
Вказані податкові накладні/розрахунки коригування були зареєстровані позивачем 14.12.2016, крім податкової накладної №10 від 14.11.2016, яка була зареєстрована 16.12.2016, що підтверджується квитанціями №1, доданими до позовної заяви.
Як встановлено судом, а саме згідно додаткових пояснень контролюючого органу, наданих на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2025, в наявних інформаційних ресурсах міститься інформація щодо укладення Договору про визнання електронних документів від 01.04.2016 №010420161, а також припинення його дії без зазначення причин.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (далі - Закон № 851-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту (ч. 1 ст. 15 Закону № 851-IV).
Згідно зі ст. 16 Закону № 851-IV суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством.
Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.
Тобто, порядок закріплення переліку прав та обов'язків сторін, що виникають в процесі організації електронного документообігу між ними, чітко визначені, а саме: у законах та інших нормативно-правових актів та/або у відповідному договорі, укладеному між такими сторонами.
На час виникнення спірних правовідносин основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу визначались Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, в редакції від 06.06.2017 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб'єкта електронного документообігу з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 3 розділу 3 Договору податковий орган зобов'язаний забезпечити приймання електронних документів платника податків у строки, визначені законодавством, та їх обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.
Пунктом 3 розділу 5 Договору передбачено, що Договір припиняється у разі: подання платником податків в установленому порядку заяви про припинення дії Договору; наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку №557.
В свою чергу, пунктом 14 розділу ІІІ Порядку №557 передбачені такі підстави припинення дії договору електронного підпису: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;
наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.
Таким чином, дія договору електронного підпису може бути припинена лише з підстав, передбачених пунктом 14 розділу 111 Порядку №557.
Одночасно відповідач не надав суду нормативно та документально обґрунтовані пояснення з питань наявності у нього підстав на призупинення дії договору про визнання електронних документів, лише обмежився поясненнями, про наявність інформації про припинення дії такого договору без зазначення причин.
У зв'язку з цим суд вважає, що вчиняючи дії по призупиненню дії договору про визнання електронних документів, укладеного між позивачем і контролюючим органом, відповідач діяв поза межами наданої йому чинним законодавством і договором компетенції, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Тому, зважаючи на те, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №14 від 31.10.2016, №13 від 20.10.2016, №12 від 19.10.2016, №8 від 14.11.2016, №7 від 14.11.2016, №10 від 14.11.2016, №6 від 09.11.2016, №5 від 09.11.2016, №4 від 08.11.2016, №3 від 04.11.2016, №2 від 03.11.2016, №1 від 01.11.2016 сталося не з вини ТОВ "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко", а у зв'язку із діями контролюючого органу поза межами наданої йому чинним законодавством і договором компетенції, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення терміну їх реєстрації.
Щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №2 від 26.01.2016 та №5 від 28.12.2017.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем було складено податкові накладні №2 від 26.01.2016 та №5 від 28.12.2017, які були зареєстровані 18.02.2016 та 31.01.2018 відповідно.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що порушення строків реєстрації даних податкових накладних було допущено у зв'язку з технічними збоями в мережі Інтернет, що очевидно мало місце через перенавантаженність серверів інтернет-провайдера у вказаний період.
Оскільки діючим на момент виникнення правовідносин законодавством не було передбачено іншого, крім електронного, порядку реєстрації податкових накладних, Позивач був позбавлений можливості виконати свій обов'язок через обставини, що не залежали від нього.
Однак, суд відхиляє вказані доводи, як безпідставні, оскільки Податковий кодекс України чітко передбачає строк для реєстрації податкових накладних та встановлює відповідальність за порушення цих строків, і будь-яких поважних причин чи інших обставин, за яких така відповідальність не настає, Податковим кодексом України не передбачено.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0619551206, в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 10%, за затримку реєстрації податкової накладної №2 від 26.01.2016 на 8 днів на суму 2000,00 грн та в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 20%, за затримку реєстрації податкової накладної №5 від 28.12.2017 на 16 днів на суму 666,67 грн, законне, обґрунтоване та прийняте відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України. Тому в його скасуванні у цій частині слід відмовити.
Таким чином, протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0619551206, в частині застосування до позивача штрафу в сумі 275 307,65грн (277974,32 -2000,00 - 666,67).
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задовленню.
Щодо твердження представника відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху у зв'язку із відсутністю у позивача електронного кабінету, то суд зауважує, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду, редакція КАС України не передбачала такого обов'язку позивача.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0619551206, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" штрафу за затримку за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 275307 (двісті сімдесят п'ять тисяч триста сім) грн 65 коп.
Відмовити у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 14.09.2018 №0619551206, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" штрафу за затримку реєстрації податкових накладних №2 від 26.01.2016 та №5 від 28.12.2017 на суму 2 666,67грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" судовий збір у розмірі 4129 (чотири тисячі двадцять дев'ять) грн 61 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 04 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" (місцезнаходження: вул. Хмельницького Богдана, 52, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 40049303);
відповідач:
- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.