Справа № 420/37424/24
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, місце знаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45) за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 03 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, місце знаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45), в якій позивач просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-VII від 31.10.2024 «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 ».
Зобов'язати Болградську міську раду Одеської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024, «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 » (надалі - рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024», відмовлено гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_4 », щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 , у зв'язку з тим, що буде порушено право інших громадян використовувати нерухоме майно, яке знаходиться у їх власності.
Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки таких підстав для відмови як «буде порушено право інших громадян використовувати нерухоме майно, яке знаходиться у їх власності», не передбачено ст. 186 ЗК України чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом.
Представник позивача наголошує на тому, що координати земельної ділянки визначені судовим рішенням по справі № 497/11374/17, Болградська міська рада Одеської області була учасником справи № 497/11374/17, у якій вирішувався спір між співвласниками щодо житлового будинку з надвірними ділянками та земельної ділянки та який в подальшому був вирішений рішенням Болградського районного суду Одеської області від 30.07.2018 та постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024.
З наведених підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.
До суду 25 грудня 2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідачем правомірно відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Так, представник відповідача звертає увагу, що позивач став власником об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 шляхом виділення його частки, у розмірі 22/50 із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 який перебував у спільній частковій власності кількох співвласників.
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 мав певну територію, сукупність будівель та споруд, та відповідно перебував у спільній частковій власності кількох співвласників. Позивач, за рішенням суду виділив свою частку майна у спільній частковій власності, і це відповідачем не оскаржується.
Однак під час оформлення земельної ділянки під колишньою спільною частковою, а на теперішній час приватною власністю, депутатам міської ради та посадовим особам міської ради стало відомо, що на території, яку претендує оформити у власність позивач проходить єдиний шлях, до спільних вигрібних ям, які обслуговують житло інших співвласників житла за адресою: АДРЕСА_4 . По зазначеному шляху проходить проїзд асенізаційної машини для викачки зазначених вигрібних ям. Неможливість викачки вигрібних ям унеможливіть використання житла його співвласниками за адресою: АДРЕСА_4 .
Також представник відповідача зазначає, що позивач у своєму позові посилається на Постанову Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 р., відповідно до якої йому виділено у користування 294 кв.м. землі, однак слід звернути увагу, що по-перше зазначену площу виділено позивачу не у власність, на яку він претендує, а у користування, і по-друге міська рада не заперечує, щодо виділення зазначеної площі позивачу, за умови, що користування останнім земельною ділянкою не буде порушувати прав інших громадян на користування власним майном, через що, позивачу неодноразово було запропоновано передбачити у землевпорядній документації сервітут частини земельної ділянки для інших співвласників житлового будинку, однак співрозуміння з боку позивача досягнуто не було.
Щодо позовної вимоги з питання зобов'язати затвердити вказану технічну документацію, представник відповідача звертає увагу, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Ухвалою від 27 грудня 2024 року клопотання представника Болградської міської ради Одеської областіпро розгляд справи в порядку загального позовного провадження, - задоволено. Розгляд справи № 420/37424/24 продовженоза правилами загального позовного провадження.Розпочато розгляд справи № 420/3742424 спочатку.Розпочато підготовче провадження у справі № 420/37424/24 та призначено підготовче засідання.
До суду 30 грудня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник наполягав на задоволенні позову.
Через канцелярію суду 26.12.2024 року за підписом адвоката Сахарової Н.М. надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на те, що розгляд цієї справи може вплинути на їх права.
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 03.02.2025 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та залучено до участі у справі вказаних осіб як треті особи, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
До суду 24 лютого 2025 року від представника ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 є сусідами позивача. ОСОБА_3 був співвласником будинку з позивачем. Будинок ОСОБА_2 знаходиться поряд з будинком, в якому мешкають позивач та ОСОБА_3 . Обидва будинка знаходилися на однієї земельній ділянці загального користування. Вони мали сумісну вигрібну яму, сумісний проїзд до гаражів. Позивач припинив право сумісної власності та виділився в окрему одиницю. Тепер позивач бажає отримати земельну ділянку, на якої розташований будинок у власність, поставити паркан і таким чином закрити проїзд до нині діючій вигрібної ями.
Частину будинку позивач купив коли порядок користування земельною ділянкою склався віддавна. Крім того, інший порядок користування земельною ділянкою неможливий тому що немає місця для інакшого розташування вигрібної ями та гаражів. Рішенням суду земельна ділянка виділена позивачу в користування. Судом не визнано право власності на земельну ділянку. Власником земельної ділянки є Болградська територіальна громада в особі Болградської міської ради Одеської області.
ОСОБА_4 вважає, що порушено його право на отримання у власність земельної ділянки, яка знаходиться в спільному користуванні, шляхом відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Але земельною ділянкою, яку він бажає отримати для окремого володіння користуються крім нього і інші особи. Ця земельна ділянка потрібна позивачу за позовом для обслуговування його будинку та його життя. На земельній ділянці, яку бажає отримати в власність позивач знаходиться проїзд к гаражам, вигрібній ямі і до сусіднього будинку. Відгородив земельну ділянку, як бажає позивач згідно з Графічним відображенням № 2, він порушить права та життєдіяльність свого сусіда, з яким земельна ділянка знаходиться в спільному користуванні, інших сусідів, вигрібні ями та гаражі яких знаходяться на спірній земельній ділянці та також на цій ділянці знаходиться проїзд загального користування всіх сусідів.
Комісія Болградської міської ради Одеської області розглянувши питання встановлення меж земельної ділянки в натурі при виїзді на місце розташування земельної ділянки, запропонувала позивачу встановити земельний сервітут, але позивач відмовився. Комісією була розглянута можливість побудування вигрібних ям в іншому місті, але це технічно неможливо. Також неможливо перемістити гаражі, які знаходяться у власності сусідей позивача, бо для цього немає місця.
До суду 04 березня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник наполягав на задоволенні позовних вимог.
Також 06 березня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення на пояснення третьої особи, відповідно до яких представник просив задовольнити позовні вимоги, додатково зазначивши, що вигрібна яма знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3 , зазначене підтверджується, в тому числі поясненнями третіх осіб та долученим планом земельної ділянки.
Позивач облаштував окрему вигрібну яму, яка знаходиться на його частині земельної ділянки.
З приводу проїзду до гаражів третіх осіб, представник позивача зазначив, що жодних документів з приводу права власності на такі гаражі не надано, їх побудовано в самовільний спосіб без відповідних дозвільних документів.При цьому, як і відповідач так і треті особи не надали доказів (висновків експерта) відсутності іншої можливості у задоволенні потреби в користуванні вигрібною ямою та гаражем, у інший спосіб, окрім як через земельну ділянку позивача.
З іншої сторони, вищезазначені твердження відповідача та третіх осіб спростовуються матеріалами справи та уже були предметом дослідження під час розгляду цивільної справи № 497/1137/17.
Представник позивача зазначає, що на спростування тверджень відповідача та третіх осіб, позивачем долучені до справи Висновок №146/2017 від 13.11.2017 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведеної ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С. та пояснення судового експерта.
Відповідно до зазначеного висновку та пояснень вбачається, що ширина проїзду між прибудовою та гаражем літ. «Г», згідно Загального плану, складає - 2,9 м, що дає можливість ОСОБА_3 проходити на земельну ділянку, яка пропонується йому до виділу, та проїжджати до належного йому гаражу літ. «Г», а як наслідок і його сусіду ОСОБА_2 .
Таким чином, представник позивача зазначає, що наявними матеріалами справи спростовано твердження третіх осіб про неможливість у задоволенні потреби в користуванні вигрібною ямою та гаражем, у інший спосіб, окрім як через земельну ділянку позивача, оскільки у третіх осіб є можливість організувати прохід та проїзд на свою земельну ділянку, однак, вони не бажають цього робити та намагаються організувати такий проїзд через земельну ділянку позивача.
До суду 12 березня 2025 року від представника третіх осіб надійшло клопотання про доручення доказів - копії технічних паспортів будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
До суду 17 березня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про доручення доказів до справи.
Також до суду 08 квітня 2025 року від представника третіх осіб надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначив, що треті особи з'ясували, що в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання вказаний лише один суміжний землевласник - ОСОБА_7 . ОСОБА_3 , який також є суміжним землекористувачем в акті не вказаний.
Ухвалою, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 09.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У вступному слові представник позивача підтримав задоволені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третіх осіб на судовому засіданні підтримав позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши вступні слова представників сторін та представника третіх осіб, дослідивши письмові докази та заслухавши додаткові пояснення представників сторін та третіх осіб, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 21 липня 2025 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали та обставини справи, заслухавши вступні слова позивача та представника відповідача, судом встановлено такі факти та обставини.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 30.07.2018 по справі № 497/1137/17 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Болградська міська рада Одеської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про виділення частини житлового будинку в окремий об'єкт нерухомості і припинення права спільної власності, та встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою - задоволено частково.
Виділено, згідно висновку експертизи №146/2017, складеної 13.11.2017 р., експертом приватного підприємства "Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С." ОСОБА_10 , в натурі, в окремий об'єкт нерухомості 22/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , що належать на праві власності ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2008 року.
Припинено право спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 22/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані на земельній ділянці. Белградської міської ради Одеської області за адресою: АДРЕСА_6 , та що належать на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2008р. і складаються з наступного: літ. А - житловий будинок загальною площею 77,4 кв.м., житловою лощею 39,9кв.м., а саме: № 1 - коридор площею 14,4 кв.м., № 7 - коридор площею 9,6 кв.м., № 2 кухня площею 10,5кв.м., № 3 житлове приміщення площею 7,8 кв.м., № 5 житлове приміщення площею 19,7 кв.м., № 6 житлове приміщення площею 12,4 кв.м., № 4 санвузолплощею 3,0 кв.м., та надвірних споруд: літ. Б - сарай, літ. В - вбиральня, літ. Г- гараж, дворові споруди № № 1-3. Порядок користування земельною ділянкою Белградської міської ради Одеської області за адресою: АДРЕСА_4 залишено без змін у спільному користуванні. (а.с. 10-15).
Постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024, апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Болградського районного суду Одеської області від 30 липня 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб Белградської міської ради Одеської області, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до ідеальних часток співвласників житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Виділено співвласнику 22/50 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у користування земельну ділянку площею 294 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , за координатами згідно Графічного відображення, малюнок № 2 (зазначено червоним кольором) Висновку № 146/2017 від 13 листопада 2017 року судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, проведеної ПІІ «Одеський науково- дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.», а саме:від точки 13 по прямій лінії на відстані 7,53 м (до точки 14); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 4,31 м (до точки 1); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 24,69 м (до точки 2); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 11,95 м (до точки 3); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відставні 11,83 м (до точки 17); з подальшим поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,41 м (до точки 16); з подальшим поворотом вліво по прямій лінії на відстані 2,0 м (до точки 15); далі в тому ж напрямку по прямій лінії на відстані 10,94 м до первісної точки відліку точки 13). Вхід (в'їзд) на територію земельної ділянки, виділеної у користування ОСОБА_5 , організувати з боку провулку Миру через існуючі металеві ворота та хвіртку (а.с. 16-25).
Судом досліджено висновок № 146/2017 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 497/1137/17 від 13.11.2017 (а.с. 194-218) та письмові пояснення по виконаному висновку, та технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_2 татехнічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_3 (а.с. 227-232), та інвентаризаційна справа спірного домоволодіння (а.с. 81-85).
Наказом відділу містобудування та архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та державного архітектурно-будівельного контролю Белградської міської ради Одеської області № 142 від 25 квітня 2024 року, присвоєно об'єкту нерухомого майна - житловому будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (створеного в результаті виділення, загальною площею 77,0 м2, житловою площею 39,9 м2), розташованому за адресою: АДРЕСА_5 , поштову адресу: АДРЕСА_4 (а.с. 26).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, виданого Арцизькою міською радою № 382896022 від 14.06.2024 року позивач є власником житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (створеного в результаті виділення, загальною площею 77,0 м2, житловою площею 39,9 м2), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 .
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність КонстантиновуВячеславу Федоровичуза адресою: АДРЕСА_4 відповідно до пояснювальної записки, складено на підставі правовстановлюючих документів та заяви ОСОБА_4 (а.с. 31-50).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № витягу НВ-9948063562025 від 20.02.2025 року земельна ділянка за кадастровим номером 5121410100:02:00:0681 за адресою АДРЕСА_4 , площею 0,0294 га, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 169).
Суд встановив, що позивач звернувся до Болградської міської ради Одеської області з заявою від 13.08.2024 року за реєстраційним № К-427 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_5 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 , розробленої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 .
Рішенням Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024, «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 » (надалі - рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024», відмовлено гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_4 », щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 , у зв'язку з тим, що буде порушено право інших громадян використовувати нерухоме майно, яке знаходиться у їх власності (а.с. 28).
Судом досліджено виписки з протоколу № 11 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування Болградської міської ради УІІІ скликання (ПК -2) від 22.07.2024 року (а.с. 69), з протоколу № 13 від 23.08.2024 року (а.с. 74), з протоколу № 14 від 23.092024 року (а.с. 77), з протоколу № 16 від 25.10.2024 року (а.с. 79) та заяви третіх осіб на адресу міського голови м. Болград від 11.07.2024 року та від 16.08.2024 року з проханням відмовити в дачі згоди на розробку технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність проекту гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 71, 76).
Не погодившись і з прийнятим рішення про відмову у затвердженні землевпорядної документації, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 27.05.1997 №280/97-ВР встановлює повноваження для міських рад розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з п.п. «а», «б» ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До заяви додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (ч. 2 ст. 118 ЗК України).
Суд встановив, що спірна земельна ділянка розташована під будинком, що належить позивачу, перебуває у комунальній власності Болградської міської ради Одеської області та перебуває у користуванні позивача.
Своєю чергою, порядок користування вказаною земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до ідеальних часток співвласників житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , встановлено постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 року у справі № 497/1137/17.
Сукупність наведених норм права та доказів у справі доводить, що доводи представника відповідача, стосовного того, що зазначену площу виділено позивачу не у власність, на яку він претендує, а у користування, відхиляються судом, оскільки відповідно до положень ст. ст. 122, 118 ЗК України позивач має право на передачу вказаної земельної ділянки у власність та має право на розроблення відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.
Згідно з ч. 7 ст. 186 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Відповідно до ч. 8ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт (ч. 9 ст. 186 ЗК Україїни).
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження (ч. 10 ст. 186 ЗК України).
Таким чином, аналіз статті 186 ЗК України доводить, що Земельним кодексом України передбачено виключний перелік з яких підстав може бути відмовлено у погодженні технічної документації, а саме:невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Також чітко передбачено, що висновок органу місцевого самоврядування має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що рішенням Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024, «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 » (надалі - рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-УІІ від 31.10.2024», відмовлено гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_4 », щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 , у зв'язку з тим, що буде порушено право інших громадян використовувати нерухоме майно, яке знаходиться у їх власності (а.с. 28).
Суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Оцінюючи підстави відмови гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 , суд погоджується з доводами позивача, що наведені у оскаржуваному рішенні підстави: «буде порушено право інших громадян використовувати нерухоме майно, яке знаходиться у їх власності», не відповідають підставам відмови, які чітко передбачені ч. 8ст. 186 ЗК України.
Також у порушення ч. 10 ст. 186 ЗК України, в оскаржуваному рішенні відсутній вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.
Окрім цього, відповідачем не враховано висновки суду, викладені у постанові Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 по справі № 497/1137/17.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Суд враховує, що у постанові Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 по справі № 497/1137/17 суд дійшов висновку, що «… Інтереси третіх осіб при визначенні порядку користування земельною ділянкою не є підставою для відмови у встановленні порядку користування спірною земельною ділянкою, так як вирішується питання саме про права та інтереси співвласників житлового будинку, який розташований на спірній земельній ділянці, а не інших осіб.».
Суд встановив, що у справі № 497/1137/17 на виконання ухвали Болградського районного суду Одеської області від 08 серпня 2017 року проведено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу експертами ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.», за результатами якої складено Висновок №146/2017 від 13 листопада 2017 року, де, зокрема, виходячи з проведеного обстеження, враховуючи конфігурацію земельної ділянки, місця розташування будівель на ній та запропонованого варіанту виділу частини житлового будинку, запропоновано один варіант порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно до ідеальних часток співвласників, а саме: 22/50 та 28/50 частин.
Та Одеським апеляційним судом враховано висновки вказаної експертизи.
Представник позивача на судовому засіданні підтвердив, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_4 , була виготовлена з дотриманням правил користування земельною ділянкою, визначеною постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 по справі № 497/1137/17.
Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
За викладених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість ухваленого рішення відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та мотивації відмови, передбачені ст. 186 ЗК України, отже не відповідає приписам Земельного кодексу України, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-VII від 31.10.2024 «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 », є правомірними та належать задоволенню.
З урахуванням того, що суд встановив, що відповідач не розглянув заяву позивача у спосіб встановлений приписами Земельного кодексу України, адже не здійснив перевірку наданої технічної документації на предмет відповідності приписам законів, документації із землеустрою та містобудівної документації та не врахував обов'язковість виконання постанови Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 по справі № 497/1137/17, суд доходить висновку, що позовні вимоги - зобов'язати Болградську міську раду Одеської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 , є передчасними, а тому не належать задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, приписами КАС України передбачено, що суд може зобов'язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано всі умови для прийняття такого рішення, а саме: не здійснено перевірку наданої технічної документації на предмет відповідності приписам законів, документації із землеустрою та містобудівної документації та не враховано обов'язковість виконання постанови Одеського апеляційного суду від 05.02.2024 по справі № 497/1137/17, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 245 КАС України.
Своєю чергою, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним, керуючись приписами ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.08.2024 року за реєстраційним № К-427 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 , з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, керуючись приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно заявленим позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, місце знаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45) за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Болградської міської ради Одеської області № 2599-VII від 31.10.2024 «Про відмову гр. ОСОБА_4 у затвердженні землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,0294 га (кадастровий номер 5121410100:02:002:0681) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_4 ».
Зобов'язати Болградську міську раду Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, місце знаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45) повторно розглянути заяву ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 13.08.2024 року за реєстраційним № К-427 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надається у власність гр. ОСОБА_5 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 , з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Болградської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057008, місце знаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко