Справа № 420/25801/25
03 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Божинська А.О.,
за участю сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Чілей М.В. на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває ця адміністративна справа.
Ухвалою суд від 04 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Через канцелярію суду 06.08.2025 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог викладених у пунктах 2,4 позовної заяви.
Ухвалою від 15 серпня 2025 року заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - задоволено. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження.
В ухвалі від 15 серпня 2025 року судом повідомлено, що заява представника відповідача про залишення позову в частині без розгляду, буде розглянута на підготовчому засіданні після заслухання та вивчення думок всіх сторін по справі.
На підготовчому засіданні представник відповідача підтримав заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
На обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що позивач, у тому числі оскаржує наказ від 03.04.2025 № 2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб 5 стрілецького батальйону», по якому строк звернення до суду становить 1 місяць з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник відповідача наполягає на тому, що позивач був ознайомлений з даним наказом, 03.04.2025, що підтверджується його особистим підписом на зворотньому боці вказаного наказу.
Крім того, сам Позивач у позовній заяві перед розділом щодо сплати судового збору зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 15.05.2025 з моменту виплати йому грошового забезпечення за квітень місяць 2025 року, однак до суду звернувся тільки 31 липня 2025 року. Тобто до 31.07.2025 року дії Позивача щодо захисту своїх прав були пасивними при тому, що нічого не перешкоджало Позивачу звернутися до суду з адміністративним позовом у встановлені законом строки без надання копій тих чи інших доказів з одночасним направленням на адресу суду клопотання про витребування таких доказів.
Позивач на підготовче засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Через канцелярію суду 11.08.2025 року від позивача надійшли заперечення проти заяви про залишення без розгляду позовної заяви, в яких він зазначив, що дійсно 15.05.2025 року ним було отримано грошове забезпечення у меншому розмірі, проте обґрунтованих пояснень, командування - не надало.
Також, на думку позивача аргументи відповідача, що він «мав дізнатися» про стягнення через зміну розміру грошового забезпечення є необґрунтованим, з огляду на те, що факт нарахування грошового забезпечення не замінює обов'язку відповідача вручити наказ для ознайомлення. А порушення такого обов'язку відповідача є перешкоджанням у реалізації права позивача на захист.
Таким чином, виплата грошового забезпечення без додаткових пояснень та належного ознайомлення з наказом не свідчить про момент виникнення обізнаності про факт дисциплінарного стягнення.
Також до суду 20 серпня 2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач наполягає на тому, що із наказом військової частини НОМЕР_2 № 2024 від 03.04.2025 року, 03 квітня 2025 року, як стверджує відповідач, він не був ознайомлений, та підпис, якій міститься у листі про ознайомлення з наказом не співпадає з підписом позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та письмові заперечення позивача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Отже, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Відповідно ч. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 2 ст. 2 цього Закону, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, суд доходить висновку, що військова служба відноситься до публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, у позовній заяві позивач зазначив, що 30.06.2025 року його було ознайомлено з оскаржуваним наказом № 2316 від 30.06.2025 року, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а також повідомлено про існування наказу № 2024 від 03.04.2025 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани».
У заяві про залишення позову без розгляду представник відповідача зазначив, що про оскаржуваний наказ від 03.04.2025 року № 2024 позивачу було відомо з дня його прийняття, тобто 03.04.2025 року, про що свідчить підпис позивача про ознайомлення.
Дослідивши наявний в матеріалах справи копію наказу № 2024 від 03.04.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб 5 стрілецького батальйону, аркуш ознайомлення, суд встановив, що на аркуші ознайомлення вбачається наявність підпису напроти прізвища позивача, проте дата підпису не зазначена.
В той час, як дослідивши копію оскаржуваного наказу № 2316 від 30.06.2025 року про результати службового розслідування за фактом не володіння обстановкою, не вжиття заходів щодо стабілізації обстановки, відсутності взаємодії з сусідніми підрозділами, аркуш ознайомлення, вбачається наявний підпис позивача та дата ознайомлення « 30.06.2025 року».
Таким чином, надаючи оцінку наведеним доказам та доводам сторін, суд доходить висновку, що представником відповідача не доведено факт ознайомлення позивача із наказом від 03.04.2025 року № 2024 саме у день його прийняття - 03.04.2025 року, оскільки відсутня відповідна дата ознайомлення із наказом.
На посилання представника відповідача на те, що позивач у позовній заяві зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 15.05.2025 з моменту виплати йому грошового забезпечення за квітень місяць 2025 року, однак до суду звернувся тільки 31 липня 2025 року, суд зазначає, що наведений довід також не підтверджує факту того, що позивач повинен був знати про прийняття оскаржуваного наказу, оскільки, як пояснив позивач, йому не було повідомлено про причини зменшення розміру виплаченого грошового забезпечення.
Суд погоджується з доводами позивача, що факт нарахування грошового забезпечення не замінює обов'язку відповідача вручити наказ для ознайомлення.
Таким чином, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що такі доводи представника відповідача є недоведеними, та відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що висновок суду викладений в ухвалі про відкриття провадження про дотримання позивачем строку звернення до суду, є передчасним.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим відповідачем не надано доказів та обґрунтувань на спростування доводів позивача.
Таким чином, оцінивши надані учасниками справи докази з порушеного питання, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача та залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240,241,243,256,294,295,297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення частини позовних вимог без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки ст.ст. 293,295 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано « 04» вересня 2025 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко