Справа № 420/25982/25
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення від 21.06.2025 № Е2566698 (яке зареєстроване в автоматичному режимі 21.06.2025 за № 6760 у відділені поліції №4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області) про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформації про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 (та іншого чинного законодавства України);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+") інформацію про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.06.2025 № Е2566698, та інших звернень) про вчинення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі адміністративної справи за підсудністю до Південного міського суду Одеської області.
У адміністративному позові представник позивача зазначає, що висунуте відповідачем № 1 обвинувачення у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, полягає у начебто порушенні ним правил військового обліку / законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за що встановлюється адміністративна відповідальність згідно закону.
При цьому наголошує, що позивача знято та виключено з військового обліку за досягненням граничного віку перебування у запасі, що унеможливлює складання на нього протоколу та притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 210, 210-1 КУпАП, адже Позивач не є військовозобов'язаним, тобто не може бути суб'єктом даних правопорушень, значить немає підстав для розшуку ТЦК (щодо актуалізації даних відомостей у державних реєстрах Позивачем ініційовано окрему судову справу).
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною п'ятою статті 125 Конституції України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Верховний Суд зазначав, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Критеріями розмежування предметної судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В свою чергу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч. 5 та 6 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно усталених у судовій практиці висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Частиною 1 статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Предметом цього позову є визнання протиправними дій Відповідача № 1 щодо звернення до Відповідача № 2 про вчинення Позивачем адміністративного правопорушения, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук (з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій), внесення зазначеної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку "РЕЗЕРВ+"), та зобов'язання вчинити певні дії Відповідача № 1 направити до Відповідача № 2 повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання / доставлення Позивача, а Відповідачів виключити з вищевказаних державних реєстрів таку інформацію.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Статтею 27 цього Закону передбачені заходи впливу. Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 передбачено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу відповідно до п. 16 Порядку, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):
організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Згідно ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В свою чергу, відповідно до положень статті 235 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).
Відповідно до ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
За положеннями ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно особливостей розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, визначених ст. 2799 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ст. 9 Закону).
За положеннями ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста згідно ст. 8 зазначеного вище Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Таким чином у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (статті 210, 2101 КУпАП), уповноважена територіальним центром комплектування та соціальної підтримки особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення. При цьому протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту саме виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В свою чергу у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ст. 259 КУпАП). Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (ст. 260 КУпАП).
Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення, а дії відповідача щодо направлення звернення до Відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
На думку суду, встановлення обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених чинним законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що адміністративним судам підсудні справи не лише з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, факт наявності/відсутності рішення (постанови) про притягнення до адміністративної відповідальності не впливає на право позивача щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Отже, оскільки законодавством не визначено іншого порядку судового захисту прав та законних інтересів особи у цих публічних правовідносинах, то за загальним принципом, визначеним у статтях 5 та 19 КАС України, такі справи належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вже вказувалось вище, заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування (зокрема щодо відсутності фактів порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; уточнення персональних даних у встановлений строк; сплив строків притягнення його до адміністративної відповідальності) свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В свою чергу справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відносяться до компетенції адміністративних судів.
Слід зазначити, що статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів.
Так, за положеннями даної статті окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскільки предметом спору у даній справі є дії відповідача 1, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, а вимоги до відповідача 2 є похідними, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 5 та 6 статті 29 КАС України передбачено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Південного міського суду Одеської області.
Аналогічна правова позиція викладена у постанови 5ААС від 26.08.2025 № 420/23357/25.
Крім того, суд враховує, що 02.09.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, однак, враховуючи, що Одеський окружний адміністративний суд наразі не є судом, встановленим законом, щодо даної справи, дана заява підлягає розгляду та вирішенню саме Південним міським судом Одеської області.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд
Адміністративну справу № 420/25982/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Відділення поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції в Одеській області (65481, Одеська обл., м. Південне, вул. Хіміків, 17; ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - передати за підсудністю до Південного міського суду Одеської області (65481, Україна, м. Південне, Одеська обл. пр-т Григорівського Десанту, 26а; ЄДРПОУ 23209518).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк