Справа № 420/29424/25
03 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна, звернувся до суду з адміністративним позовом до державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії державної установи «Одеський слідчий ізолятор» щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі у період з 15.07.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати державну установу «Одеський слідчий ізолятор» здійснити з 15.07.2020 по 20.05.2023 ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії державної установи «Одеський слідчий ізолятор» щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;
стягнути з державної установи «Одеський слідчий ізолятор» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 9 771,85 грн.
За змістом частин 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлені позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення за період з 15.07.2020 по 20.05.2023 та щодо стягнення грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Позивачем в одній позовній заяві об'єднані декілька позовних вимог заявлених.
При цьому, вказані позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19 визначено правову природу компенсації за неотримане речове майно, відповідно до якої речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, а компенсації за неотримане речове майно слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Таким чином, позивачем порушені правилами об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Нормами частин четвертої - шостої ст. 172 КАС України встановлено заборони об'єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їх розгляду.
Поряд з тим закон установлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС).
Правовий аналіз норми процесуального законодавства свідчить про те, що Законом передбачено саме право суду, а не обов'язок роз'єднати/об'єднати позовні вимоги. Реалізація вказаного права залежить, у тому числі, від того чи буде це роз'єднання/об'єднання сприяти виконанню завдань процесуального судочинства.
При цьому, частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи викладене, вказаний позов підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними та зобов'язання чинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний