Справа № 420/7118/21
03 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 28.04.2021 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не донарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 по 31.12.2007 від базового місяця січень 2003; з 01.01.2008 по 30.11.2015 від базового місяця січень 2008 р.; 01.12.2015-28.02.2018 від базового місяця січень 2008 р.;
2. Зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2003 по 31.12.2007 від базового місяця січень 2003; з 01.01.2008 по 30.11.2015 від базового місяця січень 2008 р.; 01.12.2015-28.02.2018 від базового місяця січень 2008 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.12.1997 по 22.01.2021 він проходив військову службу за контрактом у різних військових частинах Національної гвардії України (в т.ч. спеціальних моторизованих частинах (підрозділах) міліції, екстрадиції та конвойної охорони) та завершив свою військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) від 22.01.2021 № 14 позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (за станом здоров'я). З метою з'ясування повноти розрахунку з позивачем, він звернувся через свого представника до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) із запитом від 22.02.21, на що отримав відповідь № 3/10/1/1-589 з доданими копіями особистих карток за 2018-2021 рр. З метою отримання карток за період 1997-2017 рр. представник позивача звернувся до Центрального архівного відділу Національної гвардії України, на що отримав відповідь від 22.02.21 № 171 із доданими копіями запитуваних документів. Згідно отриманих документів, позивач з січня 2003 по 28.02.2018 в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не отримував взагалі або отримував частково нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинно проводитися відповідачем з чотирьох базових місяців: 1-й з 01.01.2003 на підставі внесення змін Законом України № 491-IV від 06.03.2003 до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»; 2-й з січня 2008 р. - на підставі постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (збільшення посадових окладів); 3-й з грудня 2015 р. (позивача не стосується) на підставі листа Міністерства соціальної політики України «Про внесення роз'яснень Міністерства соціальної політики України листом від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 щодо індексації заробітної плати», яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник»; 4-й з березня 2008 р. - на підставі постанови КМУ від 30.08.2017 № 704.
Ухвалою від 30.04.2021 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та визначено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.05.21 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що згідно послужного списку ОСОБА_1 , останній проходив службу у в/ч НОМЕР_1 з 26.08.2016, проте на посаду начальника медичної служби родів військ і служб ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця було призначено 25.08.2016 наказом № 186. Отже нарахування та виплата грошового забезпечення у в/ч НОМЕР_1 починається з цієї дати, а до цього часу позивач проходив службу в інших структурних підрозділах, які є окремими юридичними особами. Отже вимоги щодо не донарахування та недовиплати індексації за відповіді періоди не підпадають під звернення з претензіями до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ). З січня 2016 р. військовослужбовцям було збільшено розмір грошового забезпечення шляхом збільшення розміру щомісячного преміювання. Отже розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.16 склав 8888,25 грн. У зв'язку з обмеженим фінансовим ресурсом, індексація грошового забезпечення у 2016, 2017 рр. та протягом двох місяців 2018 р. не здійснювалася. Проте під час звільнення позивачу було нараховано та виплачено належну суму індексації за період з вересня 2016 р. по листопад 2016 р., 2017 р. та січень-лютий 2018 р. в сумі 4190,46 грн. Таким чином, відповідач визнає заборгованість в розмірі 147,82 грн (4338,28 - 4190,46), однак просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року: позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.07.2016 року по 28.02.2018 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну індексацію грошового забезпечення за період з 26.07.2016 року по 28.02.2018 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року скасовано у частині вирішення позовних вимог про визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 по 26.07.2016 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду; у іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року залишено без змін.
Верховний Суд вважав помилковим висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити індексацію грошового забезпечення з одночасним визначенням базового місяця для цієї індексації є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
У постанові Верховного суду зазначено, що відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, не вдались до дослідження доводів позивача, що він проходив військову службу за одним контрактом у різних військових частинах Національної гвардії України шляхом переміщення його з однієї військової частини до іншої. При цьому, трудові відносини позивача з Національною гвардією України під час дії цього контракту, навіть при його переміщенні до інших військових частин, не припинялися, а тривали, у відповідності до пункту 40 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Тобто, переміщення позивача між військовими частинами має інші правові наслідки, ніж його звільнення. При переміщенні до іншої військової частини Національної гвардії України для подальшого проходження ним військової служби, на відміну від звільнення військовослужбовця з військової служби, у військової частини відсутній обов'язок у повній мірі розрахуватися з таким військовослужбовцем за усіма нормами забезпечення (продовольчого, речового, тощо) у тому числі і грошового забезпечення.
Також, у постанові Верховного суду вказано, що суди не встановили, до яких військових частин та коли переводився позивач, в які періоди він там проходив військову службу та де він був зарахований на грошове забезпечення. Також суди не дослідили чи виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення при переміщенні його з однієї військової частини до іншої.
Верховним судом зазначено, що судам під час нового розгляду необхідно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022 справу №420/7118/21 передано на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.
Ухвалою від 13.12.2022 прийнято до провадження адміністративну справу №420/7118/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) в частині позовних вимог щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 по 26.07.2016 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
23.02.2023 ухвалою суду доручено Центральному архівному відділу Національної гвардії України у 15-денний строк з моменту отримання копії ухвали надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії: наказів УПТрК №23о/с від 06.09.2002, в/ч НОМЕР_1 №20о/с від 10.07.2003, в/ч НОМЕР_1 №47о/с від 31.12.2003, УПТрК №4о/с від 31.01.2006, УПТрК №25о/с від 20.11.2008, КВВ МВС №132о/с від 19.10.2012, КВВ МВС №43о/с від 27.05.2013, КНГУ №85о/с від 03.09.2014; інформацію з доказами на її підтвердження щодо зарахування військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України на грошове забезпечення; розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників; зупинено провадження по справі №420/7118/21 до надходження відповіді на судове доручення.
До суду від Центрального архівного відділу Національної гвардії України за вх №9124/23 надійшов лист з копіями наказів УПТрК №23о/с від 06.09.2002, в/ч НОМЕР_1 №20о/с від 10.07.2003, УПТрК №4о/с від 31.01.2006, УПТрК №25о/с від 20.11.2008, КВВ МВС №132о/с від 19.10.2012, КВВ МВС №43о/с від 27.05.2013, КНГУ №85о/с від 03.09.2014 та листа Головного управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 06.01.2006 №3/3/2-49.
12.04.2023 ухвалою суду поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.04.2023 року доручено надати до Одеського окружного адміністративного суду у 15-денний строк з моменту отримання копії ухвали:
- ІНФОРМАЦІЯ_5 : належним чином засвідчені копії наказу в/ч НОМЕР_1 №47о/с від 31.12.2003; інформацію з доказами на її підтвердження щодо зарахування військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України на грошове забезпечення; розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військової частини НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників;
- ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ): інформацію з доказами на її підтвердження щодо перебування ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України на грошовому забезпеченні; розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 України та ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників.
Вказаною ухвалою зупинено провадження по справі №420/7118/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до надходження відповіді на судове доручення.
26.04.2023 року (вх.№13226/23) від Центрального архівного відділу Національної гвардії України до суду надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2023 року разом із додатками.
У листі зазначено, що інформація з доказами на її підтвердження щодо зарахування військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України на грошове забезпечення не виявлена.
Станом на дату постановлення даної ухвали, ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) вимог ухвали суду від 12.04.2023 року так і не виконано.
У зв'язку із тривалим невиконанням ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) вимог ухвали суду від 12.04.2023 року, судом прийнято рішення про поновлення провадження по справі, про що 02.01.2025 року прийнято ухвалу.
Ухвалою суду від 02.01.2025 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), розгляд справи № 420/7118/21 розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 02.01.2025 року:
1) Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ):
- доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 26.07.2016 року по 22.01.2021 рокуроку (із зазначенням його складових, в тому числі, індексації грошового забезпечення);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо суб'єкта (суб'єктів), в якого ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні під час проходження військової служби у військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України;
- розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 України та ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників.
2) витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії:
- доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.09.2014 року по 26.07.2016 року (із зазначенням його складових, в тому числі, індексації грошового забезпечення);
- доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.07.2016 року по 25.08.2016 року (із зазначенням його складових, в тому числі, індексації грошового забезпечення);
- інформацію з доказами на її підтвердження щодо суб'єкта (суб'єктів), в якого ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні під час проходження військової служби у військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ВВ МВС України та Управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України;
- розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військових частин НОМЕР_3 та НОМЕР_4 України та ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників.
3) витребувано у Головного управління Національної гвардії України належним чином засвідчені копії:
- розпорядчих актів про ліквідацію/реорганізацію військових частин НОМЕР_3 та 3039 України та ІНФОРМАЦІЯ_6 та інформацію з доказами на її підтвердження про їх правонаступників.
15.01.2025 року від представника Головного управління Національної гвардії України до суду надійшла заява, в якій повідомлено, що витребувана інформація у Головному управлінні НГУ відсутня.
22.01.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що майора медичної служби ОСОБА_1 06.11.2012 було зараховано до списків особового складу Центрального територіального командування внутрішніх військ МВС України та всіх видів забезпечення наказом начальника управління від 06.11.2012 № 258 (по стройовій частині), відповідно до наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 19.10.2012 № 132 по особовому складу - який прибув для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_4 . Таким чином саме з 06.11.2012 ІНФОРМАЦІЯ_2 почало нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення. 23.08.2016 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 216 (по стройовій частині) полковника медичної служби ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення, відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 26.07.2016 № 112 по особовому складу - у зв'язку з переміщенням для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_8 . 23.08.2016 ІНФОРМАЦІЯ_2 припинило нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення. Особа на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Як стверджує відповідач, в матеріалах справи не містяться докази оскарження позивачем наказу про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а відтак станом на момент прийняття наказу начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 23.08.2016 № 216 (по стройовій частині) полковник медичної служби ОСОБА_1 погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків.
У відзиві вказано, що у період з 2012 по 2016 роки індексація грошового забезпечення особовому складу Центрального територіального управління здійснювалась відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. По обліку Центрального територіального управління НГУ заборгованість з виплати індексації грошового забезпечення перед ОСОБА_1 не рахується. Отже підстав для виплати індексації грошового забезпечення за період з 06.11.2012 по 22.08.2016 у 2025 році, немає.
Відповідач зазначає, що надати до суду інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за спірний період, не представляється можливим, оскільки запитувана інформація відсутня в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до Плану комплектування Центрального архівного відділу НГУ, усі документи по 2022 рік (включно) направлено на постійне зберігання до Центрального архівного відділу Національної гвардії України.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
28.01.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), ознайомившись з адміністративним позовом, не погоджується з ним, вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими що суперечать вимогам чинного законодавства, заперечує проти задоволення останніх та вважає за доцільне відмовити у позовних вимогах в повному обсязі.
Відповідач вважає, що інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених позивачем у даному позові, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 р. відповідно до вимог Порядку №1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 420/5044/23. Також відповідач звертає увагу, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 420/5044/23, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в порядку статті 383 КАС України, яка обґрунтована тим, що позивач не згоден з розміром розрахунку коштів при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення, а тому відповідачем при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу, не враховано висновки судового рішення у справі № 420/5044/23.
Як зазначено у відзиві, ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) під час нарахування та виплати грошового забезпечення у тому числі індексації грошового забезпечення, керується наказом МВС України від 07.06.2018 № 200 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою ПКМ України від 17 липня 2003 р. № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
У відзиві вказано, що права позивача, як військовослужбовця та громадянина України щодо забезпечення достатнього життєвого рівня, соціальних гарантій в частині грошового забезпечення, Відповідачем дотримані в повному обсязі. Позивачу було збільшено грошовий доход в розмірі, що значно перевищує зростання споживчих цін (інфляцію) за вказаний період.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), в повному обсязі було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 420/7638/24, а саме: Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2016 по 28.02.2018 в розмірі 58 482 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн 03 коп., з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) 00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) було нараховано та виплачено 72 008 (сімдесят дві тисячі вісім) грн 80 копійок, 27 серпня 2024 року.
Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
18.02.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 02.01.2025 року разом із додатками.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими до справи доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 25.12.1997 року по 22.01.2021 року проходив військову службу за контрактом у різних військових частинах Національної гвардії України (в т.ч. спеціальних моторизованих частинах (підрозділах) міліції, екстрадиції та конвойної охорони) у відповідності до пункту 40 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
З витягу з послужного списку полковника м/с ОСОБА_1 , судом з'ясовано, що позивач:
- з 06.09.2002 року по 10.07.2003 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_4 ;
- з 01.07.2003 року по 08.01.2004 року проходив військову службу на посаді начальника медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 ;
- з 08.01.2004 року по 31.01.2006 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби - начальника медичного пункту ВЧ НОМЕР_3 ;
- з 31.01.2006 року по 20.11.2018 року проходив військову службу на посаді лікаря-терапевта медичного пункту ВЧ НОМЕР_4 ;
- з 20.11.2008 року по 19.10.2012 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_4 ;
- з 19.10.2012 року по 27.05.2013 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби тилу Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України;
- з 27.05.2013 року по 03.09.2014 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України;
- з 03.09.2014 року по 26.07.2016 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- з 26.07.2016 року по 15.06.2018 року проходив військову службу на посаді начальника медичної служби родів військ і служб ІНФОРМАЦІЯ_8 (ВЧ НОМЕР_1 );
- з 15.06.2018 року по 22.01.2021 року проходив військову службу на посаді начальника відділення медичного забезпечення-начальника медичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також, судом встановлено, що наказом №47 о/с командира військової частини НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (по особовому складу) від 31.12.2003 року позивача призначено по військовій частині НОМЕР_3 (т.2 а.с.18).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) від 22.01.2021 № 14 позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у тому числі грошового (за станом здоров'я) з 22.01.2021 року.
З метою з'ясування повноти розрахунку з позивачем, представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) із запитом від 22.02.2021 року, на який отримав відповідь № 3/10/1/1-589 з доданими копіями особистих карток за 2018-2021 роки.
З метою отримання карток за період 1997-2017 роки представник позивача звернувся до Центрального архівного відділу Національної гвардії України, на що отримав відповідь від 22.02.2021 року №171 із доданими копіями запитуваних документів.
За попереднім розрахунком представника позивача розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період проходження військової служби складає 153843,88 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати індексації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З урахуванням постанови Верховного суду від Верховного Суду від 17.11.2022 суд під час нового розгляду справи розглядає позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 по 26.07.2016, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній станом на дату звернення позивача до суду) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу ст.19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно зі статтею 1 цього індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Частинами 1 та 5 ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року чинній з 11.10.2017 року проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Текст статті 6 в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
За приписами статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року, який набув чинності 01.01.2016 року внесено зміни у частині першій статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111) цифри "101" замінити цифрами "103".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абз.8 п.4 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Згідно з п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Згідно п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абз. 2 цього пункту.
Постановою КМ № 77 від 11.02.2016 внесено зміни в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, та цифри “101» замінено цифрами “103.
Абзац другий пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 77 від 11.02.2016 - застосовується з 01.01.2016 року.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з п.5 Порядку №1078 (в первинній редакції) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 690 ( 690-2006-п ) від 17.05.2006) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку №1078 (в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 690 від 17.05.2006, № 170 від 12.03.2008, № 36 від 29.01.2014) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відтак, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття базовий місяць. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Суд також звертає увагу, що згідно Порядку № 1078 в редакції до 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін розпочиналося з місяця прийняття на роботу, тому умовно базовим місяцем слід було вважати місяць, що передує місяцю прийняття на роботу. В той же час після внесення змін до Порядку № 1078 згідно новими правилами виплати індексації, що закріплені в п. 10-2 цього Порядку, орієнтиром для індексації заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовця) слід вважати місяць останнього підвищення посадового окладу за займаною посадою та не залежить від часу прийняття на роботу (зарахування до списків військової частини).
Тобто, відповідно до положень п.5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Починаючи з 01.12.2015 було змінено механізм нарахування індексації та дата підвищення посадового окладу є його складовою частиною про розрахунку сум індексації.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 28.06.2022 року у справі №640/8991/21, від 28.09.2022 року у справі №560/3965/21, від 28.06.2022 року у справі №420/4841/21.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Так, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Тобто з прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою було підвищено розмір тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, та затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
При цьому доказів того, що з дати підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року до дати підвищення розміру тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року було прийнято інші рішення на підставі яких відбувались підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач - до суду не надано.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Так, щодо вимог позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2003 року по 31.12.2007 року з урахуванням базового місяця січень 2003 року, то суд зазначає.
Так, судом, зокрема, встановлено, що грошове забезпечення позивача:
- у січні 2003 року склало 372,00 грн;
- у лютому 2003 року склало 387,00 грн;
- у березні 2003 року склало 414,00 грн
- у квітні 2003 року склало 420,00 грн
- у травні 2003 року склало 750,00 грн.
Як вже вказано судом, Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття базовий місяць. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Таким місяцем для позивача не міг бути ні січень 2003 року, ні лютий 2003 року, ні березень 2003 року, ні квітень 2003 року, ні травень 2003 року, оскільки щомісяця розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 зростав.
При цьому у вказаний період таке зростання не ставилось в залежність від зростання тарифної ставки (посадового окладу) за посадою.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2003 року по 31.12.2007 року з урахуванням базового місяця січень 2003 року.
Щодо вимог позивача про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця - січень 2008 р., то суд зазначає.
Так, судом, зокрема, встановлено, що грошове забезпечення позивача:
- у січні 2008 року склало 549,72 грн;
- у лютому 2008 року склало 2318,13 грн;
- у березні 2008 року склало 2318,13 грн
- у квітні 2008 року склало 2355,60 грн
- у травні 2008 року склало 2380,83 грн.
- у червні 2008 року склало 2402,18 грн.
- у липні 2008 року склало 2411,47 грн.
- у січні 2009 року склало 2578,43 грн;
- у лютому 2009 року склало 2578,63 грн;
- у березні 2009 року склало 2578,63 грн;
- у квітні 2009 року склало 2578,63 грн;
- у травні 2009 року склало 2578,63 грн;
- у червні 2009 року склало 2624,80 грн;
Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Індекс споживчих цін у лютому 2008 року склав 102,7, отже, у березні 2008 року повинна була бути здійснена індексація грошового забезпечення позивача.
З квітня по грудень 2008 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.
В той же час, судом встановлено, що у січні 2009 року позивачу було виплачено грошове забезпечення у розмірі 2578,43 грн., тобто вказаний місяць став базовим для позивача та розрахунок індексу споживчих цін повинен здійснюватися з лютого 2009 року.
Також судом встановлено, що позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення і у період з липня 2009 року по грудень 2009 року
Судом встановлено, що у період з 2009 року по 2015 рік розмір грошового забезпечення позивача неодноразово збільшувався за рахунок виплати премій, допомог на оздоровлення, та інше.
Як вже вказано вище, відповідно до положень п.5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Таким чином, з урахуванням положень п.5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 року (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 р.), базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача змінювався за рахунок виплати премій, допомог на оздоровлення, винагород за бойове чергування, надбавок за виконання особливо важливих завдань, надбавок за вислугу років.
Отже, у вказаний період були відсутні підстави для нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
При цьому був наявний відповідний обов'язок здійснити таку виплату у березні 2008 року.
У березні 2008 року позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно історичної довідки, яку надано на виконання вимог ухвали суду (т.2 а.с.19) у зв'язку з реорганізаційними заходами 19 спеціальний моторизований полк міліції внутрішніх військ МВС України (військова частина НОМЕР_4 ) підпорядкований управлінню ІНФОРМАЦІЯ_9 військова частина АДРЕСА_1 . Наказ МВС України № 1517 від 07.12.2004 року.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що обов'язок по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2008 по 30.03.2008 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січня 2008 року наявний саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ).
Позаяк відповідач не заперечував вказані обставини.
Щодо періоду з 01.12.2015 року по 26.07.2016 року, то суд зазначає.
Так, судом встановлено, що у вказаний період нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу відповідачем не здійснювалась.
Оскільки доказів підвищення у період з 02.01.2008 р. по 28.02.2018 р. тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано та судом відповідні обставини не встановлено, суд дійшов висновку, що за період з 01.12.2015 року по 26.07.2016 8 року при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
При вирішенні даної адміністративної справи, суд також зазначає, що відповідно до п.3 Постанови № 1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
В той же час, з вказаних положень вбачається, що обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. лише за умов виконання абзацу 1 пункту 3 Постанови № 1013, тобто за умов вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).
Хоча абзацом 1 пункту 3 Постанови № 1013 і установлено необхідність вжиття заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р., зокрема, розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), однак, відповідного збільшення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) з 1 грудня 2015 р. посадових осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту не відбулось.
Зміна грошового забезпечення посадових осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту відбулась лише з 01.03.2018 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади за посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту не змінилися.
Суд зазначає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Наведене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справах “Кечко проти України», “Ромашов проти України», “Шевченко проти України».
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia) зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така ж правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року до 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
За наявного правового регулювання, тобто імперативного припису п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації за період з з 01.12.2015 року до 28.02.2018 року здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, яким в даному випадку є січень 2008 року.
Тобто, щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача у відповідача відсутні дискреційні повноваження.
Як вже встановлено судом, з 03.09.2014 року по 26.07.2016 року позивач проходив військову службу на посаді начальника медичної служби Центрального територіального управління Національної гвардії України.
Підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України» установлено, що головний орган військового управління Національної гвардії України, органи військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади Національної гвардії України є правонаступниками відповідних органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин, органів і підрозділів забезпечення, установ внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. При цьому акти на право постійного користування земельними ділянками та свідоцтва про право власності на нерухоме майно не потребують переоформлення;
Суд зазначає, що Закон України «Про Національну гвардію України» набрав чинності 16.03.2014 року.
Отже, саме у вказаного суб'єкта наявний обов'язок провести нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 26.07.2016.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що суд під час нового розгляду справи розглядає позовні вимоги ОСОБА_2 про визначення базового місяця індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 по 26.07.2016, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2008 по 30.03.2008 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січня 2008 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2008 по 30.03.2008 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січня 2008 року;
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо не донарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2008 по 30.03.2008 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січня 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2008 по 30.03.2008 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січня 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2016 року, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 (ВЧ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ).
Суддя O.A. Вовченко