04 вересня 2025 рокусправа № 380/14959/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ В/Ч НОМЕР_1 №1212 від 20.03.2024 «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності на ОСОБА_1 , зокрема:
П. 1, абз. 2: за неналежне виконання службових обов?язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог 11,16,30,37,87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX, матеріали службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення начальника медичної служби В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності повному розмірі завданої з його вини шкоди, в розмірі 36 477,19 грн;
- визнати протиправним та скасувати Наказ В/Ч НОМЕР_2 №17 від 26.03.2024 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» старшого офіцера медичної служби В/Ч НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , за збитки, нанесені державі на суму у розмірі 36 477,19 грн та повернути кошти, які були раніше стягнуті у межах виконання вищевказаного наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді підполковника медичної служби. Зазначає, що 29.03.2024 до нього був доведений наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №17 про притягнення до матеріальної відповідальності. Прийняття вказаного наказу зумовлене тим, що за результатами службового розслідування встановлено та доведено вину старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , який під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 своїми діями, а саме: неналежним виконанням службових обов'язків начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 призвів до завдання державі збитків внаслідок неправомірного нарахування і виплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 за період з 21.05.2023 по 03.11.2023 у сумі 145908,94 грн. Позивач вважає протиправним притягнення саме його до матеріальної відповідальності за вказаних обставин. Також зазначає, що відповідачами необґрунтовано покладено матеріальну відповідальність у повному розмірі на позивача. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 19.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 2 - Військова частина НОМЕР_2 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 18.11.2023 № 12 ОСОБА_1 , який прибув з Військової частини НОМЕР_1 , з 18 листопада 2023 року був зарахований до списків особового складу частини та вважається таким, що справи та посаду старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. 25.03.2024 до Військової частини НОМЕР_2 надійшли матеріали службового розслідування, проведеного у Військовій частині НОМЕР_1 для притягнення позивача до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі на суму в розмірі 36477,19 грн, а також наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 №1212 про його результати. В свою чергу, керуючись частиною 3 статті 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» у Військовій частині НОМЕР_2 був виданий наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №17 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» ОСОБА_1 , який був доведений для виконання до Військової частини НОМЕР_6 , на грошовому забезпеченні якої перебуває Військова частина НОМЕР_2 . Отже, командир Військової частини НОМЕР_2 , видавши наказ від 26.03.2024 № 17, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, водночас виконання даного наказу щодо стягнення коштів з грошового забезпечення позивача в рахунок відшкодування заподіяної державі шкоди здійснює Військова частина НОМЕР_6 , на грошовому забезпеченні якої перебуває позивач.
З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 до 17.11.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та займав посаду начальника медичної служби.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.02.2022 №211 «Про призначення оперативної групи Військової частини НОМЕР_1 на період виконання особовим складом військової частини завдань у складі угрупування військ» створено оперативну групу Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.08.2022 №468 «Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців що перебувають у розпорядженні командира військової частини» призначено робочу групу для здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування) у складі:
Старший робочої групи - старший офіцер відділення логістики штабу капітан ОСОБА_3 ;
Члени робочої групи:
заступник командира 2 десантно-штурмової роти з морально-психологічного забезпечення НОМЕР_7 десантно-штурмового батальйону старший лейтенант ОСОБА_4 ;
заступник командира НОМЕР_7 реактивної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення реактивного артилерійського дивізіону лейтенант ОСОБА_5 ;
заступник командира роти вогневої підтримки з морально-психологічного забезпечення 1 десантно-штурмового батальйону старший лейтенант ОСОБА_6 ;
провідний бухгалтер фінансово-економічної служби старший сержант ОСОБА_7 ;
старший ординатор госпітального відділення медичної роти старший лейтенант медичної служби ОСОБА_8 ;
діловод стройової частини відділення персоналу штабу старший солдат ОСОБА_9 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.12.2022 №966 «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468» внесено зміни до п.1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2022 №468 «Про призначення робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців що перебувають у розпорядженні командира військової частини», а саме для здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (зниклі у ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування), призначено старшим робочої групи - офіцера резерву 23 запасної роти старшого лейтенанта ОСОБА_10 .
На підставі рапорту командира зведеної роти Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_10 від 03.11.2023 старшим офіцером організаційно-планового відділення логістики Військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_11 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли невиконанню службових обов'язків та неприбуттю, станом на 03.11.2023, до розташування Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 військовослужбовцем, який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , солдатом ОСОБА_2 , який, відповідно до облікових документів Військової частини НОМЕР_1 , 11.05.2023 був госпіталізований у зв'язку з пораненням, але станом на 03.11.2023, підтверджуючі документи про перебування на лікуванні вказаного військовослужбовця у Військову частину НОМЕР_1 не надходили.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №1212 від 20.03.2024 про результати службового розслідування було затверджено факт виявленого в ході розслідування правопорушення, а саме: неприбуття з лікувального закладу та відсутність на військовій службі без поважних причин військовослужбовця, який зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 20.05.2023, понад 235 (двісті тридцять п'ять діб), без поважних причин, в умовах воєнного стану, що сприяло та спричинило невиконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану.
Окрім цього, згідно з вказаним наказом неправомірні дії військовослужбовця, неналежна організація командиром виконання підлеглими заходів з контролю за перебігом лікування, нездійснення встановленим порядком доповіді командиру Військової частини НОМЕР_8 про самовільне залишення лікувального закладу солдатом ОСОБА_2 20.05.2023, спричинили порушення порядку обліку особового складу в умовах воєнного стану, несвоєчасне виявлення факту самовільного залишення частини цим військовослужбовцем та неправомірне нарахування і виплату солдату ОСОБА_2 відповідно до довідки ФЕС Військової частини НОМЕР_1 про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.02.2023 №52, за період з 21.05.2023 по 03.11.2023 грошового забезпечення на загальну суму 145 908,94 грн. (сто сорок п?ять гривень дев?ятсот вісім гривень дев?яносто чотири копійки).
На момент завершення службового розслідування, неправомірно нараховане солдату ОСОБА_2 грошове забезпечення не відшкодоване.
Вказана шкода заподіяна з вини: командира 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_12 , начальника медичного пункту аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_13 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , старшого бойового медика 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_14 .
Своїми діями, а саме: незабезпечення здійснення контролю медичною службою військової частини за перебуванням, переведенням (етапи медичної евакуації) та поверненням з медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини, а також організації й проведення з підрозділами, адміністративною групою штабу та робочою групою оперативної групи Військової частини НОМЕР_1 щоденної звірки відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , незважаючи на достовірну обізнаність про відсутність відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні солдата ОСОБА_2 , не здійснення встановленим порядком доповіді про неприбуття його на військову службу, що спричинило порушення порядку обліку особового складу в умовах воєнного стану, несвоєчасне виявлення факту самовільного залишення лікувального закладу цим військовослужбовцем та неправомірне нарахування і виплату солдату ОСОБА_2 відповідно до довідки ФЕС військової частини НОМЕР_1 про вартісну оцінку заподіяної шкоди від 02.02.2023 №52, за період з 21.05.2023 по 03.11.2023 грошового забезпечення на загальну суму 145 908,94 грн (сто сорок п?ять гривень дев?ятсот вісім гривень дев?яносто чотири копійки), начальник медичної служби Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 , порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов?язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, бути дисциплінованим, а також виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою; ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де передбачено, що підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою зобов'язано військовослужбовця неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін; статті 87 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, якою зобов?язано начальника медичної служби щотижня особисто контролювати проводити амбулаторний прийом хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально-профілактичних закладах; приписів статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, де визначено, що військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
За таких обставин, начальника медичної служби Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 вирішено притягнути до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди - в розмірі 36 477,19 грн (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят сім гривень дев?ятнадцять копійок).
В ході службового розслідування також встановлено, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 №327 майор ОСОБА_1 справи та посаду начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 здав, призначений наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України від 20.10.2023 №293 на посаду старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №1212 від 20.03.2024 про результати службового розслідування, з метою запобігання подібних випадків серед особового складу Військової частини НОМЕР_1 та притягнення винних осіб до відповідальності, зокрема вказано:
1. Заступнику командира Військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення начальнику відділення за неналежне виконання службових обов?язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року №160-IX, матеріали службового розслідування направити командиру Військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в сумі 36 477,19 грн (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят сім гривень дев?ятнадцять копійок).
25.03.2024 до Військової частини НОМЕР_2 надійшли матеріали службового розслідування, проведеного у Військовій частині НОМЕР_1 для притягнення позивача до матеріальної відповідальності за шкоду завдану державі на суму в розмірі 36 477,19 грн, а також наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 № 1212 про його результати.
В свою чергу, керуючись частиною 3 статті 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі», командиром Військової частини НОМЕР_2 був виданий наказ від 26.03.2024 №17 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» ОСОБА_1 , який був доведений для виконання до Військової частини НОМЕР_6 , на грошовому забезпеченні якої перебуває позивач.
Вважаючи протиправними наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 № 1212 про результати службового розслідування в частині накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , а також наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 26.03.2024 №17 про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 рапорт (заява) це - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут).
Згідно з пунктом 11 Розділу 1 Частини І Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно; військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Відповідно до пункту 16 цього ж розділу Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Пунктами 26 та 27 Розділу 1 Частини І Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); пониження в посаді; пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно положень статей 83-86 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктами 3, 4 цього ж Розділу Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктом 13 Розділу III Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Пунктом 1 Розділу V Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пунктів 5, 6 Розділу V Порядку (в редакції станом на момент прийняття командиром Військової частини НОМЕР_1 спірного наказу №1212 від 20.03.2024 «Про результати службового розслідування») акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з пунктами 1-3 Розділу VI Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Суд встановив, що позивач до 17.11.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та займав посаду начальника медичної служби.
Посадові обов'язки начальника медичної служби передбачені у ст. 87 статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, зокрема: начальник медичної служби бригади зобов'язаний:
організовувати медичне забезпечення заходів бойової та мобілізаційної підготовки у бригаді; організовувати медичне забезпечення підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців);
організовувати проведення медичних заходів, що сприяють підвищенню якості бойової підготовки особового складу;
організовувати підбір та розстановку медичних працівників (фахівців);
брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичних спеціальностей бригади та надавати начальникові кадрового органу пропозиції щодо зарахування кращих медичних працівників (фахівців) у резерв кандидатів для просування по службі;
брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу бригади від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також заходів на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об'єктах, розміщених у районі розташування бригади; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих;
організовувати створення в бригаді системи надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);
особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих;
проводити лікувально-профілактичні і покладені на медичну службу протиепідемічні заходи;
вивчати умови, що забезпечують безпеку проведення навчально-бойових заходів; стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, лазно-прального обслуговування особового складу;
організовувати санітарно-просвітницьку роботу з пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя, особисто проводити з військовослужбовцями заняття з особистої та колективної гігієни;
організовувати проведення диспансеризації та особисто брати участь у її проведенні; організовувати проведення медичних оглядів та обстежень особового складу підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців);
щотижня особисто контролювати проведення амбулаторного прийому хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально-профілактичних закладах;
організовувати постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів бригади рекомендації щодо зміцнення їх здоров'я і контролювати їх виконання;
здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу бригади; разом із начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи із зміцнення здоров'я та фізичного розвитку військовослужбовців;
організовувати проведення медичною службою заходів з профілактики травматизму, отруєнь, теплових (сонячних) ударів, відморожень та інших нещасних випадків;
у взаємодії із заступником командира бригади з морально-психологічного забезпечення організовувати проведення заходів з пропагування серед військовослужбовців і членів їх сімей здорового способу життя;
керувати роботою санаторно-відбіркової комісії, контролювати правильність направлення військовослужбовців на санаторно-курортне лікування;
у разі розміщення бригади у віддалених від населених пунктів районах організовувати надання медичної допомоги членам сімей військовослужбовців, працівникам Збройних Сил України;
брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю та безпекою харчування особового складу, а також якістю води, що ним вживається;
виявляти разом із командирами підрозділів та їх заступниками з моральнопсихологічного забезпечення, військовим психологом бригади військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин;
контролювати санітарний стан району розташування бригади, їдалень, жилих приміщень та господарських служб;
аналізувати стан захворюваності серед особового складу бригади, щомісяця доповідати командирові бригади і начальникові медичної служби вищої ланки управління про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об'єктів бригади, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарноепідемічному стані бригади, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої пораненням (травмуванням, отруєнням);
організовувати ведення обліку, зберігання і належного використання отруйних і наркотичних засобів і психотропних речовин, не рідше ніж один раз на три місяці та проводити перевірку їх наявності, не допускати їх використання не за призначенням;
готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати;
у встановленому порядку складати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
організовувати виконання заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що солдат ОСОБА_2 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №154 від 01.6.2023 був виведений поза штат і зарахований у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Зарахування в розпорядження означає закріплення військовослужбовців, які не можуть в силу певних обставин виконувати обов'язки військової служби та водночас не можуть звільнитися, за військовою частиною для вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.
Суд зазначає, що функціональні обов'язки позивача не передбачають ведення обліку військовослужбовців що виведені поза штат та перебувають у розпорядженні командира.
Наказом Військової частини НОМЕР_1 №1559 від 06.06.2023 та від 09.06.2023 №982 встановлені обов'язки щодо здійснення контролю медичною службою військової частини за перебуванням, переведенням (етапи медичної евакуації) та поверненням з медичних закладів усіх категорій військовослужбовців військової частини, а також організації проведення з підрозділами, адміністративною групою штабу та робочою групою оперативної групи Військової частини НОМЕР_1 щоденної звірки відомостей про військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 .
Організації обліку особового складу у Військовій частині НОМЕР_1 здійснюється відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, що затверджена наказом МОУ від 15 вересня 2022 року № 280.
Відповідно до цієї Інструкції (розділ 12, статті 14,17,24,25) передбачено, що облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, ведеться у службах персоналу управлінь з'єднань (органів військового управління) за книгами штатно-посадового обліку окремо на кожну військову частину.
У штабі військової частини іменні списки особового складу, який вибув зі строю, подані командирами підрозділів, звіряються з даними обліку медичного пункту військової частини. В іменних списках робиться відмітка щодо того, хто з поранених і хворих перебуває в медичному підрозділі військової частини, хто вибув зі складу військової частини через поранення та з інших причин без відома медичних підрозділів частини.
На підставі зазначених іменних списків особового складу, який вибув зі строю, даних обліку медичного підрозділу військової частини складається список загальних втрат особового складу (форма, строки і порядок надання інформації щодо загальних втрат особового складу встановлюються Генеральним штабом) та видається наказ по стройовій частині, за яким весь особовий склад, що загинув у бою, помер унаслідок поранення, контузії, каліцтва, хвороби та з інших причин, виключається із списків особового складу військової частини. Після видання наказу по стройовій частині про виключення із списків особового складу військової частини безповоротно вибулого особового складу, на них складається іменний список безповоротних втрат особового складу та надсилається у порядку, установленому пунктом 3 розділу XIII цієї Інструкції.
Облік військовослужбовців, які знаходяться на лікуванні за межами військової частини у закладах охорони здоров'я (установах), ведеться: у службі персоналу штабу військової частини (з'єднання, органу військового управління, військового навчального закладу) - шляхом запису до книг алфавітного і штатно-посадового обліку відомостей про поранення (хворобу), найменування закладу охорони здоров'я, до якого військовослужбовця направлено (евакуйовано); у службі персоналу вищого штабу (органу військового управління) та кадрових центрах за підпорядкованістю - шляхом запису цих самих відомостей у послужні картки, перекладені з послужної картотеки в окрему довідкову картотеку обліку поранених (хворих); у службах персоналу Міноборони, органу управління Держспецтрансслужби, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Кадровому центрі Збройних Сил - кількісно за основними посадами, військово-обліковими спеціальностями, у Кадровому центрі Збройних Сил, крім того за родами військ (сил).
Про прибуття на лікування всіх військовослужбовців, які поступили безпосередньо до закладів охорони здоров'я (установ), і яких було підібрано на полі бою і на морі, та тих, які прибули особисто без медичної картки з районів бойових дій, а також про виписку таких військовослужбовців із закладів охорони здоров'я (установ), керівники цих закладів (установ) не пізніше наступного дня після їх прибуття (виписки) зобов'язані повідомити командирів військових частин (керівників медичних підрозділів військових частин), при цьому керівники закладів (установ) охорони здоров'я державної та комунальної власності також інформують про таке найближчий до них заклад охорони здоров'я (установу) в системі Міністерства оборони України.
У разі відсутності відомостей про військову частину або при ускладненні встановлення особи військовослужбовця, керівники закладів охорони здоров'я (установ) в системі Міністерства оборони України інформують підрозділ Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого знаходиться заклад охорони здоров'я (установа), для вжиття заходів щодо встановлення особи військовослужбовця, військової частини, у якій він проходить військову службу або з якої був доставлений на лікування. Керівники закладів (установ) охорони здоров'я державної та комунальної власності інформують про такі випадки найближчий до них заклад охорони здоров'я (установу) в системі Міністерства оборони України.
Керівники закладів (установ) охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, на підставі наданої закладами охорони здоров'я (установами) державної та комунальної власності інформації, не пізніше наступного дня після прибуття військовослужбовців до закладів охорони здоров'я (установ) або їх виписки з цих закладів (установ) зобов'язані повідомити командирів військових частин (керівників медичних підрозділів військових частин) та службу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, у свою чергу, доводить отриману інформацію до кадрових центрів видів Збройних Сил та служб персоналу окремих родів військ (сил) Збройних Сил. Чого зроблено не було.
Для здійснення обліку військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (зниклі в ході бою, відпустка по догляду за дитиною до досягненню нею трьох річного віку, важко хворі, важко поранені, полон, тривале лікування) призначено робочу групу наказом Військової частини НОМЕР_1 № 468 від 05.08.2022 із змінами внесеними наказом Військової частини НОМЕР_1 № 966 від 30.12.2022, до складу якої позивач не входив.
Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності № 468 від 05.08.2022 був зведений іменний список військовослужбовців, який щоденно вівся та уточнювався. Ведення обліку військовослужбовців, які перебувають в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 , були покладені на старшого робочої групи.
Наказом Військової частини НОМЕР_1 №1559 від 06.06.2023 визначено ряд недоліків та затверджено ряд ОСОБА_15 , зокрема Алгоритм здійснення контролю за пораненими та хворими, які перебувають в лікувальних закладах МОУ та МОЗ України.
На виконання обов'язків з організації контролю за особовим складом визначеної категорії, які були визначені в наказі Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2023 №982, вжито ряд організаційно-практично заходів для налагодження системи виконання усіма командирами підрозділів та начальниками родів військ і служб ОСОБА_15 , затверджених наказом Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №1559 та відповідно до додатку №4 затверджено склад робочої групи відповідальної за облік військовослужбовців, що перебувають у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 .
З матеріалів службового розслідування видно, що в результаті щоденних звірок адміністративної групи з робочою групою, згідно облікових даних, солдат ОСОБА_2 станом на 03.11.2023 рахувався як «шпиталь».
Службовим розслідуванням також встановлено, що солдат ОСОБА_2 знаходився на лікуванні з 11.05.2023 по 20.05.2023 з діагнозом вогнепальне осколкове поранення правої кисті та лівої гомілки. Виписаний за порушення госпітального режиму (самовільно залишив частину), що підтверджується листом КНП «Лозівське ТМО» від 02.02.2024 №178.
При цьому, лише 03.11.2023 старший лейтенант ОСОБА_10 , який наказом №468 від 05.08.2022 був призначений старшим робочої групи, відповідальної за облік військовослужбовців, що перебувають в розпорядженні командира, подав рапорт про відсутність підтверджуючих документів щодо перебування на лікуванні солдата ОСОБА_2 .
У зв'язку з самовільним залишенням лікувального закладу та відсутністю на військовій службі без поважних причин, солдату ОСОБА_2 неправомірно нараховувалося грошове забезпечення з 21.05.2023 по 03.11.2023 у загальному розмірі 145908,94 грн.
Водночас, суд зауважує, що службовим розслідуванням не встановлено, не долучено до матеріалів службового розслідування та не підтверджено відповідними доказами факт обізнаності позивача у травні місяці 2023 року про відсутність відомостей щодо перебування на стаціонарному лікуванні солдата ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, враховуючи відсутність вини позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1212 від 20.03.2024 «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності на ОСОБА_1 , зокрема: п. 1, абз. 2: за неналежне виконання службових обов?язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог 11,16,30,37,87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX, матеріали службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в сумі 36477,19 грн.
Таким чином, у зв'язку із скасування вищезгаданого наказу, наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №17 від 26.03.2024 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , за шкоду, завдану державі на суму у розмірі 36 477,19 грн, також підлягає скасуванню, як похідний.
Щодо вимоги позивача про повернення коштів, які були раніше стягнуті у межах виконання вищевказаного наказу суд зазначає таке.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (частина перша статті 10 Закону №160-ІХ).
Відповідно до статті 13 Закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.
Суми, стягнені відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої військовій частині, установі, організації, закладу, з урахуванням фактичних витрат на відновлення або придбання військового та іншого майна, а суми, що залишилися після здійснення такого відшкодування, перераховуються до Державного бюджету України.
У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 14 Закону наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ (частина 3 статті 14 Закону).
Оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_2 №17 від 26.03.2024 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , за шкоду, завдану державі на суму у розмірі 36 477,19 грн, є предметом даного спору, відтак, обов'язок повернути раніше утримані кошти в силу вимог частини першої статті 14 Закону №160-ІХ покладається на Військову частину НОМЕР_2 у спосіб та порядок, передбачені вказаною нормою.
Водночас, станом на день вирішення справи по суті у відповідача ще не виникло обов'язку для повернення вказаних коштів, а тому в цій частині відсутні підстави для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх передчасністю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Оскільки позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1212 від 20.03.2024 «Про результати службового розслідування» в частині накладення дисциплінарного стягнення та притягнення до повної матеріальної відповідальності на ОСОБА_1 , зокрема: п. 1, абз. 2: за неналежне виконання службових обов?язків, що зумовило надлишкову переплату грошового забезпечення та порушення вимог 11,16,30,37,87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX, матеріали службового розслідування направити до військової частини НОМЕР_2 для прийняття рішення, щодо притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди, в сумі 36477,19 грн.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №17 від 26.03.2024 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» старшого офіцера медичної служби Військової частини НОМЕР_2 підполковника медичної служби ОСОБА_1 , за шкоду, завдану державі на суму у розмірі 36 477,19 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна