справа №380/781/25
04 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 про постановлення додаткового судового рішення у адміністративній справі за первісним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, -
встановив:
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить
- стягнути з відповідача ОСОБА_1 податковий борг до бюджету в розмірі 429150,81 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 справа передана за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №22145/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 20.05.2024 №14512/6/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування податкового боргу в розмірі 429150,81 грн до спільного розгляду з первісним позовом у справі №380/781/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 клопотання позивача за зустрічним позовом про передачу справи №380/781/25 до іншого суду - задоволено. Адміністративну справу №380/781/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 429150,81 грн, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №22145/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 20.05.2024 №14512/6/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування податкового боргу в розмірі 429150,81 грн - передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025 адміністративну справу №380/781/25 передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Морській Галині Михайлівні.
Ухвалою від 09.05.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №380/781/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 429150,81 грн, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №22145/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 20.05.2024 №14512/6/13-01-24-11; визнання протиправним та скасування податкового боргу в розмірі 429150,81 грн. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02 червня 2025 об 11:00 год.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.05.2024 №22145/13-01-24-11.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку від 20.05.2024 №14512/6/13-01-24-11.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 5855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
18.08.2025 адвокатом Шайхлісламовою Яною Василівною подана до суду заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просить стягнути на користь фізичної особи ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2025 головуючою суддею визначено суддю Морську Г.М.
Заява мотивована тим, що згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що на виконання вимог ст. 139 КАС України представником позивача подано заяву про подачу доказів щодо витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті.
Суд відмічає, що у зустрічній позовній заяві представник ОСОБА_1 зазначила, що докази підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані стороною в порядку ст.139 КАС України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа , копія рішення суду від 14.08.2025 було отримано представником позивача - адвокатом Шайхаслімовою Яною Василівною - 14.08.2025 о 18:57 год, а до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат звернулася 18.08.2025, тобто в межах п'ятиденного строку передбаченого ч.7 ст.139 КАС України.
З урахуванням наведеного заява представника ОСОБА_1 підлягає розгляду.
Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З урахування наведеного правового обґрунтування, заява про ухвалення додаткового рішення розглядається судом без повідомлення учасників справи.
При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до положень ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Повноваження представника позивача у даній справі підтверджені ордером серії АХ №1244484 від 05.03.2025.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
На підтвердження розміру та реальності понесення позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат подав до суду договір про надання правової допомоги від 04.03.2025, протокол визначення розміру гонорару від 17.01.2025, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.08.2025.
Згідно п.3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.03.2025 розмір гонорару за послуги Адвокатського об'єднання у рамках виконання предмету Договору визначається Сторонами за результатами наданих послуг та сплачується клієнтом на підставі Актів наданих послуг, встановлених Адвокатським об'єднанням.
Згідно акту наданих послуг від 14.08.225 Адвокатським об'єднанням була надана правнича допомога при розгляді справи №380/781/25 у суді першої інстанції за Договором про надання правничої допомоги б/н від 04.03.2025, а Клієнт прийняв надані послуги та сплатив їх вартість що відповідно до п.4.1 Договору становить 20000,00 грн. Адвокатським об'єднанням виконані наступні роботи/надані послуги:
- аналіз змісту первісного позову, поданого Головним управлінням ДПС у Львівській області, узгодження стратегії по справі. Надання усних та письмових правових консультацій;
- формування правової позиції відповідно до вимог, викладених у первісному позові, та погодження стратегії по справі з Клієнтом;
- підготовка та подання процесуальних документів по справі, у тому числі зустрічного позову по справі №380/781/25;
- участь у судових засіданнях по справі №380/781/25;
- підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення суду та про долучення доказів понесення судових витрат на правничу допомогу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. у справі №826/856/18.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно наданих документів загальна вартість наданих позивачу послуг адвоката становить 20000,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст.134 КАС України).
Головне управління ДПС у Львівській області заперечило щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначило, що матеріали справи не містять чіткого опису дій, які вчинені адвокатом при наданні правничої допомоги в розрізі конкретних дій та часу затраченого для їх виконання.
Вказує, що розмір витрат на надання правової допомоги на даний момент є недоцільним та не є справедливим і співмірним, саме в зазначеному розмірі. Заявленння настільки завищених витрат, на думку Відповідача, свідчить про намагання Позивача збагатитись за рахунок Державного бюджету України в умовах режиму воєнного стану.
Суд зауважує, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг. Однак суд вважає, що сума витрат на надання такої допомоги, а саме 20000,00 грн., являється неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг), не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
У зв'язку з цим суд зазначає, що даний спір фактично містить один епізод порушення, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, в тому числі й суду касаційної інстанції, а відтак підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Обставини спору не вимагали від позивача за зустрічним позовом та адвоката значних зусиль на зібрання доказів, формулювання своїх правових позицій та складення процесуальних документів.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.