Іменем України
03 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1327/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката Неклеса Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Неклеса Миколи Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), з такими позовними вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 )від 09.06.2025 про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний»);
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025 про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний») та внести дані громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про його зняття (виключення) з військового обліку (присвоєння йому статусу «невійськовозобов'язаний») в реєстри територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно військово-послужної картки № 7/10 до військового квитку, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 07.05.2002 знято з військового обліку на підставі наказу МО України № 342, про що зроблено відповідну відмітку із затвердженням військового комісара.
Відомості про непридатність та виключення з військового обліку також занесені до паспорта позивача серії НОМЕР_2 , в якому наявна відмітка - «невійськовозобов'язаний 10.06.2009».
Проте згідно військово-облікового документа «Резерв+» ОСОБА_1 рахується військовозобов'язаним, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно додатку «Резерв+» ОСОБА_1 уточнив дані вчасно в додатку 08.07.2024, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов'язаним.
09.06.2025 позивачем направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просив внести до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) як особи, що виключена з військового обліку та не є військовозобов'язаною. Надати підтвердженням стосовно того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був виключений та знятий з військовогообліку. Надати інформацію на підставі чого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було виключено та знято з військового обліку.
Листом відповідача від 16.06.2025 № ЩТ/707 надано відповідь на заяву позивача від 09.06.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 автоматично, рішенням оператора реєстру вищого штабу зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства так і не розглянув заяву ОСОБА_1 про його зняття (виключення) з військового обліку (присвоєння йому статусу «невійськовозобов'язаний»), натомість зарахований на військовий облік, у зв'язку із чим ми вимушені звернутися до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 04.07.2025 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, та з посиланням на положення Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, зазначив, що громадянина ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 . ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 не приймалося, права та свободи громадянина не порушено. У ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося.
Також зазначають, що за відсутністю облікової документації, рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку прийняти не є можливим, оскільки таке рішення буде прямо суперечити закону.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не спростовано доводів позивач, у зв'язку з чим позовні вимог слід задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини.
Згідно військово-послужної картки № 7/10 до військового квитку, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 знято з військового обліку на підставі наказу МО України № 342, про що зроблено відповідну відмітку із затвердженням військового комісара.
Відомості про непридатність та виключення з військового обліку також занесені до паспорта позивача серії НОМЕР_2 , в якому наявна відмітка - «невійськовозобов'язаний 10.06.2009».
Згідно військово-облікового документа «Резерв+» ОСОБА_1 рахується військовозобов'язаним, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно додатку «Резерв+» ОСОБА_1 уточнив дані вчасно в додатку 08.07.2024, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов'язаним.
09.06.2025 позивачем направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просив внести до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) як особи, що виключена з військового обліку та не є військовозобов'язаною. Надати підтвердженням стосовно того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був виключений та знятий з військового обліку. Надати інформацію на підставі чого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було виключено та знято з військового обліку.
Листом відповідача від 16.06.2025 № ЩТ/707 надано відповідь на заяву позивача від 09.06.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 автоматично, рішенням оператора реєстру вищого штабу зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025 про його зняття (виключення) з військового обліку (присвоєння йому статусу «невійськовозобов'язаний») по суті.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч. 5 цієї статті Закону, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч. 1 ст. 2 Закону № 1951-VIII).
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону № 1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч. 4 ст. 14 Закону № 1951-VIII).
Судом встановлено, що на дату виникнення спірних правовідносин діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року № 94 (Наказ втратив чинність 22.08.2024 на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024) (далі - Порядок № 94).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку № 94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. (п. 12 розділу ІІІ Порядку № 94).
Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом ІV цього Порядку, відповідно до п. 2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно з п. 3 розділу ІV Порядку № 94, верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків.
Відповідно до п. 18 розділу ІІ Порядку № 94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ.
Таким чином, сукупний аналіз положень Порядку № 94 вказує перелік відповідальних осіб за ведення Реєстру уповноважені на верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 року № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Оскільки позивача 07.05.2002 знято з військового обліку та в подальшому 10.06.2009 виключено з військового обліку, що підтверджується відомостями військово-облікового документа (військовий квиток), а також паспортом позивача, тому вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, відповідачем під час розгляду справи до суду не надано жодних доказів внесення чи невнесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема, особисто військовозобов'язаними, тому після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов'язок або внести вказані дані до цього Реєстру, або надати вмотивовану відмову у внесенні відповідних відомостей.
Верховний Суд в постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», виходить за межі судового розгляду.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», містить всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
Зважаючи на те, що до суду не надано доказів внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку, так само як не надано доказів надання відповіді на заяву позивача про внесення таких відомостей по суті, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача частково шляхом:
-визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від 09.06.2025 про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний»);
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025 про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний») та надати відповідь по суті, з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести дані громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), про його зняття (виключення) з військового обліку (присвоєння йому статусу «невійськовозобов'язаний») в реєстри територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає таке.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що громадянина ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 . ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких рішень про взяття на військовий облік громадянина ОСОБА_1 , не приймалося, права та свободи громадянина не порушено. У ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося. Також зазначають, що за відсутністю облікової документації, рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку прийняти не є можливим, оскільки таке рішення буде прямо суперечити закону.
При цьому, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність інформації про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 порушує права позивача, оскільки останній 07.05.2002 знято з військового обліку та в подальшому 10.06.2009 виключено з військового обліку, що підтверджується відомостями військово-облікового документа (військовий квиток), а також паспортом позивача.
При цьому, відповідачем мають бути вжиті дії щодо вирішення питання про внесення інформації стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки застосування саме такого способу захисту є ефективним, що поновлює порушені права позивача та призведе до потрібних результатів, наслідків. Крім того, вирішення спору у такий спосіб є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом:
-зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішити питання щодо видалення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про постановку (взяття) на військовий облік ОСОБА_1 в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності сторін, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити частково з обранням належного захисту порушених прав позивача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Відповідно до приписів ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову позивач сплатив 968,96 грн.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 968,96 грн.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Неклеса Миколи Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), від 09 червня 2025 року про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний»).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 червня 2025 року про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП з відображенням інформації щодо зняття (виключення) з обліку ОСОБА_1 з військового обліку (присвоєння статусу «невійськовозобов'язаний») та надати відповідь по суті, з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити питання щодо видалення інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про постановку (взяття) на військовий облік ОСОБА_1 в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з урахуванням висновків наведених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.О. Кисельова