про закриття провадження у справі
04 вересня 2025 року № 320/20408/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді Діски А.Б.,
суддів Жукової Є.О., Кочанової П.В.,
за участі секретаря судового засідання - Мирончук Д. Р.,
представника позивача - Карпенка В. К.,
представників відповідачів - Харчука Р.І., Івашковського Д. В., Руденко К. М.,
представника третьої особи - Фролкова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях треті особи - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство "Рихальське" про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказів, визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Мінекономіки щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження від 11.08.2023 № 697-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство "Рихальське", із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2023 № 697-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності» в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00729356, теперішня назва Державне підприємство Рихальське) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна.
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами), в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське» (код ЄДРПОУ 00729356).
4. Визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового підприємства «Рихальське» (код ЄДРОПУ 00729356) в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське".
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів під головуванням судді Діски А.Б. Призначено підготовче судове засідання на 12 червня 2025 року о 12:00 год.
Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового підприємства «Рихальське» (код ЄДРОПУ 00729356) в частині включення до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації, єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське" підлягає закриттю, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву СГ ТОВ "Батьківщина" до Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про:
- скасування наказу Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)».
- скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 року № 57 «Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Рихальське».
Отже, на думку відповідача, спір з аналогічними вимогами вже розглядається Господарським судом міста Києва у справі № 910/2982/25. У зв'язку з чим провадження у цій справі в частині визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2022 № 57 підлягає закриттю.
Ухвалою суду від 12.06.2025 було відкладено підготовче судове засідання у справі на 04.09.2025.
У підготовчому судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо заявленого клопотання представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та щодо можливості розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивачки у підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підстав для закриття провадження немає.
Представник Кабінету Міністрів України просив вирішити поставлені на розгляд питання на розсуд суду.
Представник Фонду державного майна України просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Фонду.
Представник Міністерства економіки України вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Представник Державного підприємства "Рихальське" вважає, що позовні вимоги в частині до Кабінету Міністрів України мають бути розглянуті у цьому провадженні. В іншій частині провадження у справі підлягає закриттю.
Розглянувши позовні вимоги позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі, виходячи із наступного.
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб'єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред'явлення позову.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними розпорядження та накази відповідачів, які стосуються включення Державного підприємства "Рихальське" до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації.
При цьому, відповідно до норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Отже, позивач фактично не погоджується із включенням Державного підприємства "Рихальське" до Переліку об'єктів приватизації державної власності.
Також колегія суддів зазначає, що позивачем оскаржуються дії Міністерства економіки України, спрямовані на передачу Державного підприємства "Рихальське" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна, які спрямовані на його приватизацію.
Отже, позивач фактично просить визнати неправомірними дії Міністерства економіки України у правовідносинах з приватизації.
Таким чином, цей спір пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське", а його вирішення по суті матиме наслідком зміну правового статусу зазначеного майнового комплексу.
Отже спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на суть правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення суб'єкта господарювання до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 461/9726/14-а, від 29.01.2019 у справі №805/2495/17-а, від 18.06.2019 у справі №826/25126/15, від 18.09.2019 у справі 461/1452/16а (2а/461/214/16) та від 06.11.2019 у справі №826/367/16.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 238 КАС України).
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоб порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Приймаючи до уваги те, що цей спір пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності - Державного підприємства "Рихальське" та має наслідком зміну правового статусу майнового комплексу, не має публічно-правового характеру, тому зазначена справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У зв'язку з чим клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 320/20408/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, треті особи - Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство "Рихальське"про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказів, визнання протиправними дій.
3. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 04.09.2025.
Головуюча суддя Діска А.Б.
Судді: Жукова Є.О.
Кочанова П.В.